clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

У Хмельницькому на колінах прощалися із загиблим комбатом 72-ї бригади “Мауглі”

У приміщенні бюро «Ритуальних послуг» відслужили панахиду

У приміщенні бюро «Ритуальних послуг» відслужили панахиду. Фото: автора

Андрія Жука проводжали в останню дорогу зі сльозами під вигуки “Слава”.

У Хмельницькому сьогодні, 30 травня, попрощалися з командиром 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади 32-річним Андрієм Жуком. Провести в останню дорогу бійця з позивним “Мауглі” прийшли сотні людей: рідні, побратими, колишні колеги прикордонники, волонтери, студенти, представники влади і просто небайдужі.

Андрій Жук загинув 27 травня на Донеччині. Його група потрапила у засідку диверсійно-розвідувальної групи. Щоб врятувати своїх солдат прийняв вогонь на себе.

“Він ішов попереду, всі кулі потрапили в нього. Звичайно, бійці зреагували, його поклали на землю, зав'язався бій. Андрій отримав смертельне поранення в голову, і лікарі не змогли його врятувати, - розповідає солдат, волонтер і близький друг Андрія Олена Мокренчук. - Це офіцер, який з самого початку виявив себе як достойний воїн. Він ніколи не ховався за спини бійців, завжди йшов пліч-о-пліч з ними, подекуди попереду, як і цього разу. Андрій брав участь у багатьох боях, показав себе з найкращого боку, повів себе рішуче, героїчно. Ми два місяці тому подали його на нагородження орденом Народний Герой України і Герой України. Я наголошую, що він став Героєм не тому, що помер, а тому що героїчно жив і героїчно боровся за Україну”.

Андрій Жук був кадровим військовослужбовцем. До 2014 року служив прикордонником, а з початком бойових дій став до лав Збройних сил. Побратими кажуть, він був блискучим військовим, хотів зробити кар'єру в армії, стати генералом.

Присутні не стримували сліз

“Він був такий чистий, щирий. Наче не з цього світу. В ньому не було ніякого лукавства, ніколи він не хотів кудись пролізти. Така чиста людина. Як “Мауглі” - дитя полів”, - додає Олена Мокренчук.

Андрій загинув, бо взяв вогонь на себе

“Андрій прийшов до нас командиром взводу. Після цього побачили, що це толковий, грамотний офіцер, і він почав рости: вже батальйоном керує 8 місяців. Він був дуже людяним. Був воїном, але при цьому ще Людиною. До підлеглих він ставився як старший брат, як батько. Був вимогливий, але справедливий”, - каже заступник командира 72-ї механізованої бригади підполковник Олександр Самарський.

Боєць 72-ї окремої механізованої бригади Олексій Комар прощається не просто з побратимом, а з найкращим другом і кумом. Каже, з Андрієм знайомі 11 років, він постійно давав слушні поради. “Мауглі”, за словами побратима, хотів стати генералом і збудувати міцну армію в країні.

На прощання принесли багато квітів і вінків

“Ми служили пліч-о-пліч. Він офіцер з великої букви. Він завжди був з нами і не залишав своїх солдат. Так сталося, що при наступі диверсійної групи ми його втратили", - каже Олексій Комар.

В останню дорогу бійця проводили на колінах

Прощалися з Андрієм Жуком у приміщенні бюро «Ритуальних послуг». Там відслужили панахиду за загиблим. В останню дорогу проводили його, стоячи на колінах, не стримували сліз. Поховали бійця на кладовищі в мікрорайоні Ракове.

Побратими досі не можуть повірити, що Андрій помер

Прощались з бійцем під вигуки "Слава"

"Мауглі" отримав свої нагороди не тому, що помер, а тому що героїчно жив і воював

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31