Загублена перлина Хмельниччини
На березі річки Случ розташований Антонінський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення.
Він займає землі смт Антоніни Красилівського району Хмельницької області загальною площею 14,4 га. Парк був заснований в ландшафтному стилі на початку ХІХ століття довкола палацу графа Потоцького, який мав неповторну архітектуру й красу. Сьогодні, на жаль, палац не зберігся. На території парку зберігся лише манеж, будинок управителя і будівлі працівників. У хорошому стані знаходяться в’їзні брами до замку, парку, а також альтанка й частина огорожі.
На території палацо-паркового комплексу є сім алей – ялини європейської, туї західної, липи серцелистої, горобини звичайної, клена гостролистого, берези пухнастої та верби білої плакучої. Більша частина зелених насаджень – молодняк, є навіть екзоти. Такі як сосна чорна, ялина колюча, оксамит амурський, вільха чорна. Добре збереглися «червонокнижні» види – модрина ...
На Деражнянщині відновлюють монастир
Ігумен Гавриіл постійно вивчає історію монастиря, в якому нині і проживає, і працює.
Коржівецький монастир за кілька століть неодноразово руйнували, та нині духовенство сподівається відродити його у первозданному вигляді
Василя Стуса заарештували у цьому монастирі
Заснований чоловічий монастир у Коржівцях у 1742 році польським військовим Яном Баптистом Дезієром. Хоча, за іншими даними він «Девієр» чи «Десієр». Нині дуже важко встановити точність та достовірність інформації, оскільки більшість відомостей втрачено.
«Оскільки заснував монастир поляк, то, очевидно, архітектор також був з Польщі, – розмірковує ігумен Гавриіл. – Історики, дослідники порадили звернутися у польське посольство. Можливо, вдасться розшукати плани, проекти. За оповідями, підземні ходи під монастирем тягнуться на 2 кілометри. Швидше за все, ці підземелля також робилися за якимось планом».
За історичними довідками, спершу монастир мав оборонне призначення. Високий кам'яний мур з чотирма бійницями у кутках тому підтвердження.
Місцеві ...
_1315829558/17_1309855598_tn.jpg)
Маєток за 88 тисяч
Саме за таку суму селяни продали унікальну архітектурну пам'ятку в Хребтієві – садибу родини Патонів
У цього маєтку славна історія. Він збудований ще у вісімнадцятому столітті на місці колишнього середньовічного замку, на самісінькому вершечку дністровської кручі. Завідувач відділом охорони пам’яток у Хмельницькій області Сергій Шпаковський розповідає, що маєток був головною резиденцією місцевого пана Піуса Собанського. У XIX столітті власником цього маєтку став консул російської імперії Оскар Патон. Пізніше резиденцією володів його син Михайло Оскарович Патон, рідний брат відомого академіка Євгена Оскаровича Патона та дядько президента
Національної Академії наук України, академіка Бориса Євгеновича Патона.
У ФОРМІ БУКВИ «П»
Донині у селі переказують, що Патони були справжніми меценатами: заснували ремісниче училище в Ушиці та навіть побудували земську лікарню. Спочатку ...
Спека та посуха у минулому - не диво
Аномально спекотні літні місяці в Україні та на Поділлі у минулому спостерігались доволі регулярно – по декілька разів на століття.
У літописах та архівних документах чимало свідчень про спеку, яка у поєднанні з відсутністю опадів нерідко приводила до негативних наслідків – пожеж, посух, голоду.
Літописи часів Київської Русі нерідко згадують спекотні роки. Так, у 1124 році літописець записав: "Все же лето бисть без- дожте", що стало причиною великої пожежі в Києві, де: "Згоріло все місто, 600 церков і без ліку людей та всякої живності". У 1173 році Київську Русь охопив голод, причиною якого стала спека та посуха: "Посіви висохли в полі. Нічим було сіяти озимі…"
Наступні століття теж не минали без аномально спекотних років. Серед них "найбільше" відзначився 1811 рік, коли на Поділлі, Волині та Київщині було дуже посушливе літо. У літописі Вінницького капуцинського монастиря знаходимо наступне: "В червні та липні в різних місцевостях країни були пожежі. ...
Слідами Богдана Хмельницького й Петра I
Однією з найкращих на Поділлі є місцевість, що охоплює населений пункт Сатанів.
З давніми часами пов’язана одна з легенд про походження назви цього містечка. Римський легіон під проводом центуріона Тонілія просувався на північ. На високому скелястому березі невідомої річки полководець звернувся до своїх легіонерів: «Sat au non?» («Зупинимось чи підемо далі?»). «Sat!» – одноголосно вигукнуло стомлене військо. Відтоді, за легендою, виникла тут людська оселя, і назвали її Сатанів.
Тут чимало архітектурних пам’яток XV-XVIII ст., які утворюють комплекс монастирських споруд. У Сатанові варто завітати до старовинного замку, залишки якого містяться на горі над річкою Збруч. У 1711 р. цар Петро І, повертаючись із Прутського походу, був у Сатанові й гостював у Сатанівському замку в його власника, великого коронного гетьмана Адама Сенявського. Збереглася згадка про те, що цар жив у будиночку, який стояв коло замку. ...
Невiдомi відомі будинки
Видатні споруди Хмельницького, які насправді зовсім не такі, якими ми їх знаємо
Крокуючи вулицями рідного міста, мало хто здогадується, що багато будівель живуть „подвійним” чи, навіть, „потрійним” життям. Адже, вистоявши понад століття, будинки приховують безліч таємниць колишніх власників та домоправителів...
Солодовий завод „Найхмільніше” місце Проскурова
Наприкінці XIX століття в Проскурові діяли зо два десятки великих підприємств, які, за винятком трьох-чо- тирьох заводів, разом з великими торговельними закладами, зосереджувалися в руках трьох єврейських династій. Але поступово їх витісняє нова генерація підприємців, завойовуючи провідні позиції в економіці.
Михайло Шильман, молодий купець, розпочав свій бізнес з того, що ввійшов у частку володіння паровим млином Маранца. А невдовзі майстерний підприємець взагалі повністю прибрав його до своїх ...
Військові маневри - жертви є
Сторінками газет минулого
У ХІХ столітті на Волині та Поділлі час від часу відбувалися масштабні військові навчання, у яких брали участь війська багатьох родів військ. Навчання інколи приносили шкоду місцевому мирному населенню, як приміром це сталося у 1893 році, про що повідомила газета "Волинь" від 14 серпня:
"В настоящее время в Заславском и Староконстантиновском уездах происходят военные маневры войск почти всего Киевского военного округа. Часть войск прибыло на место маневров из Подольской губернии в количестве около 40 тысяч человек. Всего же число лиц, принимающих участие в маневрах, составляет 90 тысяч. К сожалению местное население не было предупреждено вовремя о военных маневрах, и посему в некоторых местностях есть масса "перепуганного" скота, а в одном из сел от испуга умерла женщина, которую учебная атака застала прямо в поле".
читати далі
Лядава – диво у скелі
Газета "Є-Поділля" постійно розповідає про цікаві історичні туристичні об’єкти на території Хмельниччини. Але, буквально на межі з нашою областю є чимало надзвичайно цікавих місць, які варто відвідати.
Розпочинаємо серію публікацій, в яких зробимо невеличку подорож вздовж прикордонних до Хмельницької області земель.
У Дністровських скелях Поділля здавна знаходили свій притулок ченці. Всім хмельничанам добре знайомий Бакотсь- кий скельний монастир, відомий ще з XIV століття. Але, якщо спуститися трохи нижче по Дністру, то на території вже Вінницької області легко потрапити до не менш відомого Лядавського чоловічого Свято-Усікновенського скельного монастиря.
За переказами, монастир був закладений у 1013 році преподобним Антонієм Печерським. Саме тут він зупинився в одній з печер над Дністром, коли йшов з Афону до Києва. Перезимувавши поблизу Лядави, він рушив далі на Київ, де незабаром вже на Дніпровських схилах заснував печерний монастир, відомий нині як Києво-Печерська Лавра. Тим часом, на Дністровських ...
У Кам’янці-Подільському збудують пам’ятник ліквідаторам Чорнобильської трагедії
До 25-річчя трагедії на Чорнобильській АЕС, що відзначатиметься наступної весни, у Кам’янці-Подільському з’явиться пам’ятник, який буде знаком шани і вдячності ліквідаторам цієї техногенної катастрофи.
Мову про це повели місцеві «чорнобильці» у квітні цього року. Нині ж міська рада вже визначилася з місцем та проектом монумента, прийнявши відповідну постанову.
Бібліотека-музей народної вишивки відкрита на Кам’янеччині
Філія бібліотеки у селі Подільське Кам’янець-Подільського району стала ще й музеєм.
Тут зібрали і старовинні роботи майстринь голки, і розгорнули виставку робіт місцевої вишивальниці Ганни Федорівни Герасименко. Цілий рік накопи- чували експонати, а нині порадували од-носельців оновленим закладом культури.
Перерізати стрічку до музейної кімнати доручили заступнику голови райдержадміністрації Павлу Довгополу та сільсь- кому голові Юрію Годованому. Ведучі свята Наталія Циканюк, Денис Думанський, Назар Блонський (усі вони люблять і вміють вишивати) розповіли про перші документальні відомості щодо побутування вишивки на Україні, традиції української народної вишивки у різних регіонах. Екскурсію музеєм провели онуки майстрині Герасименки Назар та Артур.