«Так хочеться знайти ліки від самотності»

  На долю порядних, відданих та добрих людей, зазвичай, перепадає найбільше випробовувань. Це якнайкраще ілюструє життєвий шлях Анатолія Івановича з Волочиська. Чоловік хоча й прожив зі своєю дружиною багато років, проте любові, щастя та злагоди так і не відчув. Одразу після одруження родина переїхала у Запорізьку область, де пан Анатолій, здобувши дві вищі освіти, влаштувався працювати вчителем історії та права. Проте у нього, ударника праці, педагога вищої категорії, шанованої усіма людини, була одна найпотаємніша страшна таємниця: дружина більше любила спиртне, ніж свого чоловіка та маленьку донечку. У той час, як він працював одночасно у трьох школах, жінка проводила весь час у п’янкахгулянках. Вночі чоловік із дитиною звикли прокидатися від п’яного лементу, то заспокоювати, то рятувати горе-дружину. Про розлучення пан Анатолій навіть чути не хотів, адже щиро кохав... Та й доньку було шкода до болю у грудях. Але обернулося так, що дружині Анатолія Васильовича довелося заплатити за свою нездорову пристрасть життям...
Чоловік поховав дружину й з головою занурився у роботу. Розривався між учнями та донькою. Коли ж дівчинка виросла та вийшла заміж, залишивши їй квартиру та машину, повернувся на Хмельниччину й оселився у батьківській хаті. І все б нічого, якби ж не страшна туга та самотність. Анатолій Васильович живе сам, із близьких людей його підтримує лише старенька матір. Донька ж пішла стопами своєї матері та також «потоваришувала» із пляшкою. Батько-пенсіонер став їй не потрібен. Не підтримує зв’язок із дідусем і онука, яка вже закінчує навчання в університеті. А життя минає, проходить повз, і немає його із ким розділити.
«Я за своєю натурою однолюб, – каже Анатолій Васильович. – І після того, як померла дружина, ніяк не міг зв’язати свою долю з іншою людиною. Лише зараз наважився... Дуже хотів би бачити поруч із собою чесну, добру та незалежну від дітей жінку приємної зовнішності, віком 57-59 років. Я ще не старий, мені лише 63 роки, а виглядаю молодшим. При зрості 176 см важу 74 кг. Люблю працювати, не скупий, ні від кого не залежу, спиртного взагалі не вживаю. Будинок у мене великий, літня кухня. Господарства немає, проте є невеличкий город біля хати в 4 сотих, садочок, у якому вирощую виноград, сливи, груші, яблука... Одним словом, маю все те, що необхідно для життя. Не вистачає лише хорошої господині. Чесна, порядна жіночка, без шкідливих звичок, буде щасливою зі мною – це я обіцяю. Мій номер: 098-432-58-62».