ye-logo.v1.2

Подорожуємо Хмельниччиною. Залишки колишньої розкоші в Антонінах

Туризм 10090
Колись це був гараж на 9 автомобілів, тепер - селищна рада
Колись це був гараж на 9 автомобілів, тепер - селищна рада. Фото: автора

У селищі збереглися дивовижної краси будинки, серед яких… гараж

Як на мене, Антоніни, що у Красилівському районі, - селище, у якому збереглася одна з найгарніших старовинних забудов на Поділлі. І це навіть незважаючи на те, що головна перлина Антонін, палац Сангушків-Потоцьких, не «дожив» до наших днів. І тим не менш, в‘їзні брами з гербами знатних родин, гараж, який більше схожий на казковий будиночок, флігель, кінний манеж, вілла управителя, заслуговують на увагу найвибагливіших поціновувачів старовинної архітектури. Уявляєте, якби над усім цим височів розкішний палац! Та, на жаль, місцевому населенню не вдалося його вберегти, і на його місці зараз звичайнісінький стадіон...

Палац на листівці 1914 року. Фото: Вікіпедія.


Найбільша будівся маєтку, що збереглася до наших днів, - флігель ХVІІІ століття.

Варто зазначити, що й вся інша стара забудова перебуває не в найкращому стані, хіба що гараж, у якому розмістилася селищна рада та інші установи (так-так, саме у гаражі, б сама не відмовилася у ньому жити!), більш-менш доглянутий. А тому поспішайте поглянути на цю перлину Хмельниччини та й усієї України!


Прибудова флігеля.

Спочатку поселення мало не таку милозвучну назву – Голодиківці (відоме з 1593 року). Потім її переіначили у Голодьки та Холодки. І аж через два століття після заснування селище отримало сучасну назву. Антонінами його назвали на честь жінки (як Софіївку в Умані) – дружини Ігнація Мальчевського Антоніни Сангушко. Саме цей поміщик збудував у мальовничому місці на березі річки Ікопоть свою резиденцію. Та більшої слави, ніж палац, в старі часи мав ландшафтний парк, в оранжереях якого росли екзотичні рослини та рідкісні квіти. 


На території маєтку. Вид на західну браму і сторожку.

Сьогодні парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Але якщо чесно, на мене він не справив особливого враження. Можливо, тому що я була там взимку, ще й у безсніжну погоду. А може, й тому, що зараз там замість орхідей ростуть каштани і липи…


Сторожка біля західних воріт.

Після Сангушків маєтком володіла не менш знатна родина Потоцьких. Вони продовжили розбудовувати резиденцію та розвивати парк. У часи Юзефа Миколая Потоцького (останній власник маєтку до приходу совєтів) тут почали розводити фазанів та страусів, тримали тварин для полювання, у парку з‘явилася система каналів і ставків. Серед місцевих ходить легенда про те, що на розбудову маєтку пани не жаліли ніяких коштів, а тому навіть у фонтані встелили дно дубовим паркетом. Вони тримали величезну псарню і стайню (це вже точно правда), мали навіть свій манеж, який зберігся і до наших днів.


Манеж.

У 1919 році палац спалили більшовики, тепер на його місці стадіон, а у флігелі, який ззовні обліпили маленькі магазинчики, розмістився будинок творчості дітей та юнацтва.


Флігель палацу. У деяких селищах самі маєтки менш масштабні.

Старовинна забудова.

Стара забудова.

Окраса маєтку – огорожа та в‘їзні брами, східна та західна. Біля останньої стоїть симпатична сторожка, яка більше нагадує капличку. Кожна колона брами прикрашена вазами, ліпниною та гербами Потоцьких і Сангушків.


Огорожа резиденції.


Герб Потоцьких "Пилява".


Коли оглянете залишки резиденції та парку, пройдіться навколишніми вуличками. А ще можна сходити до церкви, яка стоїть на пагорбі неподалік.


Антонінська церква під час заходу сонця виглядає ефектно з боку резиденції.
 

А хочете побувати живими у Раю? Тоді вам на Тернопілля, в однойменне село.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую