ye-logo.v1.2

Хочеш вишити картину чи відремонтувати авто — йди в... Інтернет

Суспільство 3198
Фото: Дмитра Скрипника, із архіву героїв та vkurse.obs.ru

Інтернет давно захопив велику частину життя багатьох українців. Друзі частіше спілкуються між собою у соціальних мережах, ніж в реальному житті, а в побут увійшли такі слова, як “лайкнути”, “гуглити”, “тролити”, “ніки”, “фейки” та багато інших.

Великої популярності набувають Інтернет-спільноти за інтересами, де люди обмінюються корисною інформацією і досвідом, спілкуються, знаходять друзів і сперечаються, і все з приводу однієї теми. Ком’юніті (від англ. community — спільнота, товариство) та форуми бувають різні, від кулінарних і туристичних до парфумерних і військових.
“Проскурівський телеграф” поспілкувався з представниками кількох таких спільнот, адже охопити усі просто неможливо.

Навчитися і надихнутися
Хендмейд (від англ. “hand made” - ручна робота), він же — рукоділля, останнім часом збирає все більше прихильників. Армію охочих вишити картину бісером, зробити сережки чи намисто, виготовити свічку і навіть ароматне мило поповнюють як молодь, так і люди старшого віку. З’являються спеціалізовані магазини, Інтернет-сайти та форуми, навіть віртуальні ярмарки майстрів, де можна ознайомитися з їхніми роботами і придбати вподобаний виріб.
Хмельничанка Олександра Береза-Іванова кілька років захоплюється рукоділлям. Вона виготовляє ляльки, м’які іграшки, прикраси із фетру, тканини, каміння та інших матеріалів. Однак перш, ніж взятися до роботи, вона два роки “сиділа” на відповідних форумах і сайтах та вчилася.

“Я вичитувала все, що стосувалось обраного мною напрямку, перш ніж наважитись щось зробити. На форумах є багато досвідчених майстринь, в яких завжди є чому повчитись, перейняти досвід, спитати пораду. Це такий собі відкритий віртуальний університет, де замість пар є теми (тематичні розділи — прим. авт.), у яких ти вивчаєш все, що тебе цікавить, - розповідає Олександра. - Існує чимало спільнот з хендмейду, одна з найбільших і найпотужніших — це “Osinka”.

За її словами, коли сильно захоплюєшся чимось, на форумах можна не лише знайти корисну інформацію, а й надихнутися.
“Деякою мірою це джерело для натхнення, там тебе навчать, що потрібно не просто подивитись і зробити таке саме, а надихнутися ідеєю, трансформувати її і перетворити у щось своє та оригінальне”, - каже майстриня.

А от власниця книгарні “Іноземка” Лариса Бойченко захоплюється вишивкою стрічками та іншими техніками. Вона теж шукає корисну інформацію в Інтернеті.

“По-перше, це збирання інформації. По-друге, ознайомлення з роботами інших майстринь. На основі отриманого досвіду і вражень виникає власне бачення та стиль, - розповідає пані Лариса. - Завдяки Інтернету можна ознайомитися з творчістю майстринь з усього світу. Так, зараз я читаю мікроблог південноафриканської майстрині Ді ван Нікерк з вишивки стрічками, навіть взяла у неї цікаву ідею”.

Лариса Бойченко шукає в Інтернеті ідеї для творчості

 Чоловічі інтереси
І не лише жінки знаходять в Інтернеті ком’юніті за інтересами. Є тут місце і для серйозних чоловічих захоплень — автомобілів, літаків і навіть оборонної сфери.
Наприклад спільнота машин та людей drive2.ru — прихисток для автолюбителів. І хоч сайт — російський, на ньому зареєстровано чимало українців, в тому числі і хмельничан.
“Drive2 — має формат живого журналу, але називається бортовий журнал, і присвячений він не людині, а машині. Власник авто виставляє фотографії свого “залізного коня”, описує, яку він зробив модернізацію чи модифікацію, ділиться досвідом, як він щось відремонтував. Можна тут переглянути і цікаві фоторепортажі з мандрівок на позашляховиках, і навіть знайти “чоловічі” рецепти — як замаринувати м’ясо чи засолити сало”, - розповідає хмельничанин Володимир Паламарчук.
Також він постійно відвідує spotters.net.ua — найбільший український сайт споттерів — людей, які захоплюються літаками і фотографують їх.
“Тут викладають фотографії з авіашоу та викатки нових літаків, з авіаремонтних заводів і аеропортів. Тут можна отримати інформацію від людей, які безпосередньо працюють в авіаційній сфері”, - розповідає Володимир.
Володимир Паламарчук цікавиться літаками та іншою технікою.

Саме на споттерському форумі він дізнався, що в Жулянах функціонує цікавий музей авіації, який залюбки і відвідав. На думку хмельничанина Олега Штогрина, головна перевага військового мілітарного порталу (mil.in.ua), який публікує новини армії та оборонної сфери, у тому, що це незалежний проект.
“Тут зведена уся доступна незаангажована інформація про військово-промисловий комплекс, її викладають журналісти, люди, які знаються на цій сфері та працюють у ній, але не офіційні представники влади, - розповідає Олег. - Наприклад, читав цікавий репортаж про флагман українського флоту, який направили в Аденську затоку охороняти мирні судна від сомалійських піратів”.                                                             

Мандрівники усіх країн, об’єднуйтесь!

Думаєте, що переночувати в іншому місті, а особливо за кордоном, можна лише у готелі чи родичів? Тоді вам на сайти всесвітньої гостинності couchsurfing.org або hospitalityclub.org. Зареєстувавшись на них, можна знайти людей у найрізноманітніших куточках світу, готових безкоштовно прийняти мандрівника на нічліг. Також можна спілкуватися з однодумцями, запитувати мешканців інших міст та країн про потрібну вам інформацію (ціни, визначні місця, погоду) перед тим, як відправитися туди.
Часто каучсерфери (так називають себе користувачі couchsurfing.org) з одного міста об’єднуються в групи, проводять живі зустрічі. Нещодавно така відбулася і у Хмельницькому.

Богдан Місюренко (другий зліва) із каучсерферами в Індонезії.

“Це не лише можливість отримати чи надати нічліг, а й знайти нових друзів. Ти зближуєшся з цими людьми, а вони, як правило, дуже цікаві, продовжуєш переписку, запрошуєш до себе в гості”, - розповідає Богдан Місюренко, який разом з дружиною Анною Думанською побували у 30 країнах, і в кожній із них знайшли нічліг у каучсерферів.
За його словами, представників європейських країн на сайті гостинності більше, ніж азійських, зате останні частіше відгукуються позитивно.
Існують туристичні форуми ще вужчої спеціалізації, наприклад, indostan.ru, який присвячений переважно Індії та іншим країнам півострова Індостан. Тут можна знайти будь-яку інформацію, яка може зацікавити мандрівника: ціни на житло і їжу, бронювання квитків і візові нюанси, навіть — де в Індії можна навчатися  танцям чи зробити пластичну операцію.

Зоозахисники ніколи не «сплять»

У людей, які спілкуються на цих форумах, майже не буває вільного часу, такі форуми ніколи не «сплять», бо тут завжди активно спілкуються навіть о третій чи о п'ятій ночі. Учасники цих форумів не скуповують прикраси, вбрання та інші дорогі речі. Тут ніколи не обговорюють власні проблеми, не хваляться покупками і не обмінюються інформацією. І вже точно - тут ніколи не жартують і не сміються. Бо чого лише варті страшні теми:
«Понівечений собака з роздутим від рідини животом на вулиці».
«Собака і сімома двотижневими цуценятами в полі на снігу. Мороз - мінус 10».
«Двоє диких цуценят-скелетиків самі в зимовому лісі».
«В підвалі гине кішка з пухлиною на животі, що кровоточить».
Таких тем - безліч, і щохвилини з'являється новий крик про допомогу. Так, ці форуми створені людьми, які не можуть пройти повз бездомного кошеняти, хворого кота чи пса, якого збила машина. Вони постійно когось рятують, лікують, прилаштовують... Роблячи це, зазвичай, ціною власного часу, коштів і здоров'я.
А скільки образливих прізвиськ вигадали обивателі для людей, які тусуються на таких форумах - «дурники», «псячі (котячі) мами», «зоошиза»...
«Але ми не зважаємо на таке, - каже голова громадської організації захисту тварин «Врятуй життя» Олена Голубнича. - Добрих людей набагато більше. У нас в місті теж є свій форум, і після особливо важких випадків буває таке, що вже ні в кого з нас немає жодної копійки, а тут - нова біда. Ну, думаю, вже цього песика (котика) не витягнемо. Але знаходяться люди, навіть не члени нашого товариства, які, прочитавши на форумі про чергову трагедію, пропонують допомогу. Нещодавно за собаку, якого збила машина, дві дівчини, які не захотіли назватися, переслали на рахунок нашої організації 200 і 250 гривень”.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую