Гаряча тема:
- Війна
Унікальний музей на Деражнянщині може зникнути
Будинок, де розташований музей Анни Ахматової, потребує капітального ремонту - у стінах великі тріщини
У березні виповнюється 50 років з дня смерті поетеси світового рівня Анни Ахматової. Це привід ще раз згадати про невеличке село Слобідка-Шелехівська на Деражнянщині та унікальний музей поетеси, про який ми неодноразово писали. Тим паче, що музей перебуває у вкрай погано стані і потребує ремонту.
Унікальність літературно-меморіального музею Анни Ахматової у Слобідці-Шелехівській полягає у тому, що він влаштований у садибі її рідної тітки Анни Вакар. Тут тривалий час жила і похована мати поетеси Інна Горенко, а сама Ахматова неодноразово відвідувала садибу, цьому є документальні підтвердження. У музеї чимало цікавих фотографій, документів, предметів вжитку тієї епохи, а головне – збереглися особисті речі, які належали родичам Ахматової. Серед них – ліжко, на якому померла мати поетеси.
«Музей вже багато років перебуває у дуже поганому стані. По всьому будинку пішли тріщини, в деякі можна просунути долоню, вгорі відходять балки, місцями стеля просто готова рухнути», – розповідає дослідник історії створення музею у Слобідці-Шелехівській Сергій Трояновський, який побував там востаннє наприкінці минулого року.
За словами Сергія Миколайовича, знищення музею такого рівня – це злочин. По-перше, це перший музей Ахматової в Україні, по-друге, він розташований в унікальному місці, там, де бувала поетеса.
Тріщини сфотографовані у жовтні 2015 року.
«У Слобідку приїздили хранителька експозиції Ахматової у Санкт-Петербурзі Наталя Павлова та дослідниця життя поетеси Тетяна Позднякова. Вони казали, що ми навіть не уявляємо, якими цінностями володіємо», – запевняє Сергій Трояновський.
Музей не лише зберігає пам'ять про видатну поетесу. Він – пам'ятник усім людям, які долучилися до його створення, безкорисно віддали йому все, що могли. Вони не претендували, щоб їхні імена викарбували золотими літерами, а робили це заради пам'яті поетеси. Однак буде не справедливо, якщо їх забудуть, вважає Сергій Трояновський. Саме тому він вирішив ретельно дослідити, хто і як створював музей.
Інтер'єр музею.
«Вперше неясні думки про це виникли у 1984 році, коли завдяки досліднику Вадиму Черних та журналісту Євгену Степанову було виявлено місце поховання Інни Горенко. Через декілька років подолянка Людмила Теленько у Санк-Петербурзі розповіла про могилу Євгену Лінду – легендарній людині, яка створила кілька десятків музеїв. Він написав лист нашій владі про необхідність створення музею у Слобідці. А далі все закрутилося: ремонтували садибу, відшукували у селі речі, меблі, які належали родині, прокладали асфальтну дорогу у село. Лінд і його однодумці привозили експонати із Санкт-Петербурга, скульптор Віктор Зайко виготовив погруддя поетеси. Відкрили заклад у 1989 році, коли весь світ святкував 100-річчя від дня народження Анни Ахматової (ЮНЕСКО оголосило 1989 роком поетеси – прим. авт.). На відкриття приїхало близько півтисячі людей», – розповідає Сергій Трояновський, який був очевидцем тієї події.
Погруддя поетеси роботи пітерського скульптора Віктора Зайка.
Від відкриття музею і до власної смерті у 2010 році його хранителькою була місцева вчителька Марія Скорбатюк. Вона проводила надзвичайно цікаві та душевні екскурсії, власними силами підтримувала будинок, замазувала тріщини у стінах.
«Марія Іванівна була душею музею, було видно, як вона вболіває за свою справу. Я називаю її шелехівською сестрою Анни Ахматової», – каже Сергій Трояновський.
Тепер же ситуація з музеєм непевна. Сергій Миколайович закликає владу і громадськість долучитися до збереження унікальної пам'ятки історії, культури та архітектури.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: