Тиждень четвертий: найголовніші перешкоди - правильний режим харчування, відпочинок, боротьба з лінню

Так минув перший місяць моєї участі в проекті «Маю ціль». Беручи участь у подібних випробуваннях стикаєшся з тим, як відрізняється твоє бачення шляху від подальшої реалізації його. Звичайно що є переживання, чи витримаєш ,чи буде складно і т.д. Ти розумієш як все має бути, які складнощі будуть траплятись, як будеш реагувати. Про те, що будуть спроби кинути все і те, що тобі іноді доведеться змушувати себе йти тим шляхом, що намітив. Але все це лише теорія. Коли розпочався проект я був готовий до багатьох моментів. Проте одне діло чекати, інше це працювати реально над собою. Найголовнішими перешкодами поки що є правильний режим харчування та відпочинку. А також боротьба з лінню.
Не секрет, що переважна більшість людей звикли харчуватись триразово. Розбити порції так, щоб харчуватись 5-6 разів на день виявилось не такою простою справою. Стара звичка їсти великими порціями та графік роботи, не дають змоги одразу перейти на таке харчування. Проте через місяць роботи над собою це вдається все краще і краще. Організм вже сам сигналізує вчасно відчуттям голоду, мовляв - пора перекусити. Різноманітність раціону теж дається взнаки. Неквапливо, але впевнено я почав набирати вагу. Місяць назад стартував з позначки 74,5 кілограми. На сьогодення я ледь-ледь недотягую до 78. Кожного тренування ваги показують, що харчуюсь я правильно. Це саме відзначає і мій тренер В`ячеслав. Похвала від нього приємно зігріває душу.
Це підтверджує і результат вправ. Пізніше я розпишу, які вправи роблю і яку вагу мені ставить тренер. Проте за один місяць я впевнено збільшив навантаження третину як мінімум. На сьогодення ми з тренером проходимо так звану «базу». Тобто організму потрібно не просто звикнути до регулярних навантажень, але й бути готовим скоро почати припрацьовувати певні групи м`язів. Зараз тренер мене «тестує». Я маю вийти на певні показники у вправах і потім ми вже почнемо припрацьовувати по потрібним групам.
Кожен, хто розпочинає займатись в залі, рано чи пізно чує тихий голос власної ліні. Це не бажання йти в зал, поява «негайних» та «невідкладних» справ, втома і тд. Насправді це лише звичка. Давня звичка нічого не робити. Головне при цих проявах на зло ліні, вдягатись та вирушати до залу. Хочеш чи ні, але працювати над штангою, гантелями. Слухати тренера та виконувати вправи в тренажері. І всі ці зусилля, що до тренування завались зайвими та непотрібними, приносять результат - неймовірно драйвовий настрій, позитив та сповненість енергією. Після залу легше дихається, кращий настрій та появляється бажання щось творити, втілювати. Це неймовірне почуття надихає продовжувати і продовжувати. Це сила спорту.

Партнер проекту: спортивний клуб "Evolution"