Жінка, яку бояться навіть політики

Канал «1+1» зібрав у своєму штаті справжні перлини з Хмельниччини. Екс-ведуча «ТСН. Тиждень» Людмила Добровольська родом із Шепетівщини, спеціальні кореспонденти каналу «1+1» Олександр Загородній, Валентина Мудрик та ведуча «ТСН. Тиждень» Алла Мазур із Зінькова, що на Віньковеччині. Останню знають та люблять в Україні найбільше. Їй регулярно присвоюють звання найвпливовішої жінки нашої країни. А статуеток «Телетріумф», які є аналогами голлівудівських «Оскарів», у колекції ведучої назбиралося вже цілих шість! Останню вона здобула зовсім недавно, вкотре ставши «Найкращою ведучою інформаційно-аналітичної програми 2015 року». Кореспонденти «Сімейної газети» в рамках проекту «Наші відомі земляки» побували на малій Батьківщині Алли Мазур й поспілкувалися із людьми, які знали знамениту на всю Україну телеведучу в дитячі та юнацькі роки.

«До бібліотеки приходила, немов до себе додому»
Улюблена телезірка мільйонів українців, яка вільно спілкується з Президентами та іншими високопосадовцями, Алла Мазур народилася 16 вересня 1965 року. Її батьки та молодший брат — медики. Сама ж Алла ще маленькою дівчинкою обрала для себе інший шлях. Навчаючись у школі, почала писати замітки в району газету й досить швидко вголос заявила про свій талант. Тому коли перед дівчиною постало питання про здобуття освіти, вона навіть не сумнівалася, вступаючи на факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка. Потім була робота на «Українському радіо» та «УТ-1», де вона обіймала досить престижні посади, була автором програм на політичну тематику. Саме Алла Мазур у далекому 1997 році стала ведучою першого в історії ефіру «ТСН» на каналі «1+1». Відтоді минуло багато часу, але ми й досі щовечора продовжуємо «пускати» в свій дім цю неординарну, розумну й привабливу жінку.
Ведуча рідко розповідає про своє особисте життя, воліє бути відомою завдяки своїм професійним якостям. Відомо лише, що у неї є семирічний син Артем, а ім’я його батька Мазур ретельно приховує від громадськості. Тим не менше в її рідному селі чимало людей й досі пам’ятають, люблять та із теплотою згадують Аллу. А ще залюбки діляться спогадами.
«У нашій школі я спочатку займала посаду бібліотекаря й тому худорляву дівчинку з величезними очима та неслухняними кучериками, як у негринятка, запам’ятала одразу, — запевняє вчителька географії Валентина Молотковська. — Алла Мазур дуже багато читала й тому до бібліотеки приходила, немов до себе додому. При цьому не лише художню літературу, але й словники, енциклопедії, газети, журнали. Відмінниця, допитлива, вона прискіпливо докопувалася до будь-якої істини. Дуже любила літературу й писала гарні твори. Займалася в драматичному й танцювальному гуртках. 

Портрет Алли висів на дошці пошани, починаючи з четвертого класу.

А ще вона була дуже скромна та слухняна. Ніколи ні з ким не сварилася. Її любили та поважали не лише однолітки, але й усі вчителі. Пам’ятаю, Алла дуже товаришувала з однокласницею Аллою Собко. Дівчатка-тезки були нерозлийвода, сиділи за однією партою, обоє вчилися на відмінно й брали активну участь у шкільному самоврядуванні, обоє закінчили школу із золотою медаллю. Але потім кожна пішла своєю стежиною — Аллочка Мазур стала телеведучою, а Аллочка Собко — вчителем у рідній школі. Проте на дошці пошани вони й досі висять поруч.
Сім’я Мазурів дуже пишалася своєю донькою. Батько працював зубним техніком, матір — медсестрою. Син, до речі, також пішов стежиною батьків й обрав лікарську професію».

Майбутня телезірка була дуже скромною та слухяною дівчинкою.

«Коли Алла читала вірші, зал завмирав...»
Вміння співпереживати чужим проблемам у наші дні — справжній безцінний дар. Тим більше в сфері шоу-бізнесу. Як виявилося, в Мазур ця риса характеру вроджена й почала проявлятися ще в ранньому дитинстві. За словами її вчителя історії Наталії Рудницької, дівчинка завжди була дуже відповідальною, врівноваженою та активною. Без неї не проходив жоден шкільний концерт. «Найкраще Аллочці вдавалося декламування поезій, — згадує жінка. — Як же прекрасно вона читала вірші! Зал завмирав і в слухачів буквально сльози на очі наверталися. Ніхто так не вмів цього зробити. Пам’ятаю її твори. На вільну тему Аллі не було рівних. Вона брала участь практично в усіх олімпіадах, у яких регулярно посідала призові місця. Не останню роль у становленні її особистості відіграла класний керівник та вчитель російської літератури Лариса Кошелєва, якої нині, на превеликий жаль, уже немає на цьому світі. Аллочка була для неї, немов діамант, який вона невпинно шліфувала. Вони, до речі, дуже дружили й спілкувалися до самої смерті вчительки.
В класі Мазур теж зі всіма товаришувала. І це не дивно, адже дівчинка росла чуйною й завжди намагалася всім допомогти. Співчуття в Алли, напевно, вроджений дар. До речі, вже працюючи в Києві на телебаченні, вона навіть придбала для нашої школи підручники з англійської мови. Клас взагалі був дуже дружнім та сильним, але вона все одно виділялася. Проблем у дівчинки не було із жодним предметом, їй легко давалися і історія, і математика, і література. Самі посудіть, у радянські часи вступити на факультет журналістики міг далеко не кожен пересічний відмінник».

Активістка, спортсменка, комсомолка і просто красуня!
Мазур залишила яскравий слід і в серцях своїх однолітків, особливо в чоловічих. «Аллу ми всі знали як активістку, спортсменку й комсомолку, — каже Віктор Станіславович, який вчився із ведучою в одній школі. — У неї завжди була своя активна громадянська позиція, якій вона ніколи не зраджувала. Напевно, тому, їй і доручили очолювати комсомольську організацію. Статна, худорлява, з розкішним кучерявим волоссям... Їй дуже личила шкільна форма. Ми дуже здивувалися, коли побачили її по телевізору із короткою зачіскою. Всі ніяк не могли збагнути, куди ж поділися її кучері».
В одному з інтерв’ю Мазур зізналася, що її бояться навіть політики й жоден високопосадовець ніколи не пропонував їй роботу прес-секретаря. Мало хто повірить, що в юнацькі роки це була тиха та скромна дівчинка, яка своєю лагідністю зачаровувала всіх довкола.
Галина Столярчук, яка викладала у телеведучої хімію, характеризує її як наполегливу в роботі, комунікабельну, завжди уважну та дисципліновану людину. «Її практичні роботи можна було брати як взірець, — каже вчителька. — Мій гурток хімії Алла відвідувала регулярно. Я чомусь абсолютно не здивувалася, що Мазур досягла таких висот, адже вона завжди була напрочуд талановитою, обдарованою і всі наші вчителі пророчили дівчинці саме журналістське майбутнє. Вона дуже щира, при цьому як у житті, так і на екрані. Напевно, саме тому українці й мають до Алли такий високий ступінь довіри й вкотре називають її найвпливовішою жінкою країни».

«Дисципліна в сім’ї Мазурів була залізною»
«Ми жили поруч багато років, лише десять років тому Мазури продали свій будинок і виїхали в Київ до доньки, — розповідає колишній сусід родини Віктор Марчук. — Алла на рік старша за мою доньку, вони навіть ходили разом у дитячий садочок.

Саме в цьому будинку минуло дитинство Алли Мазур.

Сім’я завжди була дуже зразкова та інтелігентна, про них можу сказати лише позитивне. Діти виховувалися в суворості, дисципліна була залізною. Матір Алли — ревносна католичка, регулярно ходила до костелу, була дуже грамотною жінкою. То ж і не дивно, що діти виросли такими успішними та перспективними. Батько Григорій все життя пропрацював зубним техніком. Це справжній спеціаліст своєї справи, акуратний та роботящий. Він і дітей своїх ростив у шані до праці. Алла — завжди чемна, слухняна, поважала старших. Дуже вона любила свого молодшого братика. Якщо я не помиляюся, то вона нині навіть допомагає виховувати свого племінника. Дружна та віддана одне одному сім’я».