Сто днів життя об’єднаних громад очима закордонних експертів

На Хмельниччину приїхали досвідчені експерти в сфері регіонального розвитку Сергій Максименко та Хольгер Піндт – провідний експерт із Данії в сфері місцевого самоврядування.

Незабаром в Україні почне діяти Проект міжнародної технічної допомоги від Євросоюзу. Кошти в рамках проекту будуть направлені на підтримку ОТГ. Проект включає два основних компоненти. Перший – це консалтингова допомога, яка передбачає консультування, різні навчальні програми, поїздки з обміну досвідом, тобто направлена на підсилення потенціалу місцевої влади. Також в рамках цієїї складової буде надаватися допомога в розробці Стратегій розвитку громад та фінансуватиметься розробка Схеми планування громад.

Друга складова направлена на створення ЦНАПів (Центрів надання адміністративних послуг). Такі центри передбачаються у всіх об’єднаних громадах. Сьогодні вони надають адміністративні послуги, але в перспективі будуть працювати за принципом «єдиного вікна». Про це неодноразово наголошував заступник Міністра регіонального розвитку В’ячеслав Негода. Кошти цього проекту фактично можна буде використати, як на реконструкцію приміщення, його обладнання, так і на розробку і впровадження програмних матеріалів та навчання працюючого персоналу.

За чотири дні перебування на Хмельниччині експерти побували у 9 з 22 об’єднаних громадах області. Першою зустрічала гостей Летичівська громада, якій від інфраструктурної субвенції перепало 11 мільйонів гривень.

«Кошти у нас є, але проблем так багато, що не знаю, за що хапатися, – бідкається Летичівський селищний голова Ігор Тисячний. – У громаді, крім доріг, які найгірші в області, гостро стоїть проблема водопостачання та водовідведення. Літо жарке, взимку снігу мало, вода опустилася до 150 метрів. А це позначилося на всьому устрою громади. Люди стали менше худоби тримати, та й побутові проблеми виникають. Через відсутність водовідведення брудна вода попадає в підземні води і забруднює водозабір. Куди не глянь, скрізь проблеми. Тішить, що тепер ми першочерговість своїх проблем можемо вирішувати на власний розсуд».

Ось тільки проблемка є: де взяти фахівця, який би грамотно готував конкурентоспроможні проекти. Тепер треба добре думати, куди ці гроші витрачати, бо як каже наш земляк Анатолій Ткачук, їх треба використати таким чином, щоб створити додану вартість, щоб громада почала економічно розвиватися, бо мало мати гроші, треба їх вміло використати.

«У нас є багато проектів. Ми тепер хочемо здешевити опалення приміщень, перевівши їх на тверде опалення. Будемо використовувати місцеві ресурси для виробництва пілетів. Активно працюємо над залученням інвесторів, в першу чергу, місцевих. Я їм кажу: зайди і зроби 10 робочих місць, і вже 10 сімей будуть мати заробітну плату, а це ж надходження до бюджету. Ось такими маленькими кроками ми працюємо», – ділиться селищний голова.

На питання, що ви очікуєте від цієї Програми, голова вказує на необхідність розробки Стратегії розвитку громади, Схему планування території, підготовки та навчанні кадрів.

«У мене є команда – кулак. Ми працюємо і ми хочемо навчатися. Одна з проблем - як працювати разом, працювати з громадянським суспільством. Це великий ресурс, який слід використати. Нас цього не вчили. Громада не вміє працювати з владою, а влада з громадою. Ми хочемо працювати з громадою. Зараз будуть вибори старост, їх треба навчати працювати з громадами, змінювати мислення, бачення. Вони бачать, як голови сільських рад, а їх треба навчити працювали по-іншому. Їх багато, і вони будуть працювати на місцях 13 сільських рад – 13 старост. Хочемо зібрати кандидатів на старост і провести їм роз’яснення, щоб вони розуміли, куди ідуть, які в них функції і повноваження. Висуваю таке гасло: "Песимісти на вибори не ідуть! - каже пан Тисячний. - Це свого роду і фільтр, і платформа. Не хоче селищний голова, щоб були випадкові люди, хоче, щоб у них було бачення, щоб було розуміння, яке завдання перед ними стоїть, бо вони мають бути однією командою, відчувати один одного і працювати в унісон".

«Треба, щоб нас вчили, як працювати і розвивати громаду на власні доходи», - каже заступник голови Василь Гащук, Хольгер додає оптимізму, обіцяючи команді Летичівського голови, що значну частину піднятих питань проект зможе вирішити.

Летичівській ОТГ від інфраструктурної субвенції перепало 11 мільйонів гривень

Команду Волочиської міської ОТГ більше цікавив досвід Данії. Пан Хольгер з радістю ділився досвідом своєї Батьківщини в реформуванні муніципалітетів. До першої реформи 60-70-х років діяло 1400 муніципалитетів. Після реформи в результаті об’єднання залишилося 270. Через добровільне об’єднання, яке тривало протягом 8 років, було об’єднано три чверті всіх громад, решту прийшлося об’єднати примусово. Під час першої реформи були визначені основні критерії об’єднання – муніципалітет. Кількість населення не повинна бути меншою за 5 тисяч, і одне місто – один муніципалітет. Це означає, що до кожного міста повинні приєднуватися навколишні села. Під час другої реформи, яка відбувалася в 2007 році, законодавець обмежив термін об’єднання, встановивши 6 місяців для того, щоб муніципалітети визначилися, з ким хочуть об’єднуватися. При цьому був висунутий головний критерій: кількість мешканців не повинна бути меншою ніж 20 тисяч. Однією із обов’язкових умов була наявність ЦНАПів. У Данії вони надають і муніципальні послуги, і делеговані державою.

Чим більше часу відводиться для реформи, тим більше спротиву. І те, що відбулося в Україні, – це дуже великий прогрес, тому і Євросоюз прийняв рішення підтримати країну фінансово.

Знайомство з громадами завершувалося у Дунаєвецькому районі. В обох громадах, міській і селищній, працюють досвідчені керівники. Веліна Заяць має досвід роботи на керівних посадах в державних органах влади, а Антон Камінський, Дунаєвецький селищний голова, до місцевих виборів 2015 обіймав посаду голови Дунаєвецької райради. Відчутно, що попередній досвід і знання, які отримують на семінарах, що проводяться Інститутом громадянського суспільства, дають свої плоди.

«Ми вже створили робочу групу з вивчення проблемних питань, залучили підприємців, громадськість, робимо опитування. Наше завдання - правильно використати гроші ДФРР, які надходять в якості інфраструктурної субвенції, враховуючи інтереси громади. Ми уже починаємо займатися стратегічним плануванням. Це не питання одного дня, але ми цю роботу вже розпочали. Нам потрібен путівник, за яким будемо рухатися», – каже Веліна Заяць.

Розуміючи, що основне в роботі органів місцевого самоврядування – це надання якісних і доступних послуг, обидва голови звертають увагу на необхідність ЦНАПів. Демонструють співпрацю в наданні соціальних послуг через спільні територіальні центри.

Дунаєвецька міська ОТГ – найбільша об’єднана громада не лише в області, а й в Україні. Вона об’єднала навколо адміністративного центру міста Дунаївці 24 сільських ради, і сьогодні тут проживає 39630 жителів

Заключним акордом в перебуванні експертів на Хмельниччині була зустріч з Хмельницьким офісом реформ. Експерти відмітили професійний рівень команди, яка втілює реформи на Хмельниччині, та підвели підсумки щодо ситуації в громадах. Головна проблема, за їхніми словами, – відсутність достатніх знань, вмінь, навиків, досвіду роботи в нових умовах з новими повноваженнями керівників громад. Гроші уже є, в когось більше, в когось менше, є реальні можливості вирішувати конкретні питання.

А от що зробити уже сьогодні, а що відкласти на завтра, що зробити сьогодні, щоб це дало новий ресурс, нові можливості, як створити робочі місця, розвивати економіку, наповнювати бюджет, щоб в кінцевому результаті могла розвиватися громада? Як згуртувати громаду, зробити її якісно новою?

А для цього потрібні знання і навики, і саме цьому вчить сьогодні Інститут громадянського суспільства, саме на це буде направлена технічна допомога Євросоюзу. Відкриваються можливості навчити наших голів по-новому мислити, підготувати фахівців у кожній громаді, підсилити спроможність громад, зробити їх сильними і конкурентоспроможними.