clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

У музеї історії міста Хмельницького відкрили виставку «Мистецтво шкіри»

Фото: авторів

Шість майстрів з міста Хмельницького представили понад 60 виробів зі шкіри.

Переважно це картини, але присутні й зразки одягу, сумки, альбоми та обкладинки. 

Виставку відкрили 15 липня, і діятиме вона ще протягом місяця. З шести зазначених авторів, а це Валентина Ребрік, Галина Клименко, Олена Осадчук, Галина Бучківська, Олена Буланова і Костянтин Шендера, на відкритті були присутні лише чотири перших.

Усі вони чудово володіють мистецтвом художньої обробки шкіри, але кожен розвивав свою майстерність по-різному.
Наприклад Галина Бучківська, єдина серед робіт якої немає картин, зі шкірою працює ще зі школи. Її вчителем була Ніна Косарєва, заслужена майстриня народної творчості України.

В декоративно-прикладне мистецтво мене привела Ніна Сергіївна, до якої я потрапила ще в п’ятому класі. Вона мені дала шматочок шкіри і сказала спробувати щось вибити на ній. Я й спробувала, а вона запропонувала мені навчатися. Наукова робота в подальшому, то віддаляла, то наближала до того, що душа бажає робити. Але в 2008 році ми з сестрою зробили першу виставку робіт у Києві. Зараз я продовжую працю свого вчителя.
Інша майстриня, Клименко Галина, декоративно-прикладним мистецтвом займається порівняно нещодавно — всього 6 років.

Була необхідність прикрасити свій кабінет якимось панно, і я вирішила зробити щось зі шкіри, щось ексклюзивне і своїми руками. Спочатку я дивилася уроки в Інтернеті. Але чим складнішою є робота, тим мені цікавіше. Зараз працюю без ескізів, тому роботи практично неможливо повторити. Тематика в мене досить різна, на картинах є і квіти, і люди, і коні, і вази, і все що завгодно...

А от Олена Осадчук - майстриня за фахом, адже навчалася за спеціальністю «Взуття, лимарні та шкіргалантерейні вироби».

"Першим завданням потрібно було зробити невеличкий виріб зі шкіри, — розповідає жінка. — Усі взялися за гаманці, брилоки, біжутерію, та мені це не було цікаво. Я малювала картини, тому й подумала, а чому б не зробити її зі шкіри. Спочатку це були аплікації, шкіру підбирала за кольором, фактурою, товщиною, нарізала тоненькими смужками, та склеювала. Згодом розміри картин збільшувалися, а техніка ускладнювалася".

 

У творчому доробку майстрині до 50 робіт, більшість з яких знаходиться у приватних колекціях на різних континентах світу. Олена Осадчук нарікає, що не має багато вільного часу, адже робота складна і на виготовлення однієї картини, приміром формату А4, потрібно один місяць вільного часу, якого в неї й так обмаль. Але колеги відзначають, що результат того вартий.

Схвально відгукувалась й Валентина Ребрік, інженер-конструктор виробів зі шкіри. На Поділлі відома як майстер декоративно-прикладного мистецтва , чиє ім’я занесене до книги «Хмельницький в іменах. Митці» (2012 р).

"Мені часто задають питання, чому я роблю переважно квіти. А от якщо придивитися, то справа не у квітах, справа у тому, що мені подобається працювати з фактурою, створювати її самій, різати, робити тиснення різними інструментами... Мені подобається дивитися, як поведе себе шкіра при обробці. Я ще не знаю, буде це квітка, чи якийсь інший елемент. І коли я бачу, що виходить, тільки тоді визріває задум, а не навпаки. Дуже важливо, як ти відчуваєш шкіру, адже це дуже пластичний матеріал, з нього можна робити фантастичні речі", - каже пані Валентина.

Валентина Ребрік вже 44 роки займається й викладацькою діяльністю, і поділилася таким спостереженням:"
Сьогодні я задала цікаве питання своїй молодій учениці, «як ти гадаєш, для чого ми робимо виставки»? Її відповідь мене просто шокувала — «для того, щоб популяризувати шкіру». Я напевно більше ста робіт вже зробила, і моя думка така: виставку ми робимо в першу чергу для себе. Тому що коли ти довго працюєш над роботою, а потім вивішуєш її і дивишся здалеку на таку красу, мимоволі наповнюєшся гордістю. Друга причина — щоб подивитися, що роблять інші, і порівняти зі своїм. Буває сумно, буває радісно, буває,щось ти перетягнув, буває не дотягнув. Ось для цього й потрібні виставки, для цього й потрібне наше спілкування. І головне, щоб учні переростали своїх вчителів, бо це рух вперед. Застою бути не повинно".

Познайомитися з творчістю майстрів Хмельницького можна буде ще протягом місяця, а от поспілкуватися з ними безпосередньо — у день закриття виставки, про що в міському управлінні культури обіцяють повідомити пізніше.

Автор: Катерина Дядюк, 
Фото: Сергій Швець.

 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 05.12.2016
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.97
26.01
27.66
27.7
0.41
0.41

Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31