clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Мозок реагує на заздрість, як на фізичний біль

"Заздрість – одне із базисних відчуттів, які передаються із покоління у покоління і допомагають виживати", - каже Галина Орєхова. Фото: з архіву редакції

Однак це відчуття може бути й корисним, спонукати до дії та розвитку

Психологи переконані, що заздрість – одне із головних джерел усіх війн і революцій у світі. Це відчуття, при якому в людині одночасно вживаються жертва і кат. В той же час це почуття спонукає до дії і допомагає вижити. У чому криється корінь заздрості і як з нею боротися, ми запитали у директора психологічного центру «Інсайт» Галини Орєхової.
Психологія і релігія не поділяють заздрість на білу і чорну, вона не є виключно поганим чи хорошим почуттям. Серед її плюсів можна назвати спонукання до дії. Багато досягнень і відкриттів були зроблені через заздрість.
«Це дуже хороша річ для виживання, головне, щоб при цьому не було самообману щастя. Наприклад, дівчата дивляться на Барбі чи фотомоделі у глянцевих журналах і прагнуть виглядати так само. Їм здається, що тоді вони будуть щасливими, і виснажують себе дієтами. Але ж це погоня за привидами», – каже психолог.
До речі, найгостріше заздрість відчувається з 18 до 25 років, у період становлення особистості.  У цей час мати свої авторитети і брати з них приклад корисно, але гнатися за ілюзорним щастям не слід.
Негативний бік заздрості полягає у тому, що вона викликає багато змішаних відчуттів: досаду, роздратування, злобність, агресію, відчуття несправедливості, власної неповноцінності, неадекватної самооцінки і втрати свого «я».
Заздрість буває:
- короткострокова (більше схожа на досаду, наприклад, програли у шахи, заздрите подрузі, що вона грає краще);
- тривала (постійне порівняння себе з іншими, кат і жертва в одній особі).
Якщо людина відчуває довготривалу заздрість, швидше за все, присутня неадекватна самооцінка (в більшості випадків занижена) і втрата свого «я».
«Це означає, що людина хоче, щоб у неї було, як у інших, але не дуже замислюється над тим, наскільки це потрібно саме їй. Наприклад, можна все життя покласти на те, щоб побудувати будинок, як у сусіда, а потім виявиться, що всі ці зусилля були марними, а вам для щастя було б достатньо маленької квартири» – пояснює Галина Павлівна. – Найгірший варіант – злобна заздрість (ні собі, ні іншим), коли можна нанести шкоду людям (наприклад, зруйную будинок сусіда, бо не можу збудувати такий собі)».
Заздрість дуже виснажує «я», викликає відчуття психологічної втоми, вона може швидше призвести до депресії, ніж інше відчуття. Японські вчені провели цікавий експеримент, який довів, що мозок реагує на заздрість так само, як на фізичний біль.

Формуйте адекватне «я»
Заздрість – одне із базисних відчуттів (наприклад, як лінь), які передаються із покоління у покоління і допомагають виживати. А тому від неї нікуди не дінешся. Однак якою буде ваша заздрість, конструктивною чи деструктивною, залежить від батьків, тобто, від того, яку самооцінку вони допоможуть вам сформувати у дитинстві.
«З трьох років, коли дитина починає відчувати себе як окрему особистість, треба формувати їй адекватну самооцінку. Це означає хвалити, сварити чи заохочувати відповідно до конкретної ситуації. Тоді у людини буде адекватне «я» і нормальні відчуття, які можна контролювати», – розповідає Галина Орєхова.
Якщо вже доросла людина постійно відчуває заздрість, варто зайнятися саморозвитком. Це можуть бути індивідуальні та групові заняття, практики, тренінги, читання книжок, заняття спортом, перегляд розумних фільмів. Тобто, треба шукати своє я і вчитися адекватно сприймати себе, самореалізуватися.
Прислухайтеся до того, що потрібно саме вам. Адже для кожного саморозвиток має бути індивідуальним (важливий момент – не наслідувати інших, а робити те, що приносить задоволення і дає розвиватися саме вам). Для когось це може бути вивчення фізики, друга людина потребує духовного розвитку, третя – подорожей чи спілкування з дітьми. Це може бути навіть читання Чехова чи Шевченка, адже там є велика мудрість.
Психолог радить: «Сформуйте більше джерел отримання радощів і зняття втоми. Один з найкращих способів – це мистецтво. Недарма кажуть, що коли людина танцює, співає чи малює, у неї відкривається душа. І не забувайте аналізувати свої вчинки, запитувати себе: «Чи потрібно це мені?».

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31