ye-logo.v1.2

Подорожуємо Хмельниччиною. Химерні істоти та старовинні принади Старокостянтинова

Туризм 10303
На набережній річки Случ
На набережній річки Случ. Фото: автора

Містечко на півночі від Хмельницького заслуговує на увагу кожного мандрівника.

Нещодавно вкотре побувала у Старокостянтинові, пройшлася набережною, погуляла навколо замку, подивилася, як туман стелиться над Случчю, як одинока струнка вежа нависає над містом… І подумала, що це містечко недооцінене туристами. Воно має старовинну багату історію, цікаві архітектурні пам‘ятки ще й мальовничу природу.
А для хмельничан це взагалі ідеальний варіант для невеличкої подорожі вихідного дня – до Старокостянтинова всього-на-всього 45 км по трасі національного значення Чернівці-Житомир, які автівкою можна подолати за 30-40 хвилин, автобусом – максимум за годину. А на зворотному шляху можна заїхати у Самчики і поблукати прекрасним осіннім парком та помилуватися розкішним палацом.


Не часто побачиш, щоб у центрі середньовічного міста було стільки води, як у Старокостянтинові.

Історія Старокостянтинова починається у далекому ХІІІ столітті, а у 2009 році місто відсвяткувало солідну дату – 800-річчя! Цікаво, що довгий час датою заснування називали 1561 рік. Однак у 2000-х на основі археологічних розкопок та аналізу історичних джерел науковці вирішили, що Старокостянтинів – правонаступник літописного міста Кобуд.


Стіна та вежа замку Острозьких.

Оберігає спокій міста
Ще при в‘їзді до міста кидається в очі одинака висока вежа, яка нависає над річкою. Спадає на думку, що вона охороняє місто, причому, вже не одне століття. І дійсно, це сторожова башта, її збував князь Василь-Костянтин Острозький (той самий, який заснував Острозьку академію і надрукував знамениту Біблію). І вежа не входила у замковий комплекс, який розташовується поодаль, а була самостійною фортифікаційною спорудою. Біля неї стояла православна церква.

Оборонну вежу добре видно здалеку.

Після смерті князя монахи-домініканці збудували тут монастир, який у часи Першої світової війни зазнав руйнувань. У радянські часи тут творилися традиційні неподобства: спочатку розташовувалася катівня НКВС, у роки Другої світової війни – в‘язниця Гестапо, після війни – міліцейський тир і більярд. Зараз біля вежі розмістився невеличкий діючий православний монастир, який реставрує старі будівлі. Однак сама вежа, пам‘ятка архітектури національного значення, чекає на реставрацію від держави.
Щоб підійти до вежі, слід зайти на територію монастиря. Краще не питати у монахів дозволу, а йти одразу до вежі (це ж архітектурна пам‘ятка, яка не належить монастирю, і кожен турист має право її побачити!). Інакше вони можуть послати за благословенням до батюшки (у мене таке було) або пускати неохоче.


На мосту часто можна побачити рибалок.

Замок і пляж


Вежа-донжон - окраса замку.

Зовсім поряд від башти (йти хвилин 10) розташовується ще одна окраса міста – замок Острозьких. Його збудував все той же князь Костянтин у середині ХVІ століття. Сучасні туристи можуть милуватися в‘їзною брамою, двоповерховим замком та напівкруглою вежею-донжон (головна житлова і найкраще укріплена вежа середньовічного замку), яку прикрашає оздоблення у стилі ренесанс.

Замок у Старокостянтинові побудував князь Василь-Костянтин Острозький.

До наших днів також збереглася замкова Троїцька церква. У давнину вона була не лише сакральною спорудою, а й оборонною, про що нагадують товсті стіни та вузькі вікна.


Троїцька церква має товсті стіни.

До речі, біля замку можна насолоджуватися гарним краєвидами, адже він розташовується у місці злиття річки Случ та її притоки Ікопоть. А влітку тут можна ще й купатися! Адже міський пляж починається прямо під стінами замку.

Химерні істоти
На останок не можу не згадати про скульптури з металобрухту роботи видатного подільського художника Миколи Мазура. Виявляються, вони є не лише у Хмельницькому, а й у Старокостянтинові. Набережну прикрашає великий Нептун, який виринає з води на трьох морських конях, русалонька та кілька химерних водних істот.

Нептун на морських кониках.

Металеві скульптури трохи схожі на справжніх тварин, однак залишають глядачеві місце для польоту фантазії.

На жаль, скульптури поросли осокою, навколо них валяється сміття. Однак навіть в такому невтішному стані вони справляють яскраве враження. А одного мого знайомого іноземця ці скульптури, як і сама ідея художника, надзвичайно вразили!

Ще одна химерна істота.

По дорозі до замку можна побачити будинок мисливця.

А якщо поїхати від Хмельницького в протилежному боці від Сатрокостянтинова, на південь, то потрапимо в не менш гарне і цікаве місце - Маліївці Дунаєвецького району.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую