clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

«Молитва «Небесній сотні» стоятиме на місці Затонського

Проект «1718» «Мадонна з хрестом» був одним із фаворитів у «Книзі відгуків і пропозицій»

Пам’ятник хотіли вилити …з Леніна

 Наприкінці жовтня закінчилась піврічна епопея із визначенням переможця конкурсу на кращий проект пам’ятника «Небесній сотні» у Хмельниць­кому. Закритим голосуванням журі обрало проект-переможець: 17 із 21 члена журі віддали свої голоси за роботу під номером 2503 – «Молитва «Небесній сотні». У «Книзі відгуків і пропозицій», в якій кожен відвідувач виставки міг поділитись враженнями від конкурсних проектів, ця робота теж була серед фаворитів. Силует скульптури-переможця – свічка на крилах голуба, на яких можна розгледіти обличчя полеглих подолян – героїв «Небесної сотні». Після підбиття підсумків голосування відпові­дальний секретар конкурсу та секретар журі Захар Пилипчук розкрив інтригу авторства проекта-переможця: його створив молодий хмельницький скульптор, зять знаного подільського художника Миколи Мазура Роман Албул.
Загалом у виставковій залі Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва (художньої школи), що на вулиці Проскурівській, 65, на розсуд громадсь­кості та членів журі були представлені десять робіт. Однак участь у конкурсі брали лише сім: одну – «Мамину вишню. Батькову яблуню» автор «забув» зареєструвати в управлінні архітектури та містобудування, дві (під номером 7777: «Людина, яка прагне у небо» та під номером 1815: «Боєць, який, падаючи, опирається рукою на землю») – не відповідали конкурсним критеріям: не мали макетів. А один із проектів, взагалі, могли виключити з конкурсу – через схожість із пам’ятником Героям Варшави.
Саме ж голосування за проект-переможець було таємним. Зробивши позначку у бюлетені, члени журі кидали його до імпровізованої скриньки для голосування – нею став капелюх одного з їхніх колег. Підраховувала голоси спеціально створена лічильна комісія з членів журі, до якої обрали Ірину Баннову, Сергія Козака та Сергія Міля. Вони і повідомили, що 17 голосів віддали за проект «2503» («Молитва за «Небесну сотню»), три голоси – за проект «2298» («Плачуча свіча – символ жертовності та суму») та один – за «1615» («Чоловік-бунтар»).
Нагадаємо, що це вже другий конкурс на кращий проект пам’ятника «Небесній сотні». Перший визнали таким, що не відбувся. Не тому, що проекти доопрацьовували та доносили, конкурс кілька разів продовжували, журі пересварилось та змінило склад, а через те, що замість меморіального комплексу «зупинились» на пам’ятнику та перенесли місце його майбутньої дисло­кації. Після довгої дискусії архітектори та члени ради Майдану визначились, а міські депутати їх підтримали, ухвалив­ши рішення про встановлення пам’ят­ника «Небесній сотні» на розі вулиць Соборної та Героїв Майдану (колишня Театральна) – перед будівлею Федерації проф­спілок Хмельницької області, де раніше стояло погруддя більшовика Воло­димира Затонського.
У пояснювальній записці до проекту-переможця автор зазначив, що для вигото­влення цього пам’ятника можна обрати один із двох матеріалів. У бронзі та граніті, в залежності від вартості матеріалів на момент виконання, він коштуватиме 1-1,5 млн. гривень, у штучному камені та граніті – до мільйона гривень.
Загалом же на виготовлення пам’ят­ника «Небесній сотні» з міського бюджету цьогоріч передбачалось 500 тисяч гривень. За словами секретаря Хмельницької міської ради Костянтина Чернилевського, через затягнення визначення переможця конкур­су, навряд чи вдасться освоїти виділені гроші до кінця року. «Тому, найвірогід­ніше, створюватимуть «Молитву «Небесній сотні» навесні, – каже Костянтин Черни­левський. – При виготовленні нового пам’ятника планували використати сплав, з якого був вилитий повалений у парку імені М. Чекмана Ленін. Однак попередній аналіз показав: це не бронза, а сплав, який навряд чи хтось візьметься пере­плавляти. Напевно, Леніна навмисно з нього вилили: щоб ніхто не спокусився його «використовувати».

Проект-переможець під час виставки у міськвиконкомі

 

У конкурсі брали участь дві роботи скульптора Автанділа Гігаурі - "Ангел - борець за свободу (ліворуч) та "Плачуча свіча - символ жертовності та суму" (праворуч).

Проект  "1615 - "Чоловік-бунтар", в образі якого зображений український народ.

Світлана Кабачинська, голова Хмельницької міської організації Національної спілки журналістів України, голова журі конкурсу:

«Для себе одразу визначилась із проектом-переможцем – ще тоді, коли роботи влітку виста­влялись у міськвиконкомі. Це було кохання з першого погляду. І, судячи з результатів голосу­вання, не лише моє, а й 17-ти з 21-го члена журі. Воно й не дивно, адже, уособлюючи «Небес­ну сотню», цей пам’ятник єднає Землю й Небо. Думаю, він гарно впишеться у екстер’єр перед будівлею Федерації профспілок, «витягне» майданчик».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сергій Скоробагатий, отаман Хмельницького окремого куреня імені Івана Нечая, член журі:

«Коли проекти виставлялись у міськвиконкомі, одразу визна­чився зі своїм фаворитом. Однак, після того, як оголосили новий конкурс й з’явились нові роботи, до душі при­пав ще один проект – неско­реного козака. Обира­ючи серцем, віддав перевагу моєму першому фавориту – проекту «Мо­литва «Не­бесній сотні», який у підсумку й став пере­можцем конкурсу. Думаю, біля цього пам’ят­ника будуть хотіти не лише зупини­тись, а й постояти, розди­витись, згадати Революцію гідності й її учасників».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роман Албул, автор проекту-переможця «Молитва за «Небесну сотню»:

«Однією зі знакових подій Революції гідності стала молитва Папи Римського за Україну, після якої він випустив голубів – символ миру, невинної душі і світлої молитви до Бога. Вражаючий епізод нападу на випущених голубів ворони і чайки та їх порятунок від хижаків – стали символом перемоги України у боротьбі. Саме це лягло в основу ідеї пам'ятника «Молитва за Небесну сотню». Добро завжди переможе наймогутніше зло. Життєстверджуюча ідея подолає смерть. Подоланий хижак-ворон падає у безодню, а голуб злітає догори. Загиблі сини і доньки, батьки і матері навіки стали героями, а герої не вмирають. На крилах символу всепереможного добра і слави, вони возносяться до зірок. У скульптурі – це символізують рельєфи на крилах голуба. Оголена фігура, з іншого боку скульптури, що возноситься у небеса, торкаючись простягнутою рукою зірок, – це беззбройна, вільна, чиста душа. Це очищення від скверни, вознесіння над дріб'язковими проблемами заради всеохоплюючої ідеї.
Форма пам'ятника – це свіча: свіча пам’яті, вогонь що долає морок, іскра, від якої спалахує вогнище у душах мільйонів. Пластично переплетені крила птахів, фігура складають образ полум’я. Життя людини подібне до полум'я свічки – один необережний рух, подих і воно згасне на віки, але з іскри народжується полум’я, яке не зупинити. І доки в серцях і душах горить вогонь совісті, честі і справедливості, доти житиме пам'ять героїв, що поклали своє життя на служіння громаді заради майбутнього України».

 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31