clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Трьом солдатам з Кам’янця-Подільського «шиють» дезертирство

Фото: iz.com.ua

Усе через те, що вони, рятуючись від обстрілу «Градів», перейшли кордон із Росією.

Більше двох тижнів бійці 51-ї окремої механізованої бригади знаходилися у кільці терористів та під постійним обстрілом із ракетних установок «Град». 25 липня 46 солдатів бригади опинилися на території Росії. Українським військовим пропонували залишитися у РФ та отримати статус біженців, проте ті відмовилися – повернулися в Україну, де їх звинуватили у дезертирстві.

У складі 51 бригади, яка охороняла український кордон, були і троє кам’янчан: Володимир Ганюк, Андрій Дзинько та Володимир Дідух. Хлопцям загрожує від п’яти до десяти років тюрми.

«Син перебував у зоні АТО більше чотирьох місяців. Коли їхня бригада потрапила в кільце терористів, з 11 по 25 липня, перше моє запитання при кожній короткотривалій розмові було: «Живий»? І відповідь – «Живий» – була бальзамом на душу, заспокійливим на кілька годин, - розповідає батько Володимира Дідуха Петро. - Коли 24 липня Володя зателефонував і сказав, що мінометним вогнем та стрільбою з "Градів" знищено багато бійців, усю техніку та зброю, я навіть не знав, що порадити, сказав, щоб рили нові окопи і може в них врятуються. За кілька годин у них з’явилася інформація, що їх зачищатимуть. Місцеві жителі запропонували перевести їх на російську територію. На запитання «Тату, що робити?» я відповів: «У тебе український дух, роби так, щоб потім тобі не соромно було жити»… Хлопці здали зброю під опис командиру і місцеві перевели їх через кордон. За сприяння начальника штабу миротворчого контингенту «Каскад» Миколи Біллера, 46 наших солдатів, учасників бойових дій в зоні АТО, 26 липня повернулися в Україну».

Утримують солдатів наразі у 55-й окремій артилерійській бригаді у Запоріжжі.

За словами родичів Володимира Ганюка, хлопець їм мало що розповідав про війну, просто говорив коротко: «Все добре! – прорвемось»… Лише 24 липня зателефонував до матері, попрощався і попросив вибачення за те, що може чимось коли образив. 25 липня до матері пролунав омріяний дзвінок від сина: «Мамо, я живий!» Вижили хлопці завдяки тому, що закопалися в землю. «Батарею розбили, воювати нема чим – навколо одні трупи», – розповідав Володимир. Рідні заспокоювали: «Протримайтеся ще трохи, в понеділок їдемо в Міністерство оборони, дійдемо до Президента». На це хлопець коротко відповів: «До понеділка не дотримаємося». А після цієї розмови рідні із російського телебачення дізналися, що Володя знаходиться в Росії.

Тетяна Василівна, мати Андрія Дзинька, говорить, що син ніколи не розповідав про умови, в яких доводиться воювати: «Мамо, умови не мають значення, головне, що я захищаю свою країну та тебе з братом». «Про те, що він стоїть на кордоні, дізналася від знайомих. Раніше, він служив у 51-й бригаді, яку розбили під Волновахою, потім я не знала, куди його перевели. 2 тижні, коли вони сиділи під «Градами», чула лише одне: «Мамо, все добре, ми прорвемось, ми переможемо!».

Прокуратура Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вимагала взяти солдатів під варту, проте суд відмовив. 16 солдатів відпустили 1 серпня, сімох – 2 серпня. По ще 18-ти військових суд засідатиме у понеділок, 4 серпня.

За матеріалами «Вже.Інфо»
 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 02.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.7
25.8
27.23
27.34
0.4
0.4

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31