clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Український бізнес на європейському ринку: міфи та реальність

zn.ua

Європейські підходи до регулювання бізнесу на багато м’якші, ніж в Україні. Фото: zn.ua

Хмельницька область серед регіонів, які найбільше очікують позитивних тенденцій від європейської інтеграції

Бізнесу не треба давати поради, але часто у нього немає об'єктивної інформації. Це стосується також впливу європейських стандартів на розвиток українського бізнесу.
За результатами опитувань Інституту економічних досліджень «Ділова думка», більше половини опитаних українських представників бізнесу обрали Європейський Союз, як пріоритет економічної інтеграції, російський вектор обрали трохи більше десяти відсотків респондентів.
Найбільше перешкоджають розвитку бізнесу, на думку бізнесменів, низький попит 62,5%, проблеми ліквідності 54,2% і нестабільна політична ситуація 58,3%. Корупція заважає розвивати бізнес менш як 6% підприємців. Водночас для успішної зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, перш за все, бізнесменам не вистачає фінансових ресурсів для виведення товарів на ринки (43,1%). Стримує їх працювати за кордоном також відсутність бажання іноземних партнерів працювати через політичний клімат.
“Європейські стандарти жодним чином не можуть нашкодити бізнесові, бо вони є добровільними. Будь-який бізнес може самостійно вирішувати чи застосовувати їх. При цьому жоден контролюючий орган не в праві йому зробити зауваження, – зазначив президент правління Ліги «Укршкірвзуттяпром» Олександр Бородиня. – В угоді про вільну торгівлю є технічні регламенти, яких необхідно дотримуватися. Але вони визначають винятково безпечність товару. Насправді європейські підходи до регулювання бізнесу значно м’якші, ніж в Україні”.

У суспільстві циркулюють міфи про впровадження європейських стандартів, які не відповідають дійсності. Розвінчував їх Олександр Бородиня:

1. Запровадження технічних вимог ЄС може викликати труднощі, насамперед у дрібних виробників, які не зможуть знайти інвестиції для реновацій.
Європейські стандарти ніяк не пов'язані з інвестиціями, які мали б шукати дрібні чи середні виробники. Вони не регулюють експериментальні технології та не втручаються в бізнесові ноу-хау, які використовуються фірмою.

2. Сьогодні вітчизняні підприємства не конкурентноспроможні.
Думка, що після підписання угоди про зону вільної торгівлі Європа завалить нас своїми товарами, з якими ми не зможемо конкурувати, неправдива. Собівартість європейських товарів значно вища від вітчизняних. Наприклад, ціна взуття італійського виробництва від 60 євро, польське взуття також через їхні податки і затрати надто дороге. Тому конкурувати з українським виробником вони апріорі не можуть.
Водночас українські виробники можуть виготовляти якісний товар, який потім експортуватимуть. Європа налаштована на імпорт, дуже багато товарів вони постачають з Китаю. Це велика перспектива для нас. Європейським покупцям немає різниці з якої країни імпортований товар, головне, щоб він їм підходив.

3. Для адаптації до нових умов роботи знадобиться приблизно десять років і близько 200 млрд. дол. прямих інвестицій.
Треба чітко розуміти, що європейські принципи технічної стандартизації не зобов'язують жодним чином пристосовуватись саме до їхніх стандартів. Принцип стандартизації ЄС дозволяє виготовляти товар за будь-якими стандартами. До прикладу, якщо Україна перейде на європейські стандарти, то вона все-одно зможе виконувати вимоги й інших країн.

4. Від впровадження стандартів ЄС можуть постраждати споживачі.
Існує думка, що товари, які не відповідають європейським нормам, будуть витіснені з ринку. Йдеться про товари, що входять у низький ціновий сегмент і споживаються бідними верствами населення. Насправді будь-який виробник може виготовляти продукцію за будь-якими стандартами. Головне, аби подобалося покупцям. Жодного удару не зазнають ні бідні, ні багаті споживачі.

5. Виробники, які впровадили європейські стандарти, майже напевне підвищать ціни, щоб компенсувати витрати на покращення якості продуктів.
Якість і стандарти – зовсім різні речі. Європейські стандарти не регулюють якість товару. Наприклад, в Європі ніде немає стандарту мінімальної кількості м’яса в ковбасі, на відміну від українських вимог. Приєднавшись до зони вільної торгівлі, ми будемо дотримуватися тільки технічних регламентів, і це не означає, що нам треба міняти будь-які інші стандарти.

Даша ПАСТЕРНАК.
 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31