clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt


Шановні дописувачі-блогери! У зв'язку з редизайном сайту, редакція закрила можливість додавати дописи у цей розділ. Однак раді вас попередити, що ми розробили новий розділ «Спецпроекти» у якому й розмістили Блоги. А також дещо змінили умови розміщення дописів у блогах.


Ті з вас, хто готує матеріали і має бажання опублікувати їх у блогах, можуть написати на електронну скриньку alla@ye.ua. Звертаємо вашу увагу, що редакція залишає за собою право вирішувати чи публікувати ці тексти у розділі Блоги.


Прошу також зауважити, що у нас є розділ «НарКор», де усі зареєстровані читачі мають можливість публікувати свої новини чи інформацію.


Дякуємо, що залишаєтеся з нами.

Любов Багацька


БЛОГ

Любов Багацька

 

Теги користувача

» Музей – музейникам, або На що не поскаржаться працівники художнього музею

 

Завжди цікаво побувати за лаштунками тих закладів, де зазвичай буваєш просто гостем. У Хмельницькому обласному художньому музеї бувати не доводилося ніколи, а випало потрапити одразу на роботу, якавидавалася творчою й багатообіцяючою. Хмизу в багаття цікавості додавало й те, що цей заклад позиціонує себе як єдиний в Українідержавний музей сучасного мистецтва.

Судячи з музейних каталогів, колекція у фондах та музейних залах зберігається достойна – добре представлено український живопис кінця ХІХ та всього ХХ століття (особливо багатою виявилася колекція робіт часів третьої хвилі національного відродження – 1980-2000 роки),та хоча б однією роботою представлені і найсучасніші митці. Не музей – просто знахідка! Здивувало лиш, чому тут немає натовпу поціновувачів мистецтва? Більше того, чому деякі хмельничани навіть не підозрюють про його існування? Адже заклад розташований у самому центрі міста і навіть працює по суботах!

Авжеж, не буває так, щоб мистецтвом цікавилися всі. Проте закладу явно бракує хорошого піару і молодої крові зі свіжими ідеями.Бо, хоч музей і носить титул сучасного, проте якраз із сучасними форматами і формами роботи в ньому не дуже складається. Та й та ж таки молода кров(як майбутні працівники, так і зацікавлена публіка) мала б бути – у Хмельницькому національному університеті є кафедра дизайну. Але студенти приходять до музею лиш тоді, коли відкривається виставка їхнього викладача (на відміну від музейників міста, які завжди ходять одне до одного – цікавляться, чим займаються колеги).

Та й по закінченні університету випускники до музею не поспішають – відлякує низька зарплата (проблема не лише цього музею, а взагалі багатьох державних і комунальних закладів). А тих, кому робота в галузі мистецтва цінніша за гроші, очікує неабияке випробування непролазними хащами міністерської бюрократії. Обов’язковим  щотижневим планам і звітам, до яких частенько додаються ще й позапланові, немає кінця-краю. Найгірше те, що вони, по суті, нікому не потрібні і все одно намертво заляжуть в архівах.

Люди, які працюють у Хмельницькому художньому музеї справді горять своєю роботою. Проте замість того, щоб робити щось для музею і його відвідувачів, вони нидіють над нескінченними паперами і папірцями. Управлінню культури (хоча тут, мабуть, варто дивитися в корінь і говорити про міністерство) варто  боротися з пережитками радянщини й оцінювати роботу закладу не за кілограмами звітів, кількість яких насправді можна звести до квартального чи річного. Та час і витрачені на «звітний» папір кошти можна було б спрямувати на нагальніші потреби, як от ремонт: полотна вартістю по 30 тисяч доларів на стіні зі слідами від патьоків  води – дах протікає! – це так по-українськи. Але управління культури, очевидно,  має важливіші справи – наприклад, просувати молодих і талановитих. Ось і показовий приклад: на відкриття виставки новоспеченого художника прибув сам губернатор і чимало «запрошених»  гостей і преси. Художник виявився настільки щедрим, що навіть подарував почесному очільникові області його портрет, який дивним чином опинився серед інших полотен. А от лауреат Шевченківської премії ЄвгенБезніско, виставку якого відкривали незадовго після того, такої уваги не удостоївся.

Те, що в нашій країні кожен займається чим завгодно, крім того, чим має займатися, – здається, стало нормою. То коли вже буде кесарю кесареве? 

Oстанні коментарі

Валерій


9 Серпня 2013

13:27

Кесарю кесареве сталося ще 16 липня 1918 року. Тоді Микола Олександрович отримав кулю в голову... А ми маємо те що маємо...



Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 11.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.95
26.05
27.4
27.5
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31