Начальник “Новатора”: "Перед нашими волейболістами стоїть завдання потрапляння до “Фіналу чотирьох”

Після дворічної перерви Хмельницький повернувся на волейбольну карту України.

Хмельницький «Новатор» повернувся у вищу лігу і після двох турів посідає третю сходинку в групі «А», усього лише на один пункт відстаючи від головного конкурента - «Родничок-Колос» з Новоселиці. Про стан справ у клубі розповів начальник команди «Новатор» і водночас гравець Іван Терещук.

- Хмельницька команда у 2012 році припинила існування. Чи складно було відродитися і поновити свої виступи у вищій лізі?
- Звичайно, було важки знайти фінансування та знову зібрати колектив, який розпався. Працювали заради молоді. Адже в нашій команді грають в основному лише вихованці дитячо-юнацької школи «Новатор». Хлопці підросли, поміцнішали і ставлять перед собою високі цілі у дорослому волейболі. А за ними вже йде інша молодь. Наша волейбольна школа функціонує досить добре, щорічно поповнюється новими учнями. Тож у гравців основного складу є гарний резерв, і ми не боїмося омолоджувати колектив.
- Хто зараз надає клубу найбільшу фінансову підтримку?
- Нами опікується завод «Новатор» в особі його керівника Анатолія Андрійовича Вдовиченка. Крім цього, спонсором клубу є його колишній гравець Андрій Федорченко - зараз успішний бізнесмен.
- Клуб «Новатор» був створений 1996 року на базі Академії прикордонних військ України. Зв’язок з цим учбовим закладом підтримуєте?
- Наш головний тренер - Роман Ковальчук - є підполковником і очолює кафедру фізвиховання Академії. Ще двоє гравців нашої волейбольної команди є курсантами. Тож зв’язок з прикордонниками у нас, як і раніше, міцний! Взагалі, за складом учасників ми - найбільш силова команда українського волейболу. Судіть самі: троє наших гравців у свій основний робочий час працюють у Хмельницькому відділенні Служби безпеки України, інші наші волейболісти представляють управління МВС і Податкову службу. Вдень вони – поважні державні службовці, а ввечері – волейболісти команди «Новатор».
- Може скластися враження, що усі вони – любителі без досвіду матчів на високому рівні…
- Це не так. Майже всі без винятку виконавці проходили школу вищої ліги і навіть суперліги в попередніх сезонах.
- Іване, ви також залишаєтеся діючим грацем, як і головний тренер Роман Ковальчук?
- Пан Роман виходить на майданчик все рідше, і зараз, можна сказати, повністю сконцетрувався на роботі наставника. А ось я поєдную в команді дві функції, і мені це вдається - роздвоєнням особистості не страждаю (посміхається). До того ж, взаєморозуміння з партнерами у нас чудове, як і командний дух – на високому рівні!
- Саме вольовими якостями можна пояснити вашу перемогу з рахунком 3:2 над колективом «Родничок-Колос» в останній грі другого туру?
- Дійсно, після перших двох партій ми поступалися супернику – 0:2. Та з «Колосом» у нас особливі стосунки – суперник надто принциповий, наш головний конкурент у турнірній таблиці, і ми не хотіли його відпускати. Хлопці зібралися, а тренерський штаб зорієнтувався і провів вдалі заміни. Це напевно і стало запорукою успіху. Коли береш верх у протистояннях з подібним закрученим сюжетом, завжди відчуваєш особливе піднесення.
- Після перших двох турів ваша команда має однакову кількість перемог та поразок - по три. Якщо оцінювати підсумки цієї частини змагань, все ж чого було більше - позитиву чи негативу?
- Беручи до уваги перерву в наших виступах на такому рівні, все ж гадаю, що результат в більшій мірі позитивний. Хлопці вчаться на своїх помилках, набираються досвіду. Це зовсім не означає, що ми не ставимо перед собою високих цілей на цей сезон. Особливі надії покладаємо на домашній тур, який відбудеться у Хмельницькому наприкінці січня. Намагатимемося взяти в цих іграх максимум очок. В наших планах - посісти одне з перших двох місць у групі «А» і потрапити до «Фіналу чотирьох» вищої ліги.
- Вболівальники у Хмельницькому скучили за волейбольними матчами?
- Авжеж, люди постійно допитуються про наші наступні поєдинки, дуже хочуть побачити гру високого рівня. У нашого міста хороші волейбольні традиції, є чимало прихильників цього виду спорту і серед молоді, і серед людей старшого віку.
- У 2011 році хмельницький «Новатор» завоював малі золоті медалі, ставши чемпіоном вищої ліги. Як гадаєте, коли клуб зможе повторити це досягнення?
- Про наші сподівання на цей сезон я вже сказав. Якщо протягом наступного, 2015 року нам вдасться трішки оновити склад за рахунок талановитої молоді, що наступає на п’яти ветеранам, то чемпіонство у вищій лізі – цілком реальне. Будемо прагнути лише найвищих цілей!