clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Бюджетна економія на освіті:

Позашкільна освіта може стати платною.

Позашкільна освіта може стати платною.. Фото: www.belykrolik.ru

фінансовий тягар переклали на місцеву владу та батьків

 Гуртки будуть платними, харчування – також. А вчителям познімали всі доплати – саме це зараз турбує батьків і освітян. І справді, в ухвалених напередодні Нового року Законах «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та «Про внесення змін і визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (№1577) добряче «пройшлиcя» по галузі. Однак, як запевняє директор Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації Олег Фасоля, нині причин для паніки та нагнітання істерії немає. «Згідно із проектом обласного бюджету на 2015 рік, на освітню галузь Хмельниччини планується виділити понад 520 мільйонів гривень, – каже Олег Фасоля. – Це навіть більше, ніж минулого року. Тому фінансування закладів, які утримуються з обласного бюджету, а це інтернати, школи із поглибленим вивченням наук, санаторні школи, спеціальні школи для дітей із вадами фізичного розвитку, навряд чи зменшиться. А суми, передбачені у цьогорічному проекті обласного бюджету на харчування дітей у цих навчальних закладах, навіть збільшаться. Особливість цього бюджету й у тому, що з державного на баланс обласного передали чотири заклади й один центр професійно-технічної освіти. Тому, відповідно, зросте фінансове навантаження для Хмельниччини. Законом «Про державний бюджет на 2015 рік» не скасована жодна із доплат, встановлених вчителям! Однак фінансуються вони за рахунок освітньої субвенції, яка для нашої області – майже 176 мільйонів гривень. Це кошти, які передаються із державного бюджету безпосередньо на місця. Проблема у тому, що, до прикладу, у Полонському, Летичівському, Віньковецькому, Білогірському, Старосинявському та Теофіпольському районах їх недостатньо для утримання закладів освіти. Це пов’язано із структурою населення: сільське/міське, мережею навчальних закладів та системою опалення у них. Наприклад, Теофіпольський район раніше вважався одним із передових, адже першим здійснив перехід усіх шкіл на газове опалення. Нині ж він, через дорожнечу блакитного палива, у програші. Там на опалення у навчальних закладах витрачаються величезні кошти, але швидко замінити усі котли у них – неможливо. У Полонському районі, де переважає міське населення, теж проблема із нестачею коштів, але причина інша: видатки на утримання одного міського учня менші, ніж на сільського.
З іншого боку, через цьогорічні нововведення залишились у виграші міста обласного підпорядкування. До прикладу, якщо попередні роки Славута, Кам’янець-Подільський, Шепетівка недофінансовувалися, то цьогоріч такої проблеми у них не буде. А все завдяки тому, що частина податків, які збиратимуться на місцях, там і залишаться».
З обідами, але платними гуртками
Збережено безкоштовне харчування для учнів перших-четвертих класів. Проте його фінансування народні депутати переклали на місцеві органи влади. Як і безоплатне підвезення учнів, дошкільнят та вчителів у сільській місцевості. «Програма «Шкільний автобус» діятиме – учні до навчальних закладів підвозитимуться, – переконаний Олег Фасоля. – А у проекті обласного бюджету на 2015 рік передбачено 14,5 мільйона гривень на придбання, як мінімум, 20 нових шкільних автобусів. Для порівняння: минулого року змогли придбати лише сім».
А ось позашкільна освіта, відповідно до чинного законодавства, може бути платною. «Але поки нам вистачає коштів на утримання обласних центрів туризму та краєзнавства, фізичної культури та спорту, учнівської творчості та еколого-натуралістичного центру за рахунок бюджетних асигнувань, – зазначає головний освітянин області. – Однак із утриманням таких центрів у районах можуть виникнути проблеми, адже позашкілля фінансується за рахунок власних надходжень на місцях, а не освітньої субвенції. Районам, яким не вистачає коштів, рекомендували перевести роботу гуртків із будинків творчості до шкіл – щоб фінансувались за рахунок перегляду освітньої субвенції на утримання загальноосвітніх шкіл».
До речі, з 2015 року органам місцевого самоврядування, за поданням освітян, дозволили ліквідовувати навчальні заклади, й згода територіальної громади на це вже не потрібна. «Із 803 шкіл Хмельниччини більше 200 є школами із малою наповненістю, – каже головний освітянин області. – Це школи першого ступеня, де навчаються менше десяти учнів, школи першого-другого ступеня, де менше 40 дітей, та першоготретього ступеня, де є менше ста учнів. І використання коштів у них неефективне: як в оплаті праці працівників, так і в утриманні приміщення. Однак це не означає, що департамент освіти і науки масово ініціюватиме закриття чи реорганізацію цих навчальних закладів. Ми – «за» ефективне використання коштів і зростання якості освітніх послуг.
За попереднім законодавством, на закриття чи реорганізацію школи потрібна була згода територіальної громади. Як показує практика, рідко яка громада її давала. Нині ж такої згоди не потрібно. Питання вирішує власник чи засновник цього закладу. У більшості випадків це міська чи районна рада – за поданням органів управління освіти. Якщо проаналізувати результати зовнішнього незалежного оцінювання, то учні із малокомплектних шкіл, в цілому, мають досить низькі показники. Ми ж повинні дбати про якість надання освітніх послуг та кінцевий результат – знання, які отримають учні у школі».

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 06.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
26.08
26.13
27.99
28.03
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31