ye-logo.v1.2

Містика, скарби та привиди на Поділлі

Історія 22352
Старожили Ізяслава переказують, що коли в місті знайдуть скарби, станеться велика пожежа
Старожили Ізяслава переказують, що коли в місті знайдуть скарби, станеться велика пожежа . Фото: agritura.livejournal.com

Є на Хмельниччині місця, де без видимих причин фотоапарат раптом перестає роби¬ти знімки, туристи, прогулюючись лісом, кілька днів не можуть потрапити на потрібну стежку…

То з’являються, то зникають озера, дорогою ходять привиди наречених, а зі скарбошукачами трапляються нещастя… Містика? «Так!» – в один голос стверджують місцеві жителі, котрі з вуст в уста переповідають загадкові історії, які трапляються в тому чи іншому селі. Про деякі з таких місць ми сьогодні згадаємо.

Скарб повернувся до міста

В Ізяславі існує легенда, що під містом заховані великі скарби. І старожили переказують, що коли їх знайдуть, в місті станеться велика пожежа. Розповідають, що одного разу в Ізяславі з’явився дідок і запропонував княгині добути скарб, захований в руїнах замку. Дідок попередив, що як тільки грабарі досягнуть коштовностей, почне горіти Ізяслав, а коли витягнуть увесь скарб, місто згорить дотла. Однак скарб настільки цінний, що втричі перекриє збитки, завдані пожежею. Княгиня погодилася, але щоразу, як тільки починали копати, в Ізяславі спалахувала пожежа. Тим часом дідок квапив землекопів. Нарешті досягли залізних дверей скарбниці. Тоді запалало все місто. Мешканці Ізяслава ледь вмовили княгиню припинити розкопки. Вона і сама зрозуміла, що має справу із заклятим скарбом й відкликала землекопів, після чого пожежа стала слабшати. Спільними зусиллями місто врятували.

Сучасні події щодо заклятого скарбу нині мають дещо іншу інтерпретацію. Нині ізяславчани вважають, що скарб таки повернувся до міста. «Кілька років тому до нас привезли копію Пересопницького Євангелія – найбільшу святиню для нашого краю, – розповідає житель містечка Віктор Кучерук. – І коли воно перетнуло межу міста, під час урочистостей, поблизу будинку культури, справді запалала велика пожежа. Отже, пророцтво збулося, і найбільший скарб Ізяслава повернувся до його жителів». На щастя, цього разу місто вціліло.

Загадки Синютського лісу

Ще одна містична місцина є на Білогірщині. Це – Синютський ліс. У давнину тут стояв замок князя Синюти. Місцеві жителі кажуть, що місце це замовлене, або по-народному – прокляте. Дивні речі іноді відбуваються у лісі з тими, хто приходить подивитися на замчище… В тих, хто приїздить сюди побродити між столітніх дерев, часто ламаються автомобілі, фотоапарат перестає робити знімки... Про це навіть розповідають колишні працівники обласного телебачення. Кажуть, що коли поїхали робити у Синютський ліс матеріал, то мікрофон перестав працювати, а повернувшись додому, телевізійники не знайшли жодного якісно відзнятого кадру.

У цьому лісі часто трапляються аномальні явища.

У селі Гулівці, розташованому поблизу цього лісу, селяни часто згадують про багаті скарби, заховані під землею. Заховані саме на пагорбах, де, за переказами, стояв замок. Колись тут від замку до Корницької ратуші взимку підвішували міст, виготовлений із бичачих шкур та мотузків. Пани любили забавлятися, катаючись мостом на санях, в які були впряжені собаки. Також розповідають, що князь хотів побудувати тут церкву, тому збирав золото і дорогоцінні речі. Невідомо, що сталося у ті далекі часи, але двісті років тому князі залишили замок і втекли. Синюта ж прокляв закопаний скарб словами: «Та людина, котра з недобрими намірами відкриє вхід до скарбу, відкриє і смерть для всіх навколишніх сіл на десятки кілометрів».

Й справді, з тими, хто намагався знайти скарб, траплялися нещастя. Кажуть, що якось дві жінки гнали череду додому. І тут одна каже: «От якби знайти скарб і влаштувати собі застілля!» І одразу після того, як промовила ці слова, впала і зламала ногу. Ще один житель хотів розрити пагорб бульдозером – то він йому поламався. В 1970 році, коли супутник виявив на місці колишнього замку поклади руди і сюди пригнали техніку для її добування, то прилади та машини не працювали! Саме тому скептики й кажуть, що містика довкола поламаних фото та відеокамер саме через ці поклади, а не через надприродні сили.

А тим часом гулівчани продовжують вірити, що колись скарб таки буде знайдений. І відкриється він людині, котра чиста душею і все до копійки вкладе у будівництво храму.

Привид нареченої ходить понад річкою

Подібних історій можна наслухатися чи не у кожному селі. Легенди у різній інтерпретації розповідають про трагічну любов двох закоханих або зраджену чи збезчещену дівчину, на якій відмовився одружуватися її коханий. Кажуть, подібними байками завбачливі сільчани прагнули вберегти допитливу дітлашню від небезпечних місць. Саме тому примари найчастіше з’являютьcя поблизу річок, криниць та на перехрестях. Так, жителі села Вербка Дерев’яна Ярмолинецького району переповідають своїм дітям та онукам історію про те, як двоє молодих людей палко кохали одне одного, але батьки хлопця та дівчини були проти їхнього шлюбу. Тому тамтешні Ромео і Джульєтта вирішили покінчити життя самогубством і кинулися з мосту у річку. Відтоді дівчину в білій фаті та з розкуйовдженим волоссям місцеві жителі часто бачать біля річки. Самотню наречену, яка бродить автотрасою, лякаючи водіїв, зустрічають і на дорозі, яка веде до Богдановець Хмельницького району. Кажуть, що у тому місці кілька років тому потрапила в аварію молода пара, котра їхала до церкви вінчатися, й наречена загинула.

Заблукали... у раю

Подільським раєм часто називають Подільські Товтри. Справді, чудова природа, джерела з цілющою водою роблять це місце земним раєм. Саме тут, на перетині двох областей — Хмельницької і Тернопільської — височіють три легендарні гори — Богіт, Говда та Звенигора. Місцеві мешканці пов’язують з ними чимало легенд.

У Товтрах без провідника не обійтися.

Та й дійсно, тут колись було святилище язичників. А на горі Богіт, за переказами, стояв Збруцький ідол. Нині ж у цих місцях не одну стежину витоптали туристи. І не тільки для того, аби відвідати печеру відлюдника чи спробувати воду цілющих джерел. Вірніше, спочатку планують побувати саме там. Але якщо хтось вирішує обійтися без місцевого провідника, може бути за це покараним. Ще досі в околицях Сатанова згадують халепу, у котру потрапила група відпочивальників одного з місцевих санаторіїв. Люди пішли прогулятися у гори. Вже й стемніло, а вони все ще не повернулися. Тоді підняли на ноги усіх: місцевих мешканців, працівників санаторію, міліцію, МНС-ників. Навіть собака слід брав. Аж під ранок ті, хто загубилися, таки знайшлися. Вони блукали десь метрів за сто від санаторію, а знайти дорогу не могли. Місцеві кажуть, що то «блуд чіпляється», і намагаються поодинці у гори не йти. А самовпевнені туристи не раз кружляли годинами на одному місці.

Озеро-примара

Поблизу Весельця на Городоччині є дивовижне озеро. Років сім на низині — звичайний луг, порослий травою. Про майбутню водойму нагадують малесенькі острівки болота. Та й ті у спекотні дні висихають. Але одного разу луг починає наповнюватися водою. Й потроху утворюється чималеньке озеро. Місцеві мешканці вирахували, що водойма з’являється з циклічністю сім-вісім років. І її поява не залежить від погодних умов: буває, ціле літо дощить, а озера немає. «Ще не його час», — кажуть місцеві. Коли озеро-примара досягає апогею, то шириною з хорошу річку, а довжиною до трьох кілометрів. Як розповідають люди, вода прибуває поступово — і повного розквіту водойма набуває десь за рік. А про те, що озеро от-от має з’явитися, селяни передбачають за однією прикметою. Вже давно вони помітили: тільки-но в одній криниці, що в так званому Хоптинецькому селищі, починає з’являтися вода — значить, на підході вона і до озера. Тобто, криниця «живе» разом з озером, разом з ним і висихає. Цього літа водойми немає. Але селяни кажуть, що розростання її можна чекати вже цієї весни.

Веселецьке озеро, як розповідають, досить глибоке. «А риболовля тут яка!» — стверджують селяни. На березі ж облюбували місцинку дикі качки й чаплі — біла і сіра. Неподалік розташований орнітологічний заказник місцевого значення. Це в районі єдине місце, де живуть сірі чаплі. От вони звідти прилітають до Веселецького озера. Щодо самого явища виникнення озера, то місцеві природолюби пов’язують йо¬го з геологією району. Але наукових та краєзнавчих досліджень з цього приводу ніхто не проводив.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую