Хмельничани в Європі. Комфорт та мультинаціональність

Анна Думанська та Богдан Місюренко вже майже два тижні подорожують Європейським Союзом. За цей час вони побували у польському Кракові та австрійському Граці, добре дослідили Відень, поїздили автостопом, навчилися хитрощам економного життя та познайомилися з місцевими жителями.
Сьогодні хмельничани діляться враженнями про те, як влаштоване життя у європейських країнах.
«У Європі багато чого влаштовано для комфорту людей! Відмінні дороги для автомобілістів, хороші тротуари для пішоходів, зручні велодоріжки. У парках і вздовж вулиць часто зустрічаються чисті і теплі (зазвичай дерев'яні) лавки, - розповідають Аня та Богдан. - Для вигулу собак є спеціальні території, огороджені парканом. А в звичайних парках стоять попереджувальні знаки, що після вигулювання своїх улюбленців потрібно за ними прибрати. До стовпчиків прикріплені коробки із спеціальними пакетами для цього і смітники. Але, не дивлячись на такі зручності, на вулицях досить часто можна побачити рештки життєдіяльності тварин. Поки що в Європі ми не бачили жодної бродячої собаки. А домашні улюбленці мають вбудовані чіпи, в яких міститься інформація про господарів, яких буде легко знайти у разі необхідності».
І хоч смітники в містах стоять дуже часто, але все ж у віддалених від центру районах на тротуарах мандрівники помітили багато різних папірців і упаковок. Якраз на околицях зазвичай живе багато іммігрантів з різних країн.
Велосипеди – один з найпопулярніших видів транспорту у Європі, особливо серед молоді. Люди їздять на велосипедах не лише тому, що квитки у громадському транспорті коштують дорого, а й тому, що це корисно для здоров'я і модно. Тим паче, усюди об лаштовані зручні велодоріжки і велопарковки.
Також хмельничан здивувало розмаїття національностей в Австрії.
«Такої кількості людей, на вигляд не схожих на місцеве населення, ми раніше не зустрічали в жодній країні. Навіть в туристичних містах Таїланду, де відпочиває багато іноземців, знайти тайця набагато простіше, ніж у Відні – австрійця, - кажуть вони. - Різні кольори шкіри, розрізи очей, мови, одяг… Хоча багато людей неєвропейської зовнішності спілкується німецькою мовою між собою. Напевно, ще їхні батьки або навіть прабатьки мігрували колись сюди».
Можна зустріти дівчат і жінок у хіджабах, які закривають їх з голови до п'ят, інші ходять у коротких спідницях і на підборах (на думку подорожуючих, вони, швидше за все, з України чи Росії, так як європейки носять переважно зручне взуття). Бачили хмельничани і чоловіків з яскраво-помаранчевими сикхськими тюрбанами на головах, мусульман у традиційних довгих сорочках і широких штанах.
«Нас дивує, як усі ці люди уживаються в одній країні і в одному місті. Традиції, вірування, мови – різні, але відкритість і дружність, терпимість і розуміння допомагають підтримувати мир між цими людьми», - запевняють мандрівники.