Яким було Поділля кілька сотень років тому

Ми продовжуємо публікувати цікаві моменти з історії наших міст і сіл з видання “Історія міст і сіл Хмельниччини”, у якій відомості, зібрані і систематизовані Юхимом Сіцінським і Миколою Теодоровичем. Продовжуємо розповідь села Білогірського району.

Гулівці. У селі 1872 року відкрили церковно-приходську школу, яку утримували селяни за власні кошти. Працювала фабрика сільськогосподарських споруд та два млини. Вперше село згадується у 1545 році – в описі Кременецького замку. Також його під іменем села Голівки згадують 7 грудня 1601 року – як власність князя Януша Острозького. Ще одна згадка – як село Гулівець згадується в акті від 30 жовтня 1565 року. Село належало князям Острозьким, потім – князям Яблоновським, а коли Теофіла Яблоновська вийшла заміж за Лева Сапегу, село було її посагом. 1822 року його перекупив Залеський.

Денисівка. У 1887 році стару дзвіницю перебудовують під церковно-приходську школу, на що прихожани зробили пожертву 100 рублів. Вперше згадується в акті від 24 червня 1563 року у скарзі дружини пана Григорія Сенюти про крадіжку худоби. Князі ...

На захист тварі божої

« Попереднє 1 з 2 Наступне »

Медаль товариства захисту тварин.

Перші у світі закони про захист тварин з’явились у ХVІІ столітті майже одночасно у Північній Америці, Японії та декількох країнах Європи.

Кінець ХVІІІ – початок ХІХ століття ознаменувався розповсюдженням ідей гуманного ставлення до «братів наших менших» та виникненням у багатьох європейських країнах товариств, що ставили за мету захист і допомогу тваринам. Й лише від середини ХІХ століття подібні ідеї поширились у Російській імперії.
«Покровительство животным»

Є відомості, що в Російській імперії перша благодійна організація захисту тварин – «Общество сострадания к животным» - виникла у 1863 році в Одесі. Але, це була місцева ініціатива вузького кола благодійників. У 1865 році було створене значно потужніше «Российское общество покровительства животным», яке було урядово затверджене та розповсюджувало свою діяльність на всю імперію. Засновником товариства виступив петербурзький чиновник Федір Паулі, а першим ...

Вогнеборці Поділля

«Труба» з ручним насосом.

29 січня в Україні відзначають своє свято працівники пожежної охорони. Зазирнемо у минуле цієї професії.

Шлях до професіоналізму
З давніх часів головними причинами пожеж у містах і селах були здебільшого проблеми з пічним опаленням та необережність у освітленні свічками. Як правило, пожежі виникали вночі. Тому, ще у середньовіччі виникла традиція – від кварталів і вулиць споряджати нічних сторожів, які робили «обходи» та стежили за можливими загоряннями. Й лише на початку ХІХ століття почалась організація більш ефективної системи боротьби з вогнем – створення спеціальних пожежних експедицій. У 1800 році МВС Російської імперії видало циркуляр «Про формування в містах міських поліційних відділень», в якому зазначалось, що при кожній поліційній дільниці має бути утворена «пожарная экспедиция под управлением брандмейстера…». І вже того ж року до Подільського губернського правління надійшла ...

Герб міста Хмельницького: куди націлено стрілу?

22 січня 1796 року імператорським указом “Про герби міст Мінської, Волинської, Брацлавської та Подільської губерній” було затверджено герб міста Проскурова, який є прообразом сучасного герба міста Хмельницького.

Чи правда, що його основний елемент, - три перехрещені стріли, - перед височайшим затвердженням зазнав змін через небажаний “політичний підтекст” ?..

Затверджений імператором герб Проскурова мав “у верхній частині щита герб Подільський. В нижній – в блакитному полі три стріли хрестоподібно покладені, середня вістрям донизу, а дві інші вістрями доверху”. Головним елементом гербу Подільської губернії був імператорський двоголовий орел. Поряд з цим, наприклад, на печатці Проскурівської міської управи (установи, подібної до сучасного міськвиконкому), вживався й спрощений варіант герба: три перехрещені стріли на щиті, без символіки губернії, але з імператорською короною, яка вінчала зображення.

Навіть на сторінках деяких публікацій побутує міф, нібито до того часу усі три стріли були спрямовані ...

Зауральський куточок Поділля

« Попереднє 1 з 3 Наступне »

Караван переселенців.

Адамівка, Брацлавка, Подільськ... Ще й досі збереглися такі українські назви сіл, які заснували переселенці з Поділля

Першими йшли "ходаки"

На початку XX століття еміграційний рух українського селянства охопив фактично всі україн¬ські землі. Основною його причиною було малоземелля та аграрне перенаселення. Особливо малоземелля відчувалось на Поділлі, де існували великі поміщицькі маєтки, а селянство залишилось безземельним. Уявіть собі, 2090 поміщиків Подільської губернії володіли майже половиною земельних угідь, а понад два мільйони подільських селян мали, в середньому, півтори десятини землі на одну особу чоловічої статі – найнижчий показник в Російській імперії!
У 1900 році царський уряд видав "Тимчасові правила для утворення переселенських ділянок", на основі яких встановили норму 15 десятин придатної для хліборобства землі на особу чоловічої статі. У 1904 році вийшов новий переселенський закон, який ще ...

Яким було Поділля кілька сотень років тому

Минулого року вийшла друком книжка “Історія міст і сіл Хмельниччини”, у якій вперше об'єднані відомості про усі населені пункти сучасної Хмельниччини, зібрані і систематизовані Юхимом Сіцінським і Миколою Теодоровичем.

Ми ж вибрали найцікавіші факти з історії наших сіл та міст. Й розпочнемо розповіді з Білогірського району.

Бесовка (нині – с. Квітневе) У 1874-1879 роках у селі на гроші прихожан та 1880 рублів, виділених з казни, звели церкву в ім'я Святого апостола Іоана Богослова. Новий храм побудували на місці старого, і він теж був дерев'яним, з дзвіницею, але на кам'яному фундаменті. У 1887 році поряд місцевий священик Федот Малькевич звів для себе будинок на шість кімнат. Село налічувало 103 двори, 845 мешканців сповідували православну віру, 377 – католицьку. Вперше село згадується в акті від 30 жовтня 1565 року – у скарзі землянина Андрія Чолганського на землянку Ганну Ярмолинську щодо позбавлення права власності на імення: Семенова, Гулевець, Туровки, Кошелевець та Бесовки.

Вариводки. Вперше згадується в акті від 7 липня ...

На Ізяславщині жили чехи

Проблеми чеських переселенців на Волині другої половини ХІХ – початку ХХ століття обговорювали учасники міжнародної конференції «Чехи і Дубенщина», що відбулася в Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно Рівненської області.

У доповідях науковців та краєзнавців йшлося про чесько-польські стосунки 1920-1939 років, розвиток чеських освітніх закладів на Волині, правовий статус чехів у ІІ Речі Посполитій, чеську меморіальну скульптуру тощо. Особливу увагу було приділено темі переселенців з Чехії, які, завдяки власникам міст Заслава та Дубно – князям Острозьким, Заславським, Сангушкам – проживали на території Ізяславського району. Тут вони, навіть, утворили два села – Ядвоніно та Антонівку, чимало чеських сімей мешкало у Плужненській волості.
Науковий працівник Нетішинського міського краєзнавчого музею Олександр Романчук з колишньою головою Дертківської сільської ради Софією Медлярською дослідили історію чеської колонії Ядвоніно (нині село Новосілка Ізяславського району. прим. авт.). Ці матеріали опубліковані в науковому збірнику ...

Святопокровському кафедральному собору - 20 років

« Попереднє 1 з 2 Наступне »

14 січня 2012 року виповнюється 20 років Святопокровському кафедральному собору, що на вулиці Кам'янецькій.

Собор побудовано на місці невеликої церкви, яка колись була цвинтарною: адже на цьому відрізку вулиці, на тодішній околиці міста, знаходилося кладовище. Давній план міста свідчить, що воно мало римо-католицьку частину, що знаходилася ближче до вулиці і так звану "греко-римську", що простягалася до Завадського. Саме цій частині й належала церква, попередниця собору.

Вона продовжувала діяти й після закриття цвинтаря, у 1920 роках була оновлена, а у другій половині ХХ століття, у часи "державного атеїзму", залишалася єдиним діючим православним храмом у Хмельницькому (окрім приміських Лезневого і Книжковець). Хранителями релігійних традицій в родинах у ті роки були бабусі, які на великі церковні свята навіть з дальніх околиць діставалися пішки до всенощної служби. А на напівзаборонений Великдень брали ...

Подільські різдвяні святки: День Меланки. Новий рік. День Василя.

Ряджені. Поштова картка поч. ХХ ст.

Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у звичаях та обрядах подолян 13-14 січня.

На відміну від Різдва й Хрещення, ці дні не відігравали важливого значення в релігійному календарі, тому в обрядовості їх майже не помітно церковних мотивів, хоча у православному місяцеслові значаться три свята: 13 січня свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа; 14 січня – свято на честь Василя Великого (329-379 рр.) архієпископа Кесарії Кападокійської, якого характеризують як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. 14 січня також перший день Нового року за старим стилем.
Найважливішими моментами новорічного свята на Поділлі минулих століть були: щедра вечеря, засівання, ворожіння, рядження й веселощі.
Ворожіння та гуляння на Старий Новий Рік
Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадує переддень Різдва. ...

Бібліотека із Красилівщини стала загальноукраїнським надбанням

Унікальна колекція праць понад п’ятдесяти європейських учених з античних часів до XVIII століття включно зберігається нині у фондах стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.

У вісімсот двадцять одному томі зібрано дослідження математиків, фізиків, астрономів, істориків, філософів, твори античних авторів та просвітителів, періодичні видання XVIII століття, художню літературу, драматичні твори та лібрето опер. Тут також представлені граматики і словники східних мов, твори з історії та культури країн Сходу.
Усе це надбання свого часу належало до родової книгозбірні шляхтичів Мікошевських із села Трусилівки Красилівського району, яка існувала понад сто років. Вона була третьою по величині на Правобережній Україні і поступалася лише відомим колекціям Вишневецьких-Мнішеків із Вишнівця та Потоцьких із Тульчина. Якщо стародруки двох останніх можна зустріти не лише в Україні, а й в Польщі, Білорусі, Литві, Росії, Франції, то унікальні екземпляри бібліотеки Мікошевських зберігаються тільки ...