Як Росія намагалася зробити другу Чечню,

Оригінал російською мовою можна прочитати тут

У Росії є великий досвід військових дій проти свого народу, а також країн колишнього Союзу. Це: Чечня, Грузія, Осетія, Дагестан, Молдова, Азербайджан, Придністров'я, Абхазія, Таджикистан, Інгушетія, Вірменія. Скрізь видно криваву руку Москви. Зараз – черга України.
Особливий осуд викликає чеченська бійня. Цю війну можна було закінчити в досить короткий термін, але, враховуючи, що це хороша «прірва» з відмивання грошей, вона розтяглася на десятиліття. Хоч, як кажуть, – гроші не « пахнуть», але це – криваві гроші. Ось так один з найбагатших людей світу – В. Путін – робить свій капітал.
Втопити Януковича в крові. Це – був план Путіна, і він його виконав, наполовину. Колишній рецидивіст-кримінальник розколовся на першому ж «стрибку». І сьогодні вже є інформація про те, що це були саме російські снайпери, які холоднокровно, як м’ясники вбивали українців на Майдані.
Якби Янукович застосував силу, то йому був би відрізаний шлях до Європи. А, враховуючи, що він там зберігав десятки мільярдів доларів, втратити їх він не хотів. Для нього не було проблемою влаштувати бійню на Майдані. Він зі своїми «братками» ще в 90-ті отримав можливість вбивати безкарно. Але дуже велика «жаба» душила його, не дозволяючи віддати наказ убити, адже вона переживала за накрадені в період років незалежності України гроші, що зберігалися в Європі та Америці. У підсумку, у Януковича переміг не розум – не убий, а елементарна «жаба» – страх втратити велике «бабло».
Якби план Путіна втопити Януковича в крові вдався повністю, тоді йому і всьому українському бізнесу був б відрізаний шлях до Європи. А отже, вони стали б повністю залежними від російського ринку збуту. Тоді Росія одним «розчерком пера» зупинила б на митниці всю українську продукцію. Через це розорилися б заводи, фабрики, бізнес. І Путін зміг би купити весь український бізнес за безцінь. І українська територія була б вже не Україною, а злиденною провінцією Росії.
Янукович з самого початку рухався європейським курсом, але якось тупо і незграбно. А в останній момент раптом повернув на 180 градусів. У чому секрет? Чи він і не збирався до Європи? Схоже, що так, він просто набивав собі ціну перед його господарем – Путіним.
Мерзенний сценарій путінської інтервенції України через Крим вже отримав оцінку світової громадськості. І тепер у всьому світі слова: «Путін» і «російський солдат» стали загальними. Путін опустив «нижче плінтуса» не лише російську армію, але і весь російський народ. Такого фіаско росіяни не знали за весь час існування Російської імперії з дня її заснування. І ті громадяни України, які були налаштовані до Росії доброзичливо і по-братськи, тепер, після інтервенції і загрози кривавої війни, вважають Росію чужою державою, яка несе загрозу життю громадянам України. І тепер, завдяки Путіну, поставлена остаточна крапка у питанні інтегрування України: тільки Європа! Ні фашизму Росії!
Зустрічаючись з представниками московського уряду в січні 2014 року, я запитав: «Якщо Росія так хоче бачити в своїх рядах Україну, то чому у нас найдорожчий у світі російський газ? Чому у нас не відкриті кордони для інтегрування бізнесу? Де україно-російські соціально-економічні програми? У деяких цих питаннях ми успішно працюємо з Європою, реалізуючи спільні інвестиційні та соціально-економічні програми». Тоді мені відповіли: «Путін не хоче загравати навіть зі своїм народом, то яке йому діло до українського?»
Неадекватність Путіна – очевидна. Він робить, м'яко кажучи, дурості, які не можна пробачити. А значить, він вже вичерпався і його кінець близько. Ще будучи не дуже старим, він вже вичерпався і як чоловік, і як політик. Одним словом – повний імпотент.
Все, що відбувається в Криму та на Донбасі – це путінська провокація. Але! Вже настав переломний момент путінської агресії і він – на користь українського народу. Народ згуртувався і почав чинити опір путінському фашизму. Наші військові у Криму вистояли і не зрадили український народ навіть під страхом смерті. Честь і хвала їм! Ви – гордість України, а не солдати «Беркута», що вбивали на Майдані беззбройних людей. Дехто з беркутні вже отримали російські паспорти і, як іуди, готові знову стріляти в український народ. Це – вигнанці! Як і вигнанці ті, хто, розмахуючи російськими прапорами, вимагає кровопролитної війни. Але скоро все закінчиться, відбудеться самоочищення і вся ця «гниль» буде видалена з української землі.
Однак поки на Донбасі розвивався путінський сценарій, сотні фашистських молодчиків з донецьким проросійським козацтвом під проводом їх отаманів і представників «Українського вибору» сформували бандитські групи, які і штурмували Донецьку облдержадміністрацію, влаштовували провокації і били донецьких громадян.
Свій штаб вони організували в офісі Партії регіонів, що розташована навпроти обладміністрації, і з цього офісу, спільно з членами цієї партії, вели диверсійні роботи в Донецькому регіоні. Саме тут помічені їх куратори: секретар Донецької міськради Сергій Богачов, народний депутат Коля Левченко, екс-глава Донецької облради Андрій Федорук (у минулому – менеджер Саші Януковича) і багато інших задолизів диктаторського режиму януковича і агенти російських спецслужб. Очолив цей донецько-луганський саботаж майбутній глава ПР і кандидат у президенти Олександр Єфремов.
Ось тут варто замислитися: як можна було допустити формування проросійського козацтва з російськими відзнаками та антиукраїнською ідеологією на території регіону? Навіщо потрібно було продовжувати перебування ЧФ в Криму?
Чималий вплив на появу цих груп зробила і церква Московського патріархату. Багато знедолених людей шукали справедливості у Бога, а знаходили антиукраїнську пропаганду. Тепер вже окремо стоять питання про те, чи повинна бути політика в церкві, і навіщо нам ворожий флот на нашій території в Криму ? Якби його не було, може бути, і не було цієї інтервенції?
Можливо, українські ГПУ, СБУ і МВС розберуться в ситуації, що склалася? Як і в тому, чому в Донецьку і Луганську чоловікам надсилають повістки з військкомату йти «на війну»? Може, вони так само звернуть увагу на те, як деякими керівниками підприємств, а також лжепредставниками уряду з підприємців цих областей збираються гроші на «реконструкцію Майдану»?
Що відбувається в Донецьку, як в окремо взятому регіоні? Візьмемо, наприклад, район Будьонівський. Він відомий тим, що його курирує екс-голова Будьонівського району, в минулому «авторитет», народний депутат Олександр Бобков.
Схема роботи підривної діяльності проти цілісності держави Україна тут будуватися через дільничних, працівників жеків та представників Партії регіонів в районі, які добре знають свою ділянку і збирають на потрібний шабаш незаможних або непрацюючу молодь. Їм пропонується додатковий заробіток за підтримку проросійського саботажу. Гарантується недоторканність та сприяння міліції під час акції.
У Будьонівському районі цей шабаш кришують в районній прокуратурі – прокурор району Прилуцький С. і прокурор Єгоров В. А. Єгоров В. А. має в районі особливий статус, оскільки його тато Єгоров А. Є. – заступник прокурора Донецької області та курирує нагляд за міліцією. Звідси і гарантована безкарність органів правопорядку в підготовці саботажу. Зам. прокурора Донецької області Єгоров А. Є. курирує в цьому напрямку не тільки Будьонівський район, а всю Донецьку область. І саме цим пояснюється факт бездіяльності міліції, коли безчинствували проросійські банди з російськими фашистами і в присутності міліції били представників Євромайдану на акціях протесту? Це пояснює і заведення десятків «липових» кримінальних справ на журналістів і майданівців. Адже все організовували начальник ГУ МВС України в Донецькій області Р. Романов та заступник прокурора Донецької області Єгоров А. Є.
На сьогодні начальник УВС області пішов у відставку. Таку людину не можна було допускати до керівництва охороною правопорядку в регіоні, він себе, м'яко кажучи, дискваліфікував і по-хорошому його б треба віддати під суд. На черзі й заступник прокурора області Єгоров А.Є. Ми думаємо, в ГПУ дадуть належну оцінку його діям. На сьогодні приступив до своїх обов'язків в ГУ МВС у Донецькій області Костянтин Пожидаєв. На нього покладаються певні надії щодо стабілізації ситуації в регіоні.
Як тільки Р. Романов пішов у відставку, до своєї роботи зміг приступити і новопризначений губернатор Донецької області Сергій Тарута. Схоже, йому вдалося домовитися з Рінатом Ахметовим щодо стабілізації ситуації в регіоні. 5 березня пройшов перший масовий мітинг на підтримку Єдиної України. На мітинг зібралося більше 8 тисяч осіб. Йому намагалися перешкодити російський фашисти та проросійські бандити з козаками, яких було близько 2 тисяч. Бандити намагалися спровокувати і зав'язати бійку. Але враховуючи, що міліцією командував не Р. Романов, на цей раз міліція посприяла і відтіснила агресорів.
По місту Донецьку та в області, так само, як і в Луганській області, ходять провокатори і «втирають» людям у вуха, що біля міста стоять «бандери» і Правий сектор, і вони почнуть скоро вирізати сім'ї. Але цьому вже не вірять. Як і не вірять тим листівкам, які роздає Партія регіонів, що скоро всіх жителів повісять лише за те, що вони живуть у Донбасі.
Брехня очевидна. Прийшов безславний кінець дикторові Януковичу, підходить кінець і самому фашисту Путіну.
Мир вам Слов'яни! Давайте жити дружно!
Слава єдина і неподільна Україні!
Слава Героям і Патріотам України!

Василь МІХЄЄВ, "Конфлікти і закони".