Хмельничанин ходить по гриби не в ліс, а у... підвал

Хочете харчуватися й жити як китайські імператори? Подбайте, щоб на вашому столі були шиїтаке. Ці екзотичні гриби, лісник за освітою, Іван Бурлак вирощує вже протягом 10 років. Грибівництвом він захопився випадково: десь щось прочитав, десь щось почув… Знайшов фірму, яка забезпечувала клієнтів міцелієм (насінням грибів) та інформацією, а за її послуги потрібно було віддавати частину врожаю. Іван Сергійович посадив свої перші гриби і через якийсь час у нього виріс… один грибочок. Це був повний провал, але чоловік не опустив руки. Каже, що грибівництво міцно засіло в нього і в голові, і в серці. З того часу минуло багато років і ще не раз доводилося стикатися із невдачами. Проте нині зі своєї грибної міні-ферми він регулярно збирає не великі врожаї шиїтаке. Крім того, пан Іван навчився також вирощувати печериці та гливи.

Китайська технологія в українських домашніх умовах
«Шиїтаке - це традиційний делікатесний гриб у країнах Південно-Східної Азії, - розповідає Іван Сергійович. - У давні часи ці гриби споживали лише особи імператорського роду. Вони ростуть у субстраті з деревини. Для нього я змішую тирсу та гіпс (8:2). Тирсу краще прокип’ятити або залити окропом, аби вбити в ній усі спори й інші грибки. Слід стежити, щоб вона не набула коричневого кольору. У цьому разі сировина буде непридатною. Потім воду я зливаю й вологий субстрат обережно змішую з міцелієм (400-500 г) та гіпсом. Перекладаю усе в 3-кілограмові поліпропиленові мішки, але не затягую їх туго, а залишаю зверху в горловині отвір, який встелюю ватою. Завдяки цьому ватному фільтру гриби «дихають». Через деякий час пакет вкривається гульками та горбочками, які з часом стають коричневими (примордя). На місці їхнього утворення я роблю невеличкі надрізи. Гриби добре ростуть там, де є волога та маленький протяг. Тому варто оприскувати їх раз на день водою. Ще також можна встановити невеличкий кулер від комп’ютера для створення штучного вітерця».

«Гриби вередливі, як малі діти»
За словами пана Івана, у вирощуванні грибів важливі три складові: стерильність, контроль та своєчасність. Тобто дезінфекція приміщень – обов'язкова. А найкращий «дім» для шиїтаке, глив та печериць – це підвал чи погріб, у яких добре зберігаються яблука. «Приміщення, у якому ви підготовляєте гриби до посадки і в якому вони потім ростимуть потрібно зо 2 години прокварцювати спеціальною лампою, - радить чоловік. - Гриби дуже делікатні. Десь-якась інфекція чи несприятливий фактор і все – врожаю не буде. Щодо контролю, то йдеться про температуру, вологість, кількість повітря. Врожаї непогані, але й витрати колосальні. До прикладу, мішечок міцелію на 6 кг коштує 500-600 гривень! Взагалі, найбільша проблема в Україні в тому, що в нас немає нормального якісного міцелію. Той, що надходить у продаж, зазвичай, не відповідає міжнародним стандартам. До прикладу, часто в пакетиках з міцелієм шиїтаке міститься міцелій глив. Більш-менш нормальний продукт виробляють Польща та Італія. У процесі вирощування грибів потрібно також слідкувати, щоб не завелися мошки та кліщі. Найкраща профілактика від шкідників – це «Актофіт». Він повністю безпечний. Від кліщів достатньо оприскувати ним гриби кожні 4 дні, від мошок – лише раз».

Шиїтаке родять хвилями
За словами пана Івана, гриби дозрівають тим швидше, чим тепліше в приміщенні. Але при високих температурах їм не вистачає вологи. Тому краще теплом не зловживати. До прикладу, для шиїтаке оптимальна температура +2ºС. У середньому, врожай дозріває три місяці. З одного мішечка, якщо насіння було якісним, можна зібрати до 3 кг грибів. Потім субстрат разом із мішком занурюють у воду на 15 хвилин (не більше, адже зайва волога може призвести до розвитку хвороби - триходерми). «З одного такого мішка можна зібрати 5-6 врожаїв, - запевняє Іван Сергійович. – Це, звісно, максимальні показники, але до них потрібно прагнути. Оскільки гриб має дуже великі ресурси в цьому плані».

Смачні та цілющі
Гриби шиїтаке, шампіньйони та гливи, вирощені у штучних умовах, нині лише починають ставати звичними для українських господинь. Багато хто таким грибочкам не довіряє, вважаючи їх «хімією». Між тим, ці види грибів містять у собі амінокислоти, фосфор, натрій, калій, вітаміни, а також фолієву кислоту, яка майже відсутня в овочах і фруктах. «У цих грибах немає жодного грама хімії, все природне, - каже Іван Сергійович. – Їх можна і потрібно вживати в сирому вигляді. Шиїтаке взагалі відомі своєю здатністю до зцілення онкозахворювань. Крім того, вони лікують діабет, стимулюють імунну систему. Якщо ви будете їх їсти, то хворіти однозначно не будете! Один мій знайомий страждав на хронічний біль у горлі. Потім він почав їсти шиїтаке по четвертинці гриба на день і забув про недугу назавжди. За допомогою глив, до прикладу, можна позбутися герпесу. Для цього достатньо шматочком сирого гриба протерти уражену ділянку шкіри. Їхня дія значно потужніша, ніж в аптечної мазі». За словами чоловіка, шиїтаке мають специфічний смак та запах, який ні з чим не можна порівняти. Їх смажать зі сметаною та цибулею, запікають із сиром, додають у суп. А кулінарна обробка при цьому зведена до мінімуму – для повної готовності їм вистачить і 5 хвилин приготування.