clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Сивина в бороду, біс в ребро

tlttimes.ru

Фото: tlttimes.ru

Рік тому Прокіп оженився вдруге. Чоловік вже розміняв сьомий десяток літ.

 Мав дружину, дітей і онуків. Здавалося би, чого ще бракує? Є добротне господарство. Завжди ходив в чистому одязі і ситно нагодований. Та заграли-забриніли мухи в сивій голові, і пенсіонер змінив місце проживання.
– Куди ви, дідусю? – запитала внучка, коли підтоптаний наречений з клунком на плечах рушив з подвір’я.
– Та нехай іде. Побачимо згодом, який матиме вигляд, коли переказиться – сказала бабуся Докія, покинута дружина Прокопа. – Назад я не прийму. Останніх слів він вже не чув. Квапився якнайшвидше дістатися до річки. Вузенькою кладочкою мав перейти на другий берег і сховатися в густому верболозі.
Звідти до Поліни, молодої і пухкенької, мов свіжоспечена булочка, молодшої на двадцять років пасії, було рукою подати. Знав, що чекає. Вчора сказала, що повинен бути більш сміливим. Якщо хоче жити з нею, то нехай перебирається, не вагаючись. Бо може трапитись, що і знайде другого. Роки минають швидко.
Стара хатина, де жила молодиця, вимагала дужих чоловічих рук. З кожного кутка віяло запустінням. Прокіп одразу взявся до справ. Мурував, штукатурив, лагодив паркан і ворота. Поліна підходила до дбайливого приймака. Тулилася. Усміхалася. Муркотіла. Господар танув, наче віск. Поки він наводив лад на обійсті другої дружини, з котрою жив в цивільному шлюбі, перша, законна, подала на розлучення. Чого ж це зрадник має рахуватися членом покинутої сім’ї?
Не минуло і року, як Прокіп побачив, що Поліна погладшала. Лице вкрилося рудими плямами. Не влазила в спідниці і сукенки. На кофтині нижній ґудзик теліпався, буцім зайвий.
– Скоро я тебе потішу немовлям, – мовила якось жінка.
– Хочу сина! – збагнув винуватець цікавого становища господині.
– Чий би бичок не погуляв, а телятко буде наше, – відповіла майбутня мати. Тонкий натяк. Прокіп не докумекав, що вона мала на увазі. Він не дуже вникав в зміст почутого. Прийшла пора, і в хаті оселився маленький, крикливий чоловічок. Побільшало клопотів. Ночі збігали так швидко, що майже не висипалися.
Друзяки, охочі випити на дармовщину, прийшли привітати Прокопа. Як-не-як, в його літа в селі ще ніхто не ставав батьком. Дідом то так. Але татусем на сьомому десяткові літ! Перед тим ти що споживав? – цікавилися захмелілі товариші. – «Віагру» чи «Золотого коника»? А може, «Пантокрин»? Чи пиво зі сметаною? Або горіхи з медом? Реготали, аж дзвеніло скло у вікнах. Прокіп скептично дивився на випивох, котрі до любощів були вже не здатні. Горілка забрала все здоров’я і чоловічу силу. Їхні жінки давним-давно не мали з «небоєздатними» партнерами ніяких інтимних стосунків. То були свої домашні євнухи. Кастрацію їм зробив бог вина Бахус.
– Я ще ого-го! – похвалився Прокіп.
– А ти впевнений, що то твоя дитина? – ледве піднявся з-за столу Микола. – Не дуже радій. Дивись, щоб не годував чуже.
Господар задумався. Ніби вилили на нього відро холодної води. «А раптом він має рацію?», – забилася думка в макітрі. – «Треба їхати в лікарню. Зробити аналіз на ДНК».
Наступного дня Прокіп силоміць потягнув Поліну з дитинчам на медичну перевірку. Поважний і досвідчений уролог ошелешив донедавна веселого і щасливого тата.
Від вас, дідусю, не може завагітніти жодна жінка. Ваші сперматозоїди вже не мають сили. Лібідо слабеньке…
– Яке ще лібідо? – розсердився розгублений Прокіп. – Говоріть зрозумілою і дохідливою мовою.
Тактовно шукаючи слова, стараючись обминути медичну термінологію, лікар навів розумну народну приказку: «Яке насіння, таке й коріння.» А у вас, добродію, посівний матеріал – бракований. Отож хлопчик народився від іншого. Люби Боже правду. 

Прокіп аж вдарив кашкетом об блискучу підлогу. Хотів спересердя сплюнути. Отямився.
Нині зганьблений чоловік думає, як би влаштувати мирні перемовини з першою дружиною. Хоче вернутися до рідного дому. Та чи вдасться це йому зробити? Тому, хто зрадив бодай один раз, віри вже немає. В родині навіть не вимовляли ім’я відступника.
Насамкінець хочу висловити головну думку. Вона має право на існування. Не варто чоловікам шукати пригод на стороні. Доводити собі, переконувати, що є ще порох в порохівницях. Потім, позичивши очі в Сірка, з похиленою головою і журбою в очах доводиться стовбичити на подвір’ї і просити помилування. Перша дружина завжди найбажаніша і наймиліша.

Михайло СОЛОВЧУК.

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 08.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.95
26
27.88
27.93
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31