Гаряча тема:
- Війна
Чинне російське керівництво не полишає надії на відродження імперії – бодай у вигляді усіченого до трьох слов’янських держав – Росії з Білоруссю і Україною вкупі. НАГАДУВАТИ, ЩОБ ЗАБУЛОСЯ? Перемогу в другій світовій війні - у радянському трактуванні Великій Вітчизняній – у Радянському Союзі почали пишно відзначати через двадцять років після її закінчення. Раніше, либонь, було не до того – треба було відбудовувати народне господарство, добивати бандерівців по українських лісах і скорочувати армію, яка внаслідок війни розрослася до неймовірних розмірів і з’їдала все, що з такими потугами заробляли на військово-промисловий комплекс СРСР закріпачені колгоспами селяни, робітники із символічними зарплатами і в’язні численних гулагів. Та й, власне, особливо розмірковувати на цю тему до того не доводилося. Адже, по-перше, велика Перемога належала насамперед «геніальному полководцю» товаришу Сталіну; по-друге, радянська пропагандистська машина ще за часів війни створила безліч героїчних міфів про підпільників-партизанів-воїнів, подвиги яких не підлягали жодним сумнівам і різнотлумаченням; навпаки, їх необхідно було вживити як реальність у свідомість нових поколінь, бо – і це по-третє – заплгіднити ними свідомість покоління, що пройшло війну, було важко: що таке війна, воно знало не з книжок і фільмів, а зі свого власного страшного досвіду. Тому й потрібен був час, щоби країна залікувала рани, багато справжніх фронтовиків повмирали від ран, а нові генсеки ЦК КПРС, уже не боячись теж мертвого вусатого вождя, забагли власних німбиків над головами – і, оскільки особливо хвалитися було нічим, то гігантська радянська імперія народила і почала розвивати грандіозну&nbs...