clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

32 блокпост: бойового духу для перемоги вистачить!

Фото: бійців з 32 блокпосту

Після короткого відпочинку один із героїв гвардієць на ім’я Анатолій - старший сержант з хмельницького батальйону Нацгвардії погодився розповісти про службу на 32 блокпосту.

За життя бійців з 32 блокпосту молилася вся Україна. Більше тижня в повному оточенні під шквалом куль, вибухами снарядів, - і ось вони вийшли. Засмучені і стомлені, та головне – живі.

Упродовж облоги вони героїчно тримали позиції й вийшли також героїчно: зі зброєю та українським прапором в руках.

- 6 жовтня ми прибули на місце несення служби, - пригадує Анатолій. – Бійці, яких ми замінили, розповіли в загальному про ситуацію, тож ми знали, що легко не буде.

32 блокпост поблизу Смілого на Луганщині являвся крайньою точкою: далі господарюють терористи. Як виявилося ця крайня точка мозолила очі ворогу, тому її систематично обстрілювали.

- На ранок 7 жовтня почав працювати снайпер, - пригадує гвардієць, – й так щодня: ми прокидалися під звуки пострілів, а близько 9 вечора останнім обстрілом ворог сповіщав нам про відбій до ранку наступного дня.

Увечері розпочинався мінометний обстріл. Спочатку бійці рахували, скільки мін випускає в їхню сторону ворог: спочатку 102, потім кількість коливалася від 70 до 150. Вони годинами лежали прижавшись до землі, ризикуючи підняти голови, відстрілювалися й завдавали нищівних ударів терористам. Та найзапекліший бій був 18 жовтня: закінчувалися боєприпаси, знесилені бійці годин сім відстрілювались, перегрівалася зброя, одні змінювали інших. Тієї доби бійці не зімкнули очей.

Аналізуючи ті події зараз вони впевнені, що завдяки своїй злагодженості тоді вижили, й навіть більше, - їм вдалося відтіснити ворога на незначну відстань.

Терористи покинули свої позиції залишивши нам чимало трофеїв, - продовжує старший сержант. – РПГ-22, -26, -18 купу набоїв, ящик гранат, постріли для гранатометів та багато іншої зброї, яка потім була використана проти них самих.

Окрім цього Анатолій виймає з кишені маленький буклет, - ще одну знахідку на позиціях терористів. Це буклет виданий Головним військово-медичним управлінням РФ, пам’ятка для військовослужбовця з інструкцією надання першої медичної допомоги.

Окрім постійних обстрілів та запеклих боїв терористи вели психологічну війну. Мало не щодня висували ультиматум: відійдіть, або помрете. Але воїни 32 блокпосту не здавалися. Недалеко за ними 31 блокпост, за ним – 29. Вони розуміли, у разі залишення своїх позицій вони наражають на небезпеку побратимів.

Анатолій розповів, як кілька разів до них пробивалося підкріплення, і як техніка була розбита ворогом.

- Було й таке: їде підкріплення, а сепаратисти його перехоплюють, пригадує гвардієць. – Водія відпускають, а продовольство, й усе, що нам віз забирають собі. Дивом прорвався до нас водій на "Уралі" з водою та боєприпасами, - це ще більше надихнуло нас тримати оборону.

Героїчний гвардієць пишається своїми побратимами: «Там пліч-о-пліч стояли офіцери, контрактники, мобілізовані й резервісти. Нас усіх об’єднала одна справа, й підтримуючи один одного ми виконали завдання».

27 жовтня бійці за наказом залишили блокпост, але запевняють: треба було б іще, опирались би ворогу й далі.

Гвардієць з медичною освітою з семирічним стажем військової служби Анатолій запевняє, що бойового духу вистачить, аби дати гідну відсіч загарбникам.

- Ми обов’язково переможемо! Адже перемагає не сила, перемагає дух, а його у нас хоч відбавляй!

Ірина МакарченкоСайт Національної гварді України.  

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31