Танок атласних стрічок

«Перш ніж приступити до вишивання, слід прочитати чимало літератури і «намалювати» майбутню картину в уяві», - каже Лариса Бойченко.. Фото: Дмитра СКРИПНИКА та з архіву майстрині.

Вишивка шовковими стрічками — один із найстародавніших видів рукоділля, його коріння сягає в античні часи, коли у старовинному Китаї навчилися виготовляти шовк.

А в XVIII столітті у Франції сукні і навіть взуття придворних дам прикрашали розкішні об'ємні вишивки, саме тоді мистецтво вишивати стрічками стало подібне на сучасне.
Зараз, із появою дешевших за шовк матеріалів, таке рукоділля стало доступним для багатьох людей. Із прикрашання одягу, скатертин чи портьєр воно переросло у самостійне мистецтво. Серед майстринь, які за допомогою атласних стрічок створюють справжні картини, - хмельничанка Лариса Бойченко. Вона не лише володіє усіма традиційними техніками і прийомами вишивки стрічками, а й поєднує їх з іншими видами рукоділля та матеріалами, створюючи справжні дива. Серед її робіт — як традиційні квіткові букети та композиції, так і цікаві сюжетні картини.
“Я можу вишити просто квітку чи букет, але значно цікавіше створити довершену композицію”, - каже пані Лариса. Для цього вона обирає малюнки, що їй до вподоби (серед них особливе місце посідають репродукції картин Євгенії Гапчинської — прим. авт.), друкує їх на тканині за допомогою звичайного принтера, наносить спеціальний спрей, щоб фарби не розтеклися, і тоді доповнює картину об'ємною вишивкою. На голові у дівчинки з'являється розкішний вінок, а на шиї — коралове намисто, немов на вітру розвівається легка сукня чи прозора фіранка, а до пишних букетів, що виблискують на сонці, так і хочеться доторкнутися.
Із цим рукоділлям Лариса Бойченко познайомилася на початку 90-х, коли на хмельницькому ринку з'явилися турецькі светри і кофти, оздоблені вишивкою. Тоді пані Лариса почала вишивати перші ромашки, але вони виходили не надто вдалими. Серйозним захоплення стало із розповсюдженням інтернету, коли з'явилася можливість прочитати багато літератури, а також познайомитися з творчістю майстринь з усього світу.
“Мені імпонує творчість Ді ван Нікерк із Південно-Африканської Республіки, туркені Назір Хікмед, українки Тетяни Коробейник. Хоч принципи і прийоми вишивки стрічками усюди однакові, але у кожної майстрині є власний стиль. До того ж, колориту додає національність”, - каже пані Лариса.
До речі, її картини прикрашають не лише українські оселі, кілька робіт “поїхало” до Австрії та Ірландії.
Майстриня не планує зупинятися на досягнутому. Зараз вона вишиває оригінальний весільний рушник, поєднуючи стрічки із бісером та органзою, а також освоює вишивку золотом.