ye-logo.v1.2

Гумі — омолоджуюча ягода

Суспільство 120518

Гумі — це японська назва лоху багатоквіткового.

 Він належить до родини лохових, до якої входять також обліпиха та маловідомі види лохів: вузьколистий, зонтичний та майже невідома нам шефердія срібляста.
Батьківщина Гумі — Центральний Китай. Звідти він потрапив до Японії. Під час Другої світової війни Гумі був завезений на південь острова Сахалін, де виявилися сприятливі погодні умови, і він там швидко акліматизувався.
З міста Южно-Сахалінська у 1985-му році я отримав два саджанці цієї рослини і з того часу вона радує мене своїми плодами та щорічним урожаєм.
Культура Гумі ще мало розповсюджена в Україні, оскільки з розпадом Союзу посилки із саджанцями та насінням вже не пропускали, хоча ті, в кого вже росте ця плодово-ягідна культура переконалися, що клімат України прийшовся їй до смаку, і вона росте тут ще краще, ніж на Сахаліні.
Рослина цінується своїми плодами. Вони приємні на смак, нагадують стиглу хурму та інжир, містять комплекс вітамінів (антоціани, пектини, дубильні речовини, хлорогенову, аскорбінову та амінокислоти). Плоди володіють лікувальними та тонізуючими властивостями, допомагають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, покращують кровообіг, використовуються для лікування різних хвороб у східній медицині. Японці вважають Гумі плодом довголіття, який має омолоджувальні властивості, оскільки він має активні сполуки, які попереджають розвиток склерозу. Вживання плодів Гумі в їжу цілюще впливає на організм людини, оскільки вони не забруднені пестицидами, які використовуються в садівництві при вирощуванні інших плодових культур.
Плоди Гумі значно більші за обліпихові. Вони на довгих, як у вишні, плодоніжках, смачні й залюбки споживаються свіжими. Весь урожай збирається із землі, так як кущ невисокий. Рослина не засмічує сад кореневою системою, практично не потребує обрізання, значно довговічніша за обліпиху, легко переносить затінення і може плодоносити навіть у повному затінку, не хворіє, не пошкоджується шкідниками й не потребує затрат на захист.
Лох багатоквітковий — кущ заввишки до 2-х метрів, ширина крони досягає 1,5 м. Листя еліптичної форми, сріблясте знизу й зелене зверху. Кущ напрочуд гарний в усі пори року, має охайну форму, якої досягає сам без жодного формуючого обрізання. Коли цвіте, то здається, що він весь жовтий, майже як форзиція, так багато на ньому квіточок — жовто-білих зірочок. Під час цвітіння кущ дуже запашний. Аромат тонкий, приємний, на нього злітаються бджоли та джмелі з усього саду. Але напрочуд гарний Гумі під час дозрівання ягід, які висять на довгих (3-4 см) плодоніжках. Ягоди спочатку зелені, потім жовтіють, стають жовто-червоними, стиглі — червоні, мов дерен із золотавими вкрапленнями, надзвичайно привабливі.
Ягід так багато, що кущ пломеніє. Перші достигають наприкінці червня-на початку липня, основний урожай припадає на 5-20 липня. Ягоди не обсипаються і можуть висіти до середини серпня. Відрив завжди сухий, але для тривалого зберігання краще обривати їх разом із плодоніжками. Збирати урожай дуже легко і приємно. Насінина в плодах одна, веретеноподібна, м'яка. Ягоди циліндричні, вагою 1,5-2 г. Смак десертний. Особливо солодкі й смачні перестиглі плоди, що росли на сонці. З дорослого куща можна зібрати до 10 кг ягід — така висока врожайність Гумі.
Розмноження Гумі своєрідне: у нього, як і в смородини, добре вкорінюються присипані землею однорічні гілки, але зовсім не приживаються здерев'янілі живці. Перспективним є розмноження насінням, сіянці не відрізняються від материнської форми. Проте схожість сухого насіння дуже низька і якщо висівати в листопаді сухе насіння, зібране з плодів у липні, то його схожість буде приблизно 10%.
Для того, щоб отримати стовідсоткову схожість потрібно провести його стратифікацію у два етапи і навесні висіяти в грунт.
Щойно зібране насіння кладуть у ящик з вологим піском, обмотують ящик (щоб пісок не пересихав) і ставлять надворі. Постійно стежать за тим, щоб пісок у ящику не пересихав, зволожують його. Так витримують насіння до початку листопада при температурі +18-22°С (саме така температура буде в літні та перші осінні місяці надворі). З листопада починається другий етап стратифікації. Ємність із насінням ставлять у холодильник, де температура від +1 до -4°С. Так насіння походить стратифікацію протягом 5-ти місяців (до квітня). Стежать, щоб пісок не пересихав, постійно його зволожують. Наприкінці березня-на початку травня насіння вибирають з піску і висівають його у ящики з родючим грунтом рядками, на відстані 5-6 см одне від одного (відстань між рядками також 5-6 см).
Через 8-10 днів з'являються сходи. Протягом літа сіянці треба прополювати і поливати (якщо немає дощу). На зиму ящик утеплюється з усіх боків землею, зверху — листям (якщо немає снігу).
Наступного року сіянці пересаджують в шкілку на відстані 15-25 см. Дворічні сіянці мають достатню кореневу систему і їх можна висаджувати рано навесні на постійне місце. Висаджують кущі на відстані 1,5-2 м один від одного. Для кращого запилення бажано висаджувати 2-3 рослини.
На 4-й рік після висаджування Гумі дає перші плоди. Щороку їх кількість зростає. Формують рослину у вигляді куща, обмежуючись санітарним обрізуванням.
Як бачите, у вирощуванні гумі немає нічого складного. Висадіть його у себе вдома, приділіть йому трохи часу, і він обов'язково потішить вас.
Бажаючі можуть придбати у мене насіння у стані другого етапу стратифікації, продовжити її і навесні висіяти в грунт.
Починаючи з листопада, насіння висилаю у пакетиках у вологому піску. Отримавши його, висипте насіння разом із піском в коробочку (можливо, у сірникову) і поставте у холодильник. Там воно має зберігатися до весни. Стежте тільки, щоб пісок не пересихав, зволожуйте його. На початку березня висійте насіння в землю і чекайте сходів.

Як використовувати плоди Гумі?
Плоди солодкі та ароматні, їх вживають свіжими, а також сушать, заморожують, готують варення, компоти, желе, соки, вино.

Сік. Стиглі плоди розтовкти, протерти через сито, додати цукор (розмішати до його повного розчинення), підігріти, не доводячи до кипіння. Розлити в пляшки і зберігати у прохолодному місці. На 1 кг плодів беруть 1 кг цукру.

Компот. Підготовлені плоди скласти в чисті скляні півлітрові банки, залити цукровим сиропом, який кипить ( склянка цукру на 2 склянки води), простерилізувати 10-15 хвилин, банки закрити.

Варення. Плоди пересипати цукром, витримати 10-12 годин до появи соку, варити в декілька прийомів на невеликому вогні до повної готовності.

Гумі з цукром. Стиглі плоди пересипати цукром, розім'яти, скласти в банки, накрити кришками і зберігати в холодильнику.

Сушені ягоди. Стиглі плоди сушать в духовці при температурі +50-60°С з перервами. Зберігати у сухому прохолодному місці.


Відповім на всі листи (за умови отримання від вас заадресованого конверта) чи телефонні дзвінки.
Адреса: вул. Гетьмана Мазепи, 272, кв. 64, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78208.
тел.: (03433) 5-24-25, +38 095-533-38-75 (телефонуйте після 17.00).

Петро ФІЛІПЧУК.

Фото: www.sadspb.ru

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую