clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Революційний мер Олександр Супрунюк: спочатку змінював країну, а тепер – своє місто

автора

Фото: автора

Міський голова Нетішина розповів про те, хто змусив його йти на вибори, і хто чи що тепер заважає йому працювати.

Олександр Супрунюк відомий більшості українців як людина, яка зі своєю командою волонтерів годувала Майдан у столиці від першого й майже до останнього дня. Аж поки наприкінці лютого автобус, який стояв під самою стелою, не згорів. Переживши усі найгарячіші події на Майдані, Олександр на початку квітня повернувся до Нетішина. Каже, що боротися за посаду міського голови не планував, аж поки колеги-активісти та мешканці Нетішина не почали практично змушувати його зареєструвати свою кандидатуру у Центральній виборчій комісії. За майже місяць свого мерства, зізнається, не шкодує про свій вибір, бо усвідомлював, куди пішов і що на нього чекає.
– З чого стартували на посаді міського голови?
– З розуміння того, що потрібно ламати дуже багато стереотипів, і проблема не в тому, що люди не хочуть працювати, а в тому, що 80-90% роботи, яку виконують ці люди, нікому не потрібна. Уявіть лишень, в мене бувають дні, коли я ставлю по півтисячі підписів на якихось документах-папірцях! А їх готують люди! Щось роблять, порпаються там… Перше, з чого ми почали, – це активізація і структуризація громади: будинкові комітети тощо. Хочу, щоб громада почала брати участь в управлінні містом через громадські слухання, опитування, контроль і участь в тендерних закупівлях. Тобто ми перекладаємо частину повноважень міського голови, ради та виконкому на будинкові комітети. Другий основний напрямок – це залучення інвестицій.
Стосовно ж ситуації в місті, то вона конфронтаційна. До прикладу, депутатський корпус перебуває у стані неофіційної війни: є якісь клани, угрупування, рішення, по суті, приймалися за принципом: якщо це рішення від «своїх», то голосуємо, якщо це від «чужих», то ні. А переважної більшості не було ні у кого. Це були ситуативні союзи, від яких страждало місто. Інша проблема – попередні міські голови останніх років вісім займалися тільки тим, що з’ясовували: хто старший – курка чи яйце, тобто міський голова чи директор Хмельницької атомної електростанції. Така недалекоглядність призвела до того, що ХАЕС досить виправдано стало вигідно, що проблеми міста її не стосуються. Хоча при цьому, до честі гендиректора станції, вони не робили згубних кроків, які б зашкодили місту, хоча мали повне право і моральне, і юридичне. Наприклад, реструктуризація боргу в розмірі 17 мільйонів гривень. Ще одна проблема – півмільйона гривень виплат різних компенсацій по судових рішеннях: незаконне звільнення тощо. Зараз мусимо, до прикладу, близько 10 тисяч гривень виплатити секретарю міської ради, який виконує обов’язки міського голови, якого сама ж міська рада незаконно звільнила.
– Ви йшли на вибори без допомоги політиків, але чи маєте інші зобов’язання перед кимось?
– Я нікому нічого не винен. В мене дуже хороша позиція. До того ж, людям, які за мене голосували, «локшини не навішаєш». Мої виборці – люди, які інтелектуально можуть розібратися в цих питаннях, фальш вже не проходить, і вона ніколи не проходила. Перше, що я зробив – спробував розібратися і знайти компроміс між ворогуючими сторонами: депутатами, чиновниками, комунальними службами. Перші дві сесії пройшли без серйозних ексцесів, вдалося повністю затвердити склад виконкому, ні з ким домовленостей чи торгів за місце не було.
В місті розбалансований управлінський механізм: депутатський корпус блокує прийняття рішень, виконком в конфронтації до міської ради, керівництво міста в конфронтації до атомної станції. Щодо економіки, то у нас є певна перевага – атомна станція дає 80% надходжень в бюджет. У нас є перспектива, але немає трудових ресурсів.
– Тому ви залучаєте підприємців зі Сходу, про що написали на своїй сторінці у Фейсбуці?
– Це взаємовигідна складова. У мене політика відкритих дверей для всіх: маєш якийсь здоровий інтерес, бізнес-ідею, які не суперечать інтересам міста, – давай розвивати.

(Витяг зі звернення Олександра Супрунюка до підприємців Донбасу та Криму, яке він розмістив на своїй сторінці у Фейсбуці: ... Маю до вас пропозицію: якщо у вас є потреба, готовий надати всіляку підтримку та допомогу у відновленні бізнесу у ввіреному мені місті. У нас достатньо вільних виробничих приміщень, є необхідна інфраструктура, достатньо висококваліфікованих працівників. Багато молоді. Є можливість тимчасово компактно розмістити ваших працівників, що побажають виіхати разом з вами до нашого міста. (...) Нам потрібні ваші ідеі, ваші технологіі, ваші інвестиціі. Ми можемо допомогти один одному. Переконаний, що мир в наших домівках наступить. І чим потужнішою буде економіка Украіни, тим швидше наступить мир. І це в наших руках...)

– Наскільки Ваше оточення готове до тих змін, які Ви пропонуєте?
– Я й досі працюю з командою, яка була під час виборів. Ми працюємо злагоджено, але розумію, що якісь мої вчинки будуть комусь не подобатися. Морально я готовий до непопулярних кроків, бо мені не потрібен популізм, не потрібно виграти наступні вибори, мені треба змінити систему в місті і навести там порядок. Щойно я взявся за таксистів, відразу пішли претензії: але ж я за тебе голосував! Те ж саме стосується кадрових змін. Але… В мене немає в цих питаннях друзів: працюєш – я буду тебе захищати і робити все, щоб було нормально і комфортно, а якщо ні – вибач, до побачення.
– Яка у Вас зарплата?
– Близько трьох тисяч, здається, але я її ще не отримував. Перед виборами я цього не говорив, але для себе вирішив, що віддаватиму зарплату на громадські проекти. Дякувати Богу, дружина мене зрозуміла, вона з 94-го року в бізнесі, погодилася мене годувати, так би мовити (сміється – авт.).
 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31