ye-logo.v1.2

Як обиратимемо міську раду: чому переможець на окрузі може не стати депутатом?

Вибори 5066
Хмельницьку міську раду наступного скликанння обиратимемо по-новому
Хмельницьку міську раду наступного скликанння обиратимемо по-новому. Фото: автора

Зі зміною виборчого законодавства, змінилася й система виборів депутатів.

Якщо в 2010 році половина депутатів були обрані за партійними списками, а інша – на мажоритарних округах, то 25 жовтня цього року хмельничани обиратимуть раду по-новому. Про нове законодавство писано-переписано, але, схоже, не всі виборці його розуміють. Принаймні, до редакції газети «Є» неодноразово звертаються читачі з проханням пояснити, як вони обиратимуть депутатів до Хмельницької міської ради.

Хто стане депутатом

Отож, за новим законодавством, до ради потрапляють кандидати від тих партій, які на виборах подолають 5% бар’єр. Перший номер партійного списку автоматично здобуває мандат, а ось решта… Номеру 2, 3, 10… 42 не існує. Кожен наступний кандидат, який стає депутатом, визначається за партійним рейтингом набраних голосів за його політсилу на окрузі, в якому балотувався кандидат. До прикладу, партія «А», яка на усіх 42 округах мала своїх кандидатів, набрала 5% на виборах до Хмельницької міської ради і, до прикладу, отримала два мандати. Один дістався тому, хто очолив список. А ось інший дістанеться комусь із 41 кандидатів. Кому? Саме тому, на окрузі якого його партія здобула найбільше відсотків. Саме відсотків, а не голосів. Тому може статися так, що, до прикладу, на одному з округів із результатом 30% перемогла партія «Б», від якої раду «штурмував» кандидат «В». Та партія «Б» по місту не подолала виборчий бар’єр, набравши 4,9%. А ось кандидат «Г» від партії «А», на цьому окрузі посів друге місце з партійним результатом 28% і став депутатом. Як таке можливо? Його 28% можуть стати в партійному рейтингу партії «А» найкращим результатом серед інших кандидатів від партії «А» на інших округах. Навіть, якщо інші представники від партії «А» перемогли на своїх округах, але у відсотках набрали менше, ніж їхній колега «Г».

Так звані «партійні списки»

Хмельничани вже звикли, що, якщо партія йде на вибори, то обов’язково складаються партійні списки, а в виборчому бюлетені друкують, до прикладу, першу п’ятірку. На нинішній виборах все буде не так. У виборчому бюлетені буде назва політичної сили, прізвище лідера партійного списку (хто йде під номером 1) та прізвище кандидата, який балотується від цієї політичної сили на цьому окрузі. Але може бути так, що від певної політичної сили не буде кандидата на окрузі. Утім, це не означає, що хмельничани не зможуть проголосувати за відповідну партію. Тому в бюлетені буде вказана лише назва партії та прізвище першого номера партійного списку. То хто ж тоді буде в раді, якщо така партія подолає 5% бар’єр? Все просто – окрім очільника «партійного списку» (за умови, що партія здобуде два мандати), до ради увійде кандидат від цієї політсили, який набере найбільше відсотків серед інших кандидатів різних округів саме цієї партії. А тому може статися так, що з одного округу до ради увійде більше одного депутата, а з іншого – жодного.

Як «ділитимуть» мандати

Після виборів, які відбудуться 25 жовтня, міська виборча комісія повинна буде не лише встановити результати виборів, а й порахувати скільки представників від якої політичної партії будуть у раді нового скликання. Щоб пояснити, як рахуватимуть мандати, ми взяли за приклад результати позачергових виборів до Верховної Ради 2014 року в Хмельницькому в виборчому окрузі №187 (частина обласного центру).

Отож, уявімо, що результати парламентських виборів – це майбутні результати виборів до Хмельницької міської ради. І, що ми маємо? Одразу шість партій подолали бар’єр у 5%. Беремо суму голосів відданих за них і визначаємо «ціну» одного мандату. Суму голосів, які були віддані за шість партій, ділимо на 42 – кількість депутатських мандатів у міській раді. Відповідно отримуємо виборчу квоту – один мандат – це  1754,95 голоси. Далі беремо результати кожної партії окремо та ділимо на цю виборчу квоту. Ось і отримуємо, що «Народний фронт» має отримати 12,4 мандати, а оскільки до уваги беруться лише цілі цифри, то ця партія відповідно мала б 12 депутатів. Так рахуємо й інших. У підсумку виходить: «Народний фронт» - 12 депутатів, «Блок Петра Порошенка» - 10 депутатів, «Об’єднання «Самопоміч» - 9, «Свобода» - 4, «Батьківщина» - 3, Радикальна партія Ляшка – 2. І що маємо? Лише 40 депутатів, а в раді має бути 42! Отже, залишаються нерозподіленими ще два мандати. Вони віддаються за принципом – кожній партії по одному мандату, але починаючи з тієї, яка набрала більше голосів. Отже, виходить, що двом першим партіям (лідерам перегонів) додають ще по мандату, а іншим – ні. 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую