clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt


Шановні дописувачі-блогери! У зв'язку з редизайном сайту, редакція закрила можливість додавати дописи у цей розділ. Однак раді вас попередити, що ми розробили новий розділ «Спецпроекти» у якому й розмістили Блоги. А також дещо змінили умови розміщення дописів у блогах.


Ті з вас, хто готує матеріали і має бажання опублікувати їх у блогах, можуть написати на електронну скриньку alla@ye.ua. Звертаємо вашу увагу, що редакція залишає за собою право вирішувати чи публікувати ці тексти у розділі Блоги.


Прошу також зауважити, що у нас є розділ «НарКор», де усі зареєстровані читачі мають можливість публікувати свої новини чи інформацію.


Дякуємо, що залишаєтеся з нами.

Валерій ПУЗІК


БЛОГ

Валерій ПУЗІК

Про автора …Я иду по улице и по парку, и еще где-нибудь, а мысли-то все равно рождаются у меня в голове. Я думаю: «Господи!» — вот что я думаю. Иду по улице, а мысли рождаются. «Господи», — каждую секунду думаю я.

Теги користувача

» Лист у вічність

Худ. Валерій ПУЗІК

Худ. Валерій ПУЗІК

 

Здраствуй мамо!

Я розумію, що немає сенсу писати тобі цей лист, тому що я його ніколи не відішлю, а ти – не отримаєш. Але незважаючи на це мені захотілось тобі написати. І у цей момент у мене є навіть певне відчуття надії... що ти не померла, а всього лише кудись поїхала і в глибині душі та серця я все таки чекаю, що ти повернешся... Що ти  прийдеш, обнімеш – прижмеш до грудей і я буду відчувати твоє тепло, твою ласку, любов; буду відчувати запах твого волосся.  Мені здається, що якщо б ти повернулась то зникли бі біль, і печаль, і образа... Звалився б камінь самотності, відчаю та німого крику. Так! Я розумію, що цього не буде.

Ти залишила мене, ще вісім років назад. Ти пішла непопрощавшись... Ти - померла.

Але я знаю, що тобі там набагато краще ніж тут. Я сподіваюсь.

Ти померла для цього світу, але не для мене.

Ти живеш у мені. І будеш жити поки живу я.

Я тебе не забуду.

Знаєш мамо...

Чомусь так важко жити, дихати, іти вперед. Останнім часом, я стала байдужою до всього і... ще більше стала плакати. В моєму житті зявилось ще більше болю, хоча його і раніше було багато. Зявились жорстокі наклепи, які ранять ще більше.

Ох, ці люди....

Вони тільки живуть обманом.

Вони не розуміють, який біль причиняють їх слова.

Навіть Руслан перестав бути людиною, якій можна було довіритись.

Він попросту розтоптав цю довіру.

Я втратила усе, що можна було втратити. Зникли ілюзії про щастя. Воно – всього лише міф, гра свідомості. Видумка.

Якби ти знала, матусю, як я ненавиджу цей світ, своє життя і... себе.

 

Себе я ненавиджу за довіру, за мрії, за любов. Мені так важко...

Мені важко дихати. Важко зробити крок вперед. І немає сили, щоб боротись.

Я так хотіла б повернути той час, коли ти була поруч. Мені так тебе не вистачає. Ти була моїм повітрям, моїм серцем, моїм життям. І в одну мить я все це втратила.

Так.

Як же я живу?

Чому?

Мамо...

Матусю...

Забери мене до себе.

Будь-ласка. Я тільки одне прошу: забери...

Забери мене із цього вічного пекла. Я більше не можу.

Чому?

Для чого ти дала мені життя?

Чому я повинна страждати?

Я молю тебе (і Бога) – дайте мені спокій, дайте мені смерть.

Я не хочу жити. НЕ ХОЧУ.

 

Бувай матусю.

Я буду чекати тебе.

Почуй моє прохання, мою молитву і...

... і виконай її. Це моє єдине прохання. Я буду надіятись. Мені більше нічого не залишається.

Я тебе дуже люблю, мамо...

Твоя Оксана.

 

Р.S. Я не знаю куди тобі відправляти цей лист тому зроблю так, як це робили в Стародавньому Китаї...

Там... спалювали те, що хотіли відправити загиблим або померлим...

теги: лист,матір,проза,лист у вічність,
2 Серпня 2011, 09:49:39 2234 0



Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 03.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.97
26.01
27.66
27.7
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31