«На Новий рік прикрашаю свій тролейбус на честь покійного чоловіка», –

Щороку, з 18 грудня по 19 січня, Хмельницьким курсує казковий тролейбус, прикрашений розвішаними по всьому салону мерехтливими гірляндами, іграшками, дощиком, янголятками, ялинковими гілочками, Дідом Морозом та Снігуркою. Причому, прикраси не з тих, які викинули з дому, а нові, дорогі, яскраві. Новорічний тролейбус з бортовим номером 007 їздить за різними маршрутами, тому його бачило чимало хмельничан. Прикрашає його водій Ніна Матвійчук, і робить це за власні кошти – на честь покійного чоловіка Василя.
«Сім років тому управління виділило нам тролейбус, на якому ми позмінно працювали водіями, – каже Ніна Михайлівна. – І от, перед Новим, 2010-м роком, чоловік розповів, що бачив в одному із автобусів дощик, і запропонував прикрасити наш тролейбус. Я тоді лише здивувалася: «Навіщо? Позривають же!»
...Минуло кілька місяців, і чоловік раптово помер. Прийшов з вулиці, сів на стілець, попросив напитися. Донька набрала води, повернулася до нього, а він – уже мертвий.
Відтоді я, заходячи в тролейбус, картала себе за те, що тоді відмовила Василя прикрашати салон. А він любив тролейбус, наче рідну дитину! Щойно видавалася вільна хвилина, біг на роботу – помити, щось підкрутити...».
Тож уже наступної зими, на Миколая, в пам'ять про чоловіка Ніна Михайлівна прикрасила салон тролейбуса, на якому зараз їздить уже з сином Олександром.
Звичайно, трапляються не дуже приємні речі. Було, кульку, що впала зі стелі, підібрала і сховала у сумку бабуся-пасажирка. На прохання повернути – затребувала 50 копійок. А ще обдерли літери привітання «З Новим роком!» та обірвали іграшки на задній площадці салону.
«Не думаю, що вони комусь потрібні, – каже Ніна Михайлівна, – але, напевно, комусь кортить зробити хоч таку дрібну шкоду. Просто ще не всі у нас доросли до такого. Але загалом люди сприймають мій святковий тролейбус дуже позитивно.
Минулого року тролейбусне управління виписало на прикраси 300 гривень. В цьому – стільки ж дав син, який разом із невісткою допоміг розвішувати іграшки та гірлянди. Я ж перед Новим роком обов'язково йду на базар і купую прикраси. На тролейбус, який вважаю своїм другим домом, мені нічого не шкода. Вдячність від людей дорожча, бо гроші сьогодні є, а завтра – нема. А добрі справи винагороджуються і Богом, і людьми. За весь день надивлюся на красу, створену мною, наслухаюся подяк, і мені вистачає».
Уже другу новорічну ніч Ніна Михайлівна виходить на роботу. Минулого року взяла з дому магнітофон з касетами, і в салоні увесь час грала музика. Люди підспівували, танцювали! Цього року магнітофон зламався, тож вмикала музику з мобільного телефону.
За словами директора Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» Віктора Паламарчука, в новорічну ніч 2015 року Хмельницьким курсувало чотири по-святковому прикрашені тролейбуси. Як виявилося, за кілька років, відколи запроваджені новорічні рейси, вони стали дуже популярними у хмельничан. Бо якщо в минулому році в новорічну ніч було зібрано 350 гривень виручки, то в цьому – 920.