clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt


Шановні дописувачі-блогери! У зв'язку з редизайном сайту, редакція закрила можливість додавати дописи у цей розділ. Однак раді вас попередити, що ми розробили новий розділ «Спецпроекти» у якому й розмістили Блоги. А також дещо змінили умови розміщення дописів у блогах.


Ті з вас, хто готує матеріали і має бажання опублікувати їх у блогах, можуть написати на електронну скриньку alla@ye.ua. Звертаємо вашу увагу, що редакція залишає за собою право вирішувати чи публікувати ці тексти у розділі Блоги.


Прошу також зауважити, що у нас є розділ «НарКор», де усі зареєстровані читачі мають можливість публікувати свої новини чи інформацію.


Дякуємо, що залишаєтеся з нами.

Kabachinska


БЛОГ

Світлана Кабачинська

Про автора

Життя - Вітчизні, честь - нікому

Теги користувача

» Лакмусова епідемія

Маєш гроші – кандидуй!
Завтрашня п’ятниця, 13-е (дав же Бог, точніше, нардепи, такий день для шикування кандидатських лав) явить країні когорту здобувачів президентської булави. На понеділок, 9 листопада, деякі телеканали поспішили заявити, що їх усього 16 – тих, що вже зареєструвалися на доленосне змагання – і більше нікого не буде. Мовляв, усім іншим, що теж хотіли б спробувати свої сили в боротьбі (точніше, “засвітитися” в ній і тим самим  нагадати про себе народу), щось та перешкодило вчасно й успішно здати документи до ЦВК. Цим “щось” була переважно грошова застава. Адже зусиллями найбагатших олігархічних сил – Партії Регіонів та Блоку Юлії Тимошенко – її сума зросла, як ціни за прем’єрств що Януковича, що Тимошенко – з 500 тисяч  до 2,5 мільйона гривень. Нагадаємо, що застава повертається лише учасникам другого туру. Оскільки Янукович та Тимошенко завжди бачили в ньому тільки себе, то й завжди були переконані, що їхнє до них повернеться. А всі інші – нехай платять за задоволення!
Та далеко не в усіх “інших” є такі кошти. Добре багатим: мільйонери Бродський, Тигіпко, Яценюк, Рябоконь трішки потрусили свої особисті банківські рахунки. Епатажний Василь Противсіх сказав, що “друзі скинулися”; проте ті, що знають його ще як Василя Гуменюка, лише всміхаються: для колишнього митного начальника, кажуть вони, 2,5 мільйона в гривнях – це взагалі не гроші. Партбосам – Костенку, Литвину, Морозу, Симоненку, Тягнибоку – ясна річ, допомогли ті багаті члени, які є в кожній більш-менш прохідній партії; вони їй підсобляють копійкою, вона їм віддає всім, чим може: недоторканністю, нерухомістю, землею і владою. Звідки взяв заставу чинний Президент Ющенко, він не розголошував – як і мало кому відомий кандидат Пабат. Анатолій Гриценко, екс-міністр оборони, звернувся на своєму інтернет-сайті до прихильників – і хто п’ять-десять-сто гривень, а хто 100-150 тисяч перерахували кандидату, в перемогу якого вірять: бо хто б інакше без жодних умов віддавав йому свої кровні?!     
На вівторок, коли пишеться ця стаття, ще є шанси бути зареєстрованими в екс(?)-очільниці НДП Людмили Супрун і ужгородського міського голови Сергія  Ратушняка: документи вони здали, грошову заставу внесли.
Усього ж, за нашою ексклюзивною інформацією, до ЦВК надійшло понад 50 звернень від громадян, котрі не проти покерувати Україною: цього хотів навіть якийсь казахський громадянин, який там-таки, в Казахстані, постійно мешкає. Тому, очевидно, ЦВК постійно прогнозувало 30 учасників (нагадаю, що найбільше – 24 кандидати в президенти – було на виборах 2004 року). Та – бар’єр у 2,5 мільйона застави для більшості виявився нездоланною висотою.    

Час скинутих масок
Мав рацію Литвин: якби епідемії не було, її треба було б вигадати. Щоправда, він мав на увазі, що дехто з політиків, надто ж кандидатів у Президенти, негайно почав заробляти очки на людській біді. Насправді ж – воістину немає лиха без добра – епідемія яскраво показала, які вони, ці кандидати, і чого чекати народу у випадку їхньої перемоги на виборах.
“Осідлала” епідемію як піар-кампанію, звісно, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Вона її 30 жовтня оголосила, вона її і повела. Через день було спохопилася (мабуть, хтось пояснив, що кількість хворих і навіть померлих до рівня епідемії, тим паче – каліфорнійського грипу, явно не дотягують) і щось ніби й спростувала, та вже з понеділка остаточно залякала селекторними нарадами в прямому ефірі всю Україну. Уявляєте, якби головні лікарі щопонеділка на всю лікарню – щоб  пацієнти чули – оголошували кількість смертей за попередню добу... тиждень... рік? Та всі хворі чи повмирали б зі страху, чи вивтікали б із такої лікарні світ за очі.
А Юлія Володимирівна до смерті перелякала країну, на тиждень заткнула рота всім конкурентам, казково збагатила аптекарів і поголовно вдягнула  населення  в маски; сама ж царювала на телеекранах у щоразу розкішніших сукнях, а у поїздках по “вогнищах лиха” такі ж шикарні пальта міняла щодня: либонь, те, в якому була вчора, здавала на дезінфекцію чи й спалювала – щоб не розносити заразу.
Таким, вочевидь, і буде її президентство – зітканим із криз, реальних і рукотворних, у яких Юлія Володимирівна почувається як риба у воді і з яких уміло стриже дивіденди. Політолог Д. Видрін стверджує, що саме така “посередницька” – між народом і бідою тощо – роль завжди найкраще вдавалася Тимошенко.
Так само з головою видала епідемія всю “стратегію” мислення Віктора Януковича. Власне, це демонстрували всі його попередні прем’єрства, за котрих єдиними реальними “реформами” був  перерозподіл влади між “своїми” – а ті вже розбиралися з країною як могли. Тепер же Віктор Федорович, либонь, “почувши кожного”, легко вирішив найголовнішу епідемічну  проблему. “Ми пошлемо літак у Китай і привеземо півтора мільйона масок,” – пообіцяв він і вже наступного дня роздавав щасливчикам у Вінниці хто скільки впірвав масок.       
Отак: стільки фабрик-заводів-аптек і т.д. у власності членів Партії Регіонів, а за масками – в Китай. Бо тут, справді, самі клопоти – робочі місця, сировина, зарплата,  податки. А так послав літак – і “Твою думку враховано. Проблему вирішено. Україна – для людей”. Шкода, не уточнено, для чиїх.
Ющенко ж, як завжди – негайно почав змагатися з прем’єркою, хто управлятиме процесом. Він доручив це РНБОУ: неспроста ж там керує лікарка Богатирьова! Вона, правда, гінеколог – та все ж не економіст, як Тимошенко.
А Литвин аж на твару зчорнів за перші дні епідемії. Хто спостерігав за ним у Верховній Раді, той це помітив: жодної посмішки, думки десь ген-ген. Так зажурився народом чи Пукач нові покази дав? – намагалися розгадати наївні. Реалісти ж відчули, де собака заритий, коли невідомі соціологи раптом вивели Литвина на четверте місце в рейтингу кандидатів і заявили, що його підтримка зростає найстрімкіше.
Симоненко в ці дні, як завжди, самоусунувся від процесу; Мороз обмежився участю в телешоу; Богословська проїхала грипуючі області, щоб знову сказати про Тимошенко: “Вона бреше!” – і поширити ще страшніші чутки про легеневу чуму. Тигіпко почав активно захищати аптечний бізнес і фармацевтів. Тягнибок без роздумів вирішив віддати на потреби лікарень мільйон із свого виборчого фонду. Яценюк ще предметніше, тобто з чимось у руках, почав спілкуватися з медиками. Гриценко, попри напружені стосунки із Президентом, негайно зателефонував йому і запропонував конкретний план залучення до боротьби з епідемією фахівців МНС і армійських медиків.
Що тут додати? Вони самі все про себе сказали.

Трохи соціології
Всі стверджують, що соціологи брешуть – і всі до них звертаються, бо як інакше побачиш, що нині в головах у народу?
Згадане дослідження разумковців розставило кандидатів за ранжиром, що трохи спантеличив політологів: Янукович, Тимошенко, Яценюк, Ющенко, Симоненко, Тигіпко. Найдужче здивувало четверте місце Ющенка, на якому багато хто вже поставив хрест. Ривок Тигіпка, на жаль, підтвердив, що на українських виборців насамперед впливає реклама і її кількість: саме від неї прямо пропорційно залежить результат. Цим ми разюче відрізняємося від виборців демократичних країн, які... читають програми кандидатів – і обирають за ними, за репутацією, за конкретними справами, які протягом усього життя робив кандидат для своєї країни.
Та всі серйозні соціологи б’ють тривогу з іншого приводу. За словами Ігоря Гриніва, чия служба на початку осені провела наймасштабніше – 18 тисяч респондентів – опитування, 64% (!) людей відмовилися спілкуватися з соціологами: такого ще ніколи не було. Тобто суспільство розчароване настільки, що не вірить у свою здатність бодай щось у країні змінити на краще. Тому більшість навіть не хоче говорити про вибори, залишаючи долю країни в руках тих 36%, що вибирають переважно між Януковичем і Тимошенко. А байдужість і апатія ще ніколи нічого не поліпшили.
Хмельницький на всеукраїнському тлі – не виняток. Центр журналістських досліджень при міській організації НСЖУ, як завжди під час виборів, теж проводить опитування серед хмельничан. Ці рейтинги не претендують на репрезентативність, хоча певні тенденції позначають. На початку кампанії, з 19 до 23 жовтня, майже третина з 435 опитаних нами  респондентів або не збиралися на вибори (11%), або ще вагалися (7%), або були проти всіх (9%). Симпатії решти розподілялися таким чином: Тимошенко – 28%, Янукович – 18%, Яценюк – 8%, Гриценко – 6%, Ющенко – 4%, Симоненко і Тягнибок – по 3%,  Тигіпко –  2%, Литвин – 1%, Мороз – 1 голос.
        
...Епідемія грипу, звісно, мине – і, хочеться сподіватися, мине й страх, що уперше за 18 років так спаралізував Україну. Та не полишає інша тривога: щоби після виборів маски не змінилися на кляпи.

теги: немає тегів
27 Грудня 2010, 01:17:59 525 0



Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31