Історія

4 Січня 2012

Сергій ЄСЮНІН Фото з архіву

ІВАН ОГІЄНКО – ЯСКРАВИЙ СЛІД НА ПОДІЛЛІ

Урочистості до відкриття університету у Кам'янці-Подільському, 1918 р. Виступає Іван Огієнко.

Урочистості до відкриття університету у Кам'янці-Подільському, 1918 р. Виступає Іван Огієнко.

2 січня виповнилося 130 років від дня народження Івана Огієнка – видатного вченого, мовознавця, державного і церковного діяча, освітянина. В історію Іван Іванович увійшов під двома іменами: як світська особа – професор Огієнко, й як духовна особа – митрополит Іларіон.

Радянська влада свого часу викреслила це ім'я з історії України, з пам'яті радянських українців. Лише на початку 1990-х років почалося повернення видатного українця на Вітчизну. Згадаємо кам'янецький період життя Івана Огієнка.
Направлення на створення нового університету
Після лютневої революції 1917 року розпочалися кардинальні зміни у імперії та суспільстві. В Україні активізувався національний рух, серед найактивніших діячів якого на перші ролі виходить Іван Огієнко – приват-доцент Київського університету Св. Володимира, член "Просвіти" та Українського наукового товариства. Уже в квітні 1917 року він одним із перших серед викладачів університету зважився на рішучий громадянський крок – перейшов на викладання українською мовою і розпочав, без дозволу на те Вченої ради, читати для студентів новий ...

читати далі
Історія

4 Січня 2012

Олександр НІКІТІН

Ізяслав у новій книзі Юрія Андруховича

Однією з помітних подій в літературному житті України у році, що минає, стала поява нової книги відомого українського письменника Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст» (Київ, Майстер книг, 2011).

У цій, на сьогоднішній день найтовстішій своїй книзі (480 сторінок) письменник розповідає про 111 міст, у яких йому довелося побувати і пережити там приємні, а іноді і не дуже, пригоди. Тексти подані в алфавітному порядку згідно назв міст. Вони різняться за об’ємом – одним містам автор присвятив добрий десяток сторінок, іншим (наприклад, таким як Пассау) менше, ніж півсторінки.
Презентація книги відбулася 11 листопада 2011 року в Києві. Чомусь автор вибрав саме це містичне число – 11.11.11. Розпочалася презентація об 11-й ранку, 11 відсотків автор одержує гонорару з кожного примірника, навіть, вартість книги і та є з елементами містицизму – як по-іншому пояснити маркетинговий хід розповсюджувачів цього видання, коли ціна на оптовому книжковому базарі Петрівка, і в інтернет-магазинах, і в дорогих київських книгарнях ...

читати далі
Історія

30 Грудня 2011

Сергій ЄСЮНІН Фото з архіву

"ПОДІЛЬСЬКИМ ЄПАРХІАЛЬНИМ ВІДОМОСТЯМ" – 150

Перший номер  - 1 січня 1862 року

Перший номер - 1 січня 1862 року

В перший день січня виповнюється 150 років з часу виходу першого номера часопису "Подільські Єпархіальні Відомості".

25 серпня 1861 року вийшов указ Синоду, за яким Подільській єпархії дозволялося заснувати власне періодичне видання. Після копіткої підготовчої роботи і з благословення Подільського архіпастиря Іринарха, новий часопис побачив світ 1 січня 1862 року. "Подільські Єпархіальні Відомості" виходили спочатку двічі на місяць, кожен номер мав 36 сторінок невеличкого книжкового формату. Передплата на рік складала 3 рублі. Поступово видання збільшувало свій обсяг, а з 1880 року почало виходити щотижня. Фактично одразу "Подільські Єпархіальні Відомості" стали популярними не лише серед священників, а й серед пересічних подолян.
Першими редакторами "Відомостей" були ключар Кам'янецького кафедрального собору Павло Троїцький та викладач семінарії, протоієрей Євген Струменський. Друкувався часопис у Кам'янець-Подільській ...

читати далі
Історія

30 Грудня 2011

Сергій ЄСЮНІН Фото з архіву

Село до кінця ХІХ століття не знало, що таке ялинка

Одна із перших поштових карток початку ХХ ст. із зображенням Діда Мороза

Одна із перших поштових карток початку ХХ ст. із зображенням Діда Мороза

У побутовому календарі подолян минулих століть "різдвяні святки" – найкраща, найважливіша подія року, яка за своїм значенням майже не поступалась найбільшому святу православних Великодню.

З-поміж низки різдвяних свят особливо поважали – Спиридона, Гната, Різдво Христове, Меланії та Василя. Обрядовість кожного з них в одному схожа – всі вони мали захищати людей від впливу злих сил, забезпечити добробут і щастя в сім'ї в наступному році, визначити перспективи на майбутнє. Зробимо огляд "різдвяних святок", які прискіпливо дослідили етнографи минулого – П.Чубинський, А.Свидницький, В.Сапіга.
День Спиридона
25 грудня свято на честь святителя, чудотворця, єпископа Тримифунтського Спиридона, який помер близько 348 року. У День Спиридона Сонцеворота – сонце, за народними уявленнями, повертає із зими на літо. День ставав довшим, а ніч коротшою. Похолодання, що звичайно наступало в цей час, відзначали прислів'ям: "Сонце на літо, зима на мороз". Від Спиридона до Різдва залишалось 12 днів. У зв'язку ...

читати далі
Історія

29 Грудня 2011

Олександр НІКІТІН

Два мільйони важливих документів

саме стільки їх зберігається у Державному архіві Хмельниччини

Можливо, у декого із пересічних громадян архіви асоціюються з ,,тихою заводдю”, де на полицях сховищ лежать стародавні документи, а біля них пораються сивочолі архіваріуси. Насправді ж сьогоднішній архів –це велике, складне, багатопрофільне господарство, яке за своїм призначенням є важливим інформаційним, культурно-освітнім закладом, джерелом задоволення наукових, культурних, соціально-правових потреб громадян.
Нині в Державному архіві Хмельниччини зосереджено майже 11 тисяч фондів періоду ХVІІІ – початку ХХІ ст., понад 2 мільйони 223 тисячі справ Національного архівного фонду на паперовій основі, а також майже 40 тисяч документів на нетрадиційних носіях: кіно-, фото-, фоно-, відеодокументів про найважливіші події історії та сьогодення рідного краю.
Архівісти намагаються віднайти та зберегти для нинішніх ...

читати далі
Історія

27 Грудня 2011

Олександр НІКІТІН

Нікуліна рятував «хірург» зірок з Проскурова

18 грудня виповнилося 90 років з дня народження неперевершеного актора...

...улюбленця кількох поколінь циркових та кіноглядачів Юрія Нікуліна, народного артиста СРСР. Кінокомедії "Діамантова рука", "Кавказька полонянка" і безліч інших увійшли до золотого фонду кінематографа, а у цирковому мистецтві Юрій Володимирович пройшов шлях від асистента клоуна цирку на Цвітному бульварі до директора цього найвідомішого московського цирку. Життя Юрія Володимировича було повне не тільки сміху, а й драматичних обставин, одна з яких - хворе серце. Боротися з цією багаторічною бідою йому допомагав лікар і друг - наш земляк, уродженець Проскурова Олександр Бронштейн. Саме йому Юрій Нікулін довіряв найбільше, і саме Олександрові Бронштейну довелося у серпні 1997 року востаннє боротися за життя великого коміка. Але цього разу без успіху. Тоді казали, що лікар Бронштейн переніс втрату друга ...

читати далі
Історія

18 Грудня 2011

Сергій ЄСЮНІН Фото з архіву

Полювання персидського шаха на Поділлі

Персидський шах Магомет-Алі.

Персидський шах Магомет-Алі.

30 грудня 1910 року газета "Русское слово" подала коротеньку, але цікаву інформацію: "Магомет-Али на охоте. Одесса, 29.ХII. Екс-шах Магомет-Али вместе с одесским градоначальником генералом Толмачевым в сопровождении свиты выехал на большую охоту в пределы Подольской губернии".

Яким чином персидський шах потрапив на полювання до наших країв? Історія така: у 1909 році Персію охопила друга хвиля революційного руху й перемога прихильників конституційної монархії примусила шаха Магомета-Алі (1872-1925) відмовитися від престолу. У липні шах утік з палацу та знайшов притулок у дружній йому російській місії. У вересні 1909 року він разом з родиною та свитою на військовому російському пароплаві таємно був переправлений до Російської імперії. Для Магомет-Алі за наказом імператора Миколая ІІ був наданий будинок в Одесі. Опікунство над екс-шахом взяв сам градоначальник Одеси Толмачов – він не лише піклувався про забезпечення персидського помазаника всім потрібним, але й влаштовував розваги. Головна серед них – полювання. Через те, що поблизу Одеси мисливських угідь не було, то їздив шах зі свитою ...

читати далі
Історія

17 Грудня 2011

Олександр НІКІТІН Фото з архіву

Сторінки життя Яна Грейма

Село Отроків, малюнок Я.Грейма

Село Отроків, малюнок Я.Грейма

17 грудня минає 125 років з дня смерті Яна Грейма – подолянина, живописця, графіка. Однак короткий, але стрімкий творчий злет молодого художника залишається маловідомою сторінкою в історії подільського мистецтва.

Ян (Іван) Віктор Грейм народився 24 червня 1860 року в Кам’янці-Подільському у родині Михайла Грейма. Батько був директором губернської друкарні, власником одного з найперших фотографічних закладів на Поділлі, нумізматом, колекціонером предметів старовини. Мав дружні стосунки з багатьма відомими постатями Кам’янця-Подільського, серед яких був і Ю.Ролле. Старший син М.Грейма Юзеф серйозно займався музикою. Тому з дитячих років Ян виявляв цікавість до музики (грав на скрипці) та малювання. Художні здібності юнака в гімназії розвивав вчитель Вольський. Вже в третьому класі прийшло перше визнання – Ян Грейм отримав похвальний лист Петербурзької академії мистецтв за малюнок голови Божої Матері, надісланий на конкурс робіт учнів початкових і середніх навчальних закладів.
Вплинув на подальшу долю юнака польський ...

читати далі
Історія

16 Грудня 2011

Сергій ЄСЮНІН Фото з архіву

Один із найстарших медичних навчальних закладів України

Учениці школи (фото з сайту Кам'янець-Подільського медучилища)

Учениці школи (фото з сайту Кам'янець-Подільського медучилища)

135 років тому, 28 грудня 1876 року, в губернському місті Кам'янці-Подільському був відкритий перший на Поділлі медичний навчальний заклад – повивальна школа.

Повитухи
Допомога при пологах завжди вважалась справою благою. Здавна цю роботу виконували повивальні бабки або, як їх ще називали, повитухи. Для нас повитуха – це щось із давніх казок, і не всім відомо, що усього близько ста років тому були цілком офіційні посади у відомстві народного здоров’я, які іменувалися не інакше, як "повивальні бабки".
Спочатку вмінням займатися повивальною справою володіли лише окремі жінки. Свої знання вони передавали із покоління в покоління і закріплювали на практиці. У кожному селі існували свої шановані серед людей баби-повитухи. Таку назву вони одержали від слова “повивати”, що означало огорнути або закутати у пелюшки дитину, а зверху ще пов’язати і повивальником – широкою стрічкою, щоб ручки й ніжки маляти лежали спокійно. Як правило, повитухи мали великий ...

читати далі
Історія

3 Грудня 2011

Сергій ЄСЮНІН

Український повітряний флот на Поділлі

Спогади про минувшину

У 1998 році в журналі «Пам’ятки України» були опубліковані спогади колишнього українського авіатора Петра Білона, який докладно розповів про становлення вітчизняної авіації в роки Української Народної Республіки (УНР) у 1917-1920 років. Для нас надзвичайно цікавим є те, що події, про які згадував авіатор, пов’язані з Поділлям:
"Десь у літі 1917 року одержав я призначення до авіаційної частини, що мало свій осідок у Києві... В листопаді 1917 року з наказу військового секретаря УНР був сформований штаб авіації. Начальником авіації був призначений полковник Баранів. Сформувати авіаційну частину в ті бурхливі революційні часи було надзвичайно важко. Були перешкоди з боку міністрів-соціалістів, що були проти формування українського війська, до того більшовицька армія почала наступати на Київ...
Наступив грудень ...

читати далі
1 2

3

4 5 ...  »...  20  
X
Ok Назад