clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

У кожної реформи є опоненти. Якщо немає незадоволених, то немає і реформ

Спецпроект: Блоги
Міфи про адміністративно-територіальний устрій країни.

Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою. Села, які ввійшли до об’єднаної громади обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді.

Тобто за простою довідкою не потрібно їхати в новий центр громади: усе на місці вам зробить староста. Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій. Тобто, обрані місцевими жителями люди будуть керувати областями та районами. При цьому центральна влада матиме своїх представників-префектів. Їх повноваження надзвичайно обмежені і зводяться до двох функцій: контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування щодо дотриманням Конституції та чинного законодавства та координація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Саме ці речі мають бути закріплені в Конституції.

Після того, як це буде зроблено, точка неповернення буде пройдена. А уже на основі Конституції ми зможемо прийняти нову редакцію закону про місцеве самоврядування, низку інших законів, щоб завершити побудову нової моделі ефективного врядування.

Я прекрасно усвідомлюю, що під час всіх цих перетворень ми стикатимемося і з "перегинами на місцях", і з опором. Польський реформатор Лєшек Бальцерович сказав: "За реформи треба боротись. У кожної реформи є опоненти. Якщо немає незадоволених, то немає й реформ". Будь-які спроби розпочати процес децентралізації в Україні завжди впирались не тільки в небажання чиновників втрачати важелі управління. Так завжди було, є і буде. Усюди. Але наші противники децентралізації завжди спекулювали на міфах, які мають глибокі корені у нашій свідомості. На жаль, ми діти радянських і пострадянських часів і часто продовжуємо мислити стереотипами того часу…

Ми уже достатньо далеко зайшли в реформу, і це викликає у деяких політиків неабиякий острах. Острах втратити ручне управління. Вони бояться самі – тому лякають людей. Але на найвищому рівні – президент, Верховна Рада, Кабмін сьогодні єдині щодо необхідності децентралізації. Це хороша передумова для успіху. І я хочу, щоб усі ми зрозуміли, що без цих змін ми не зможемо рухатися далі. Без цих змін не буде розвитку ні в селах, ні в містах. А отже ми не зможемо забезпечити належну якість життя нашим громадянам.

Нині діюча модель роботи муніципалітетів вичерпала себе. Без впровадження повноцінного місцевого самоврядування європейського зразку нам не побудувати європейської України. Без децентралізації ми в Європу не потрапимо.

Наголошую, що вперше за 24 роки нашої історії Президент та Уряд добровільно, такого ще не було, позбавляються частини надзвичайно важливих своїх повноважень і передають їх територіальним громадам – на користь виконкомів, які формуються відповідними Радами.

Чинні обласні і районі адміністрації, яким по факту і де-юре належить уся влада на території області і району, зникнуть. Їх більше не буде, бо на їх місці створюються виконкоми відповідних рад. Не треба вже більше з Києва нікого призначати, бо обирають і несуть відповідальність за свій вибір депутати місцевих рад, яких обирає громада.
В Києві розглядаються тисячі резюме, обмінюються тонами паперу, з дистанції у 400-800 кілометрів вирішують конкретні проблеми, які знаходяться під носом у людей, які проживають на території громад.

Може хтось хоче зберегти цю систему, може, хтось каже, що в Києві краще видно, які проблеми треба вирішувати. Я думаю інакше – я думаю, треба довіряти власному народу, мешканцям громади, треба їм дати право визначати, що саме робити. Саме тому Президент віддає цю владу на рівень виконкому, пропонуючи Верховній Раді прийняти зміни до Конституції.

Ні в якому разі не буде допущено децентралізації з питань оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією, забезпечення захисту прав та свобод громадян. З цього приводу проводиться і буде проводитися централізована державна політика. Донедавна ця функція була у прокуратури. Прокурор мав можливість внести протест, який був обов'язковий до розгляду радою відповідного рівня. І вже під час президентства Петра Порошенка, спільно з Верховною Радою, Коаліцією, бо ця позиція була в Коаліційній угоді, нарешті було виконано те, що Українському народу обіцяли з 1996 року – позбавили прокуратуру загального нагляду. І у префектів залишається лише право оскаржити до суду незаконне рішення місцевої ради. Але й на сьогоднішній день право оскарження до суду є в кожного громадянина України.

Я наголошую, що повноваження префектів набагато менші, ніж у будь-яких їх колег з європейських країн. Та й призначає префектів не Президент одноосібно, а виключно за поданням Уряду, зберігаючи той механізм, який зараз є при призначенні голів обласних і районних адміністрацій. Так ми зараз маємо набагато більше цих повноважень. Багато надуманої і безпідставної критики, ще раз наголошую, пролунало з огляду на право Президента тимчасово призупиняти повноваження місцевих рад. Категорично з цим не згоден.

На сьогоднішні Верховна Рада України без будь-яких пояснень, попередніх процедур має право оголосити позачергові вибори ради того чи іншого рівня, розпустивши відповідну раду. В змінах до Конституції навпаки зараз захистили громаду, її вибір. Бо раді відповідного рівня щось загрожує виключно тоді, коли вона своїми рішеннями порушила Конституцію. Не загально порушила Конституцію, а в частині суверенітету, територіальної цілісності, незалежності України та національної безпеки. І Президент не стверджує, що це відбулося, а лише має право звернутися до Конституційного Суду.

І коли рішенням Конституційного Суду буде встановлено, що порушення Конституції в частині національної безпеки відбулося, лише тоді Президент має право звернутися до Верховної Ради з проханням призначити нові вибори, що вона має право зараз зробити без рішення Конституційного Суду, без встановлення факту порушень відповідною радою Конституції чи законів України і без звернення Президента. Так у якому випадку місцеве самоврядування чи міський голова більш захищені? В якому випадку ми більше, краще і ефективніше захищаємо вибір людей? І чи повинен Президент мати це право?

До речі, вперше в нашій історії прописана процедура відкликання депутата. Це дуже важлива особливість закону – загальна кількість депутатів місцевих рад істотно скорочується. Україна ще в 1996 році ратифікувала Хартію місцевого самоврядування і лише в нинішніх змінах до Конституції її принципи можуть імплементуватися в тіло Конституції.

Ви знаєте, що уже відбулось результативне голосування в першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації. Після остаточного ухвалення ці зміни стануть доленосним рішенням, зроблять безповоротною реформу, направлену на наближення України до Європи, забезпечення заможного життя наших громадян.
 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

новини з спецпроекту «Блоги»

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео

Архів блогів


Курси валют на 04.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.97
26.01
27.66
27.7
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31