Привіт із того світу, або Як пояснити незрозумілий страх та звуки нізвідки

 Як правило, вони є попередженням. Але інколи ні пояснити їх походження, ні зрозуміти, звідки вони, не може ніхто. «Скоріш за все, — таким чином з вами розмовляють сутності з того світу», — пояснює знахарка з Білогірського району тітка Ганна:
— Молода жінка яка приходила до мене з приводу незначної недуги доньки, розповіла історію, що трапилася з нею, коли вона була ще маленькою.
Її батьки отримали квартиру у старій «хрущовці». В перший же день дівчинка відчула якусь незрозумілу тривогу, особливо їй було незатишно знаходитися у кімнаті самій. А її мати, прибираючи, знайшла голки, глибоко запхані по всіх кутках вікон. Жінка повитягувала їх та викинула на смітник.
І з першої ж ночі у квартирі почала творитися всяка чортівня. Там не лише було страшно засинати, там страшно було жити! Щовечора дівчинка відчувала чиюсь присутність у кімнаті, хтось просто стояв і дивився на неї. Скрипіла підлога, відчувалося чиєсь дихання... Але варто було увімкнути світло, як все стихало. Вона довго сиділа, боячись вимкнути світло, коли ж наважувалася таки зробити це і лягти спати, все починалося спочатку. Вже потім, коли вони виїхали з квартири, її мама зізналася, що відчувала те ж саме, але не хотіла лякати дитину.
Дівчинці часто снилося, що вночі на кухні розмовляють якісь люди, а потім вони заходять до неї в кімнату... Після цього вона з криком прокидалася.
Родина прожила у тій квартирі майже десять років, і за цей час у них сталося багато трагедій. Брат жінки, яка прийшла до мене, кілька разів потрапляв у страшні аварії, скалічівши після останньої, батько раптово помер, мама довго лежала після інсульту.
Якась розумна людина порадила їм продати квартиру, але зробити це виявилося не так уже й просто. Потенційні покупці з першої ж хвилини відчували те ж саме, що колись відчували вони самі, і дуже скоро йшли, обіцяючи «подумати».
Продавали квартиру кілька років. Коли, нарешті, знайшлися охочі її купити, до останньої хвилини не вірили у своє щастя. (Потім випадково дізналися, що нові хазяї не дуже раді покупкою — мала дитина вночі плаче, показує на вікна, повторюючи: «Баба»).
Як виявилося, незрозумілі та страшні речі були викликані місцем, де знаходився будинок, — років 300 тому там був старий цвинтар. Старожили, що мешкали на тій вулиці, пам'ятали, як екскаваторами рили котловани, а звідти вигрібали кістки й черепи.
Тому деякі, особливо чутливі люди, часто бачать і відчувають там «щось».
Голки, вставлені у кутки рами, і, скоріш за все, наговорені, були своєрідним захистом, — так старі господарі рятувалися від сутностей, що мешкали на кладовищі, і намагалися пробратися у квартиру. Чому саме в цю? Думаю, що хтось із попередніх мешканців займався не тим, чим потрібно, відкривши тим сутностям вхід у наш світ, чим і викликали відчуття страху і присутності.
Крім того, в енергетиці кладовища дуже багато негативних емоцій, які впливали на родину, котра жила у тій квартирі. До речі, на неприємності та трагічні випадки скаржилися усі мешканці будинку.
Пасхальна свічка та «Отче наш» врятують від усього
Буває ще гірше. Одна жінка, винайнявши квартиру теж у старому будинку, прибираючи житло, під ванною побачила невеличку щілину — між цеглинами не було цементу. Вона не звернула б на це уваги, але іноді зранку біля дірки знаходила невеличку купку землі.
Якось зранку, вмиваючись над раковиною, відчула, як до її ноги легенько торкнулося щось холодне і слизьке. Жінка сіпнула ногою, подумавши, що то, можливо, слимак. Вночі спала погано, бо у ванній постійно щось шкреблося, совалося. Ввечері, вмиваючись після роботи, знову відчула, як щось холодне торкнулося її ноги. А з-під ванни ніби хтось намагався вилізти. Жінка побігла до сусідки, і та розповіла їй історію...
Колись у тій квартирі мешкала жінка з сином-пияком. Якось, після чергової сварки з приводу пиятики, чоловік вбив матір. Порубав на шматки, вирив під ванною яму, де й поховав матір, замурувавши цементом.
Невідомо яким чином у ньому утворилася дірка, але душа вбитої знайшла спосіб дати про себе знати. Хоча, можливо, це робота домовика, — деякі з них, особливо хазяйновиті, люблять, щоб на їхній території все було в порядку.
Тож не завжди, коли вам удома щось привижається чи причувається, це мають бути привиди чи рогаті. Це може бути звичайний домовик, якого не потрібно боятися. А от поважати — обов’язково. Тому на ніч ніколи не залишайте на столі сіль і ножі, — це заважає йому охороняти вас від непроханих гостей. Краще покладіть цукерку — домовики обожнюють солодке. А з неділі на понеділок — пригостіть бутербродом. І попросіть принести у вашу сім’ю спокій, злагоду і удачу.
— А що робити тому, хто боїться бути удома на самоті, хто чує чи бачить там страшні речі?
— Кожен повинен мати у себе вдома великодню свічку, яка має здатність миттєво спалювати все недобре. Купуються такі свічки (бажано взяти п’ять) на Великдень: чотири ставите в кошик, одну втикаєте в паску. Ця свічка не повинна згоріти повністю, і те, що залишиться після служби, принесіть додому. Того ж дня обійдіть з нею квартиру за годинниковою стрілкою, тричі промовляючи «Отче наш». А над одвірком вхідних дверей намалюйте хрестик. Так ви захистите свою оселю від всякої нечисті й біди і спалите все погане, що там було. Раджу робити це щороку.
— До Пасхи ще півроку...
— Тридцять першого жовтня — День всіх святих (молодь називає цей день на американський манер Хеллоуїном). Купіть у церкві стільки свічок, скільки людей живе у вашому домі. Запаліть і встроміть їх у банку з пшеницею, а банку поставте перед образами. Коли свічки майже повністю згорять, огарки занесіть до церкви (можна в якийсь інший день), і покладіть туди, де складають спалені свічки. Таким чином ви на цілий рік отримаєте охорону від будь-якої біди. А якщо в той час, коли свічки горітимуть, ви чогось попросите, ваше бажання здійсниться.

Розмовляла Лілія ВЕРЕСОВА.