ye-logo.v1.2

Кошовий отаман із роду потомствених конюхів знявся у фільмі з Балуєвим

Суспільство 3156
Фото з архіву Іллі Бунькова
Ілля Бунько перевтілювався в короля Артура замість Балуєва в усіх екстремальних сценах.. Фото: Фото з архіву Іллі Бунькова

Запаморочливі перегони, небезпечні моменти, стрибки з висоти - все це ми бачимо в фільмах у виконанні улюблених акторів.

Хоча насправді ці трюки виконують зовсім не вони, а їхні дублери – люди, які завжди залишаються в тіні своїх зіркових колег. Вони часто ризикують життям, а вся слава дістається знаменитим акторам. Так нещодавно в Кам'янці-Подільському завершилися зйомки нового 12-серійного історичного фільму “Все можуть королі” з Максимом Галкіним та Марією Сьомкіною в головних ролях. Дублерами практично всіх акторів у фільмі стали каскадери кінного театру “Козаки Поділля”, керівником якого вже понад 20 років є Ілля Бунько. Чоловіку випало перевтілюватися в короля Артура замість Олександра Балуєва в усіх екстремальних сценах. “Сюжет фільму перенесе глядачів у середньовіччя: герцог Майкл Каннінгем із Англії помінявся місцями з типовим офісним службовцем Михайлом Ніколаєвим, який схожий на нього як дві краплі води, - розповідає Ілля Ілліч. - Зрозуміло, аби відзняти середньовіччя, потрібні й відповідні, так би мовити, реквізити. Їх знайшли в нашому Кам’янці-Подільському у фортеці. Навіть не зважаючи на те, що доводилося по декілька годин не сходити з коней та щосили мчати верхи у важких лицарських обладунках, у кіно сподобалося зніматися і мені, і моїм вихованцям. На знімальному майданчику панувала дружня, творча атмосфера. Всі актори дуже привітні й щирі люди. Олександр Балуєв взагалі мій кумир. Завжди захоплювався його грою, а тут довелося не лише особисто познайомитися, але й підстраховувати його на екрані”.

Грають поляків, татарів, червоноармійців, але залишаються козаками
В кінного театру “Козаки Поділля” майже немає конкурентів, адже він входить у трійку найкращих в Україні. Вершники-віртуози Іллі Бунька неодноразово брали участь в історичних та державних святкуваннях. І стрічка “Все можуть королі” не перша їхня поява на великому екрані. Актори та тварини знімалися в фільмах: “Вогнем та мечем”, “Тарас Бульба”, “Біла гвардія”, “Чапаєв”, “Республіка” тощо. Козаки та козачки з Кам'янця з легкістю на великій швидкості перевертаються в сідлі, зависають донизу головою, показують акробатичні номери й навіть вміють скакати на конях “живою триярусною пірамідою”. Останній трюк ризикують виконувати лише декілька колективів у світі. “Через мої руки пройшло вже чотири покоління любителів кінного спорту, - каже Ілля Ілліч. - Членами колективу стають люди різних професій. Є серед учасників театру, як то кажуть, і фізики, і лірики. Всі ці хлопці й дівчата є справжніми патріотами України. До “Козаків” їх привела не лише любов до коней і спорту, але й бажання опанувати козацькі премудрості, стати козаками не лише за формою і назвою, але й духовно”.

“Ніхто з моїх предків не соромився особисто доглядати коней”
“У нашому роду всі були конюхами, - зізнається Ілля Бунько. - Маючи велике господарство, не будучи бідним, ніхто з моїх предків не соромився особисто доглядати коней. До речі, всі чоловіки носили ім’я Ілля. Я також продовжив традицію і свого онука теж так назвав. Із раннього дитинства я навчився усьому, що тепер передаю своїм вихованцям. Виступав за спортивний клуб армії на кінних змаганнях. У перші роки незалежності України почали відроджувати українське козацтво, пішов і я в козаки. Гурток започаткував ще тоді, коли керував підсобним господарством цементного заводу. А ще я кошовий отаман січового куреня міжнародної громадської організації “Козацтво запорозьке”. Наш театр є осередком цієї організації, маємо посвідчення, видане гетьманом”. Ілля Ілліч каже, що не можна пропускати жодного тренування. Хто два-три тижні не був на заняттях, той втрачає 50% майстерності. “Деякі мої учні з 13 років займаються у кінному театрі, - пригадує вихователь. - Це нині вони досвідчені віртуози-наїздники, а тоді під конем проходили, навіть кашкетом не черкали. Дехто навіть знайшов у “Козаках” свою долю. Незабаром ми святкуватимемо козацьке весілля двох наших вихованців. Хто хоч раз їхав верхи, той стає назавжди заручником цього спорту. Коні – добрі, відкриті, чуйні тварини, які завжди відплачують добром за добро. В кожного скакуна свій характер. Потрібен час, щоб у нього з’явилася довіра до тебе. А щоб навчити та підготовити коня до виступів, мине не один рік”.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую