Ірина

6 Вересня 2011

17:21

Що таке ефект кажана?

У одній із статей я розповідала вам про особливості компенсації у сліпих людей відсутності зору. Крім особливостей компенсації існують і так звані компенсаторні механізми. Вони ще мало досліджені, і більшість з них дуже важко пояснити без використання спеціальної медичної термінології.



Але про одне механізмі я постараюся розповісти вам на простому доступною мовою.

Ймовірно, хтось із вас бачив кажана, а якщо не бачив, то принаймні багато хто знайомий з її способом життя, з тим, як вона сприймає навколишні предмети, як здобуває собі їжу, не натикаючись на перешкоди. Так як кажани в основному мешкають в печерах та інших подібних заглибленнях, там, куди не надходить світло, так як це нічні тварини, ні про який розвиток у них зору не може бути й мови.

Але яким чином спіймати свою здобич та зорієнтуватися в просторі, не використовуючи органи зору? Нюх? Відчуття тепла? Так, і це теж, але все одно головним «помічником» кажана є слух. Причому не просто гострий слух, а швидше здатність вловлювати звуки, не чутні будь-якими іншими вухами - ультразвуки.



Ці ультразвуки видають самі миші, тобто вони пищать на частоті, що сприймається лише ними самими. Ось вилітає мишка на полювання, починає пищати, і видається нею звук відбивається від всіх предметів, що зустрічаються на шляху, і літунів чує вже відлуння, відбитий від перешкоди звук, орієнтуючись по ньому.



Навіщо я розповіла про кажана і при чому тут незрячі люди? Справа в тому, що людина, позбавлена зору, особливо з народження або раннього дитинства, використовує здібності, якими володіє згаданий мною гризун.



Цей механізм компенсації так і називається «ефект кажана» або «феномен кажана», або «феномен ехолокації». Ви задасте питання: «Невже люди теж пищать!?»

Відповім: «Так, іноді пищать, але рідко, так роблять перш за все діти. Але якщо дуже близько підійти до незрячій людині, що йде, який намагається зорієнтуватися, уважно прислухатися, придивитися до ледь помітним рухам його губ, іноді можливо почути щось, віддалено схоже на писк, свист, поклацування. Якщо ж у незрячої людини здатності ехолокації розвинені добре, то нічого подібного почути не вдасться. Люди з сильно розвиненими здібностями летючої миші використовують не відлуння від вимовних звуків, а луна від своїх кроків, рухів кер. Ваша покірна слуга. Наприклад, крокуючи з тростиною вздовж будинку, паркану, машини, кущів, чітко чує ці предмети, вловлює відбиваються від них звуки, хоча, до чотирнадцяти років я непомітно «пищала», щоб не зіткнутися з перешкодою.



Мені відомий випадок, коли десятирічний хлопчик, безпомилково орієнтується в будь-якій будівлі, ніколи не наступав навіть на предмети, безладно розкидані по підлозі, неголосно клацав мовою, щоб отримати ехолокацію (відбитий звук).



Людям, які втратили зір в юності, зрілому і літньому віці, ефект кажана може принести не меншу користь, ніж сліпонароджений або рано осліпнув, треба тільки ретельно тренувати свій слух, тоді здібності будуть розвиватися, адже природа щедра. Позбавивши людини чогось, вона намагається дати натомість нехай не рівносильну, але все ж потрібну функцію для адаптації і пристосування до нових умов життя.

Джерело webwomen.org.ua