Хмельничанин майструє макети замків та фортець з... грибів, які паразитують на деревах

 Допоки розвиватимуться ваші стосунки, назбираєте багато матеріалу. А ваші почуття надихнуть вас на черговий шедевр - мініатюру чи картину, виконану в техніці флористики. 32-річний хмельничанин Артур Яворський має цікаве захоплення - із природних матеріалів виготовляє фантазійні будиночки, замки та макети церков. Бажання втілювати свої архітектурні фантазії у будівельника за професією та художника-флориста за покликанням виникло спонтанно, та згодом хобі стало захоплюючим проведенням вільного часу.

Мистецтво воїнів-самураїв
Раніше в Японії професійною флористикою - „шібана” - займалися виключно чоловіки. Це був один із етапів тренування самодисципліни воїнів-самураїв. Вони ж розробили багато прийомів та технік, які й донині використовуються у флористиці. Оглядаючи роботи Артура Яворського, ми помітили, що чоловік володіє художнім хистом, якому і дипломовані фахівці позаздрять. Він вміє перетворити в справжні шедеври такі речі, які більшість із нас вважають непотребом і просто не помічають. “Мені завжди подобалося щось складати та майструвати, хотілося якось цікаво і змістовно проводити свій вільний час, - розповідає Артур Миколайович. - Починав із сірників, робив церкви та маленькі будиночки. Це було ще в 2004 році. Відтоді захоплення переросло у своєрідну пристрасть. Першою ж своєю серйозною роботою вважаю макет замкового комплексу на скелі. Якось мені на очі потрапив величезний гриб, який ріс на дереві. В голові одразу ж виникла ідея “задіяти” його у художній композиції. Після реалізації цього задуму приступив до відтворення інших макетів: різноманітних будиночків з криничками, мангалами та альтанками, замків, фортець та церков. Але нині я в своїх роботах більше використовую дари природи, навіть не фарбую їх”. Маючи золоті руки і гостре око художника від Бога, Артур Яворський ще й складає мозаїку з різних злаків та крупів.

Матеріали носять друзі та знайомі
У пана Артура все йде в справу: морські черепашки, камінчики, мох, гриби, які паразитують на деревах, картон, сірники, шишки, горішки, різні сушені трави та квіти... Сезон заготівлі матеріалів — літо та осінь. Щось знаходить сам, щось приносять рідні. Із задоволенням допомагають в “постачанні сировини” і друзі. Але в чому ж секрет його натхнення? Звідки цей дар бачити красу там, де її ніхто інший не бачить? Артур Миколайович і сам не знає: «Я такі “штуки” постійно майструю. Ночами не спиться, ось і сиджу, щось вигадую. Не можу навіть сказати, як воно в голову приходить. Ніде такого не бачив, придумав сам. Зустрінеться мені щось цікаве, до прикладу, якийсь диво-гриб, і в уяві одразу вимальовується якась фантазійна картинка. Тоді я малюю ескізи, а потім вже думаю, з чого робити, які ще матеріали підбирати”.

“Коли композиції робити “на потік”, у них не буде душі”
Нині в колекції пана Артура стільки робіт, що він навіть перестав їх рахувати. Лише церков із сірників понад 20 макетів. Ще більше робіт він подарував, але жодної ще не продав. Каже, що коли композиції робити “на потік”, у них не буде душі. Чоловік віддає свої роботи з легкістю, адже є дуже самокритичним і одразу після завершення вони перестають йому подобатися. Його захоплює сам процес виготовлення композиції. “На одну роботу я витрачаю від півтора до двох місяців, - каже майстер. - Коли немає натхнення, можу місяцями не працювати. З допоміжних інструментів використовую лише невеличкий ножик, лезо, пінцет та клей ПВА. Дах будівель у мене ніби викладений з черепиці. Це частинки шишок або соломка з пирію. Після зрізу кожна деталь підганяється. Робота кропітка, але дуже цікава. Вважаю, що людина мусить після себе щось залишити”.