Розіграли, або як проходить день сміху у відомих хмельничан

 Павло Польовий, шоумен.
«На 1 квітня чогось особливого ніколи не планую. Зізнаюсь навіть у тому, що ніколи не розігрував своїх друзів. Розіграшів, гумору та веселощів мені цілком вистачає на роботі. Якщо людина працює у розважальній сфері, то має обов'язково розігрувати на 1 квітня оточення. Це — стереотип. Єдиний розіграш на 1 квітня, який завжди згадую з усмішкою, входить у репертуар моєї тещі, яка, намагаючись мене розіграти, у день сміху приїжджає у гості. Родина завжди сприймає це з гумором».
Іван Гуцул, головний лікар Хмельницької міської дитячої лікарні, депутат обласної ради.
«Усіх розіграшів одразу і не пригадаєш. Пам'ятаю, як у студентські роки на 1 квітня зривали лекції. Казав, що викладач захворів, а пара переноситься в іншу аудиторію на інший поверх. От такі розваги! Тепер частіше розігрують мене, особливо рідні, від яких капостей частіше і не очікуєш. А от цьогоріч вирішив сказати, що на 1 квітня в поліклініці – вихідний. Подивлюсь, як на це відреагують лікарі, і хто з них все ж вийде на роботу.
Наталя Паляниця, телеведуча ХОДТРК «Поділля центр».
«Мене у цей день ніхто не розігрує, а от я намагаюся у день сміху повеселити людей. Ні, не розіграти, я взагалі за позитивні свята, які допомагають відчути себе розкутіше та розслабленіше. Кожен так званий день дурнів наш дует “Солодка парочка” з Володимиром Павловським організовує концерти. Дуже весело було, коли ми розіграли виставу про те, що в місті епідемія хандри та відсутність усмішок. Дійство було на медичну тему з використанням каталок, лікарняного інвентаря, тобто лікували сміхом. А ще я люблю повторювати фразу Г. Горіна: “Ви занадто серйозні. Всі дурниці на землі зроблені саме з цим виразом обличчя. Усміхайтесь, панове... Усміхайтесь”.
Лідія Біленька, голова Хмельницької міської ради жінок».
«Як розіграли мене у молодості, не забуду ніколи. У ті часи я працювала у комсомолі, аж тут мені кажуть, що з перевіркою приїхали з самої Москви, зробили білети на тему політичної обізнаності, і я, як на екзамені повинна була на них відповідати. Заходжу до кабінету, а там сидить дівчинка, напевно ще студентка, яка має мене про все питати. Страшенно хвилювалася, коли відповідала на питання, а раптом я щось неправильно скажу, але здала все “на відмінно”. Коли ж дізналася, що це був чистої води розіграш, дуже сміялася, адже я не тільки повірила, а й з усією серйозністю поставилася до перевірки знань».
Володимир Байдич, директор Державного архіву Хмельницької області.
«За натурою, я людина весела, завжди намагаюсь бути у гарному настрої та радіти життю. На разі як директор державного архіву, закладу серйозного, веселощі залишаю на свята або ж дні народження колег. Та от була в мене одна яскрава історія, коли ще працював у міськвиконкомі. Зібрались ми з друзями у сауні й одному з нас з Одещини надіслали оселедця. Сіли ми за ту рибу, а вона “з душком”. Від такого смаколика я відмовився, а дивлюсь, що один їсть аж за вухами тріщить. Виявилось, що нас просто розіграли, бо риба на смак була бездоганна. Повернувся додому у гарному настрої, але трішки голодний.
Антон Довлатов, ведучий шоу-програм».
«Розіграші — це моя слабка тема, а розповідати про них я можу хоч цілий день. Я завжди намагаюсь розіграти і повеселити своїх друзів та колег. Якось спало на думку запросити до свого друга, який дуже боявся одружуватися, хіроманта із самої Москви. І таки «екстрасенс», звісно – не справжній, наворожив йому одруження, народження дітей і купу сімейних справ, а головне, що доведеться залишити улюблену роботу. А ще одного друга розіграв, замовивши наклейку у вигляді розбитого лобового скла автомобіля, а зверху залишив камінець із написом, що це — розіграш. А от мене розіграли, відправивши на важливі зйомки в обласну адміністрацію. Приходжу, а там – нікого. Ходив, ходив, аж поки зрозумів, що це був жарт».