ye-logo.v1.2

Закон про квоти української музики вбиває радіо як бізнес, бо з-під батога музичні шедеври не з'являються, - програмний директор радіостанції (ОНОВЛЕНО)

Суспільство 2499
Фото: Дмитро Максимін: Закон примусить людей активніше переходити в інтернет, де вони зможуть самі обирати, що їм слухати

8 листопада набув чинності закон про квоти, який зобов'язує радіостанції транслювати в ефірі не менше як 35% україномовних пісень.

Дмитро Максимін, програмний директор однієї з радіостанцій Хмельницького, пояснив, що відсьогодні, яку б радіостанцію Ви не увімкнули, кожна четверта пісня звучатиме виключно українською мовою, а через три роки й узагалі - кожна третя. Адже протягом першого року квота на україномовний продукт становитиме 25%, протягом другого - 30% і тільки з третього - 35%.

Окрім свого ставлення до цього закону, Дмитро Максимін також розповів, на скільки готові українські радіостанції, виконавці і слухачі до реалій сьогодення.

- Як закон про квоти змінить підхід радіостанцій до формування музичного ефіру?

- Формування музичного радіоефіру вже змінилося, відсьогодні. Це дуже помітно. Я вже прочитав багато негативних відгуків від обурених слухачів тих чи інших радіостанцій.

Так як у нас немає великої кількості якісного матеріалу українською мовою, вже відсьогодні на всіх радіостанціях будуть звучати одні і ті ж пісні: Білик, Пономарьова, Руслани, ТІК, Гайтани та інших. По колу, незалежно від формату радіостанції і незважаючи на вподобання слухачів, які й слухають те чи інше радіо саме завдяки їх формату. Тепер кожна четверта пісня повинна звучати українською. Крапка.

Добре, якщо радіостанція транслює попсу і їй буде відносно легко виконати таку норму. А як бути вузькопрофільним радіостанціям, таким як «KISS FM», «Радіо ROKS», «Шансон», чи до прикладу «Радіо Relax», де в ефірі взагалі переважають легкі мелодії, часто взагалі без слів? Чи «NRJ», яке транслює переважно західні хіти? Щоб виконати нову норму закону, їм доведеться ставити в ефір «Дзідзьо» та багатьох інших виконавців, які, м’яко кажучи, не вписуються у їх формат, але співають українською – те, чого так хоче Національна Рада.

Імовірно, що цей штучний попит на пісню українською мовою, з часом, призведе і до пропозиції таких пісень. На це потрібен час. Однак якість таких пісень залишається під питанням

- А чи реально вже зараз заповнити 35% ефіру виключно україномовними піснями?

- Якщо мова йде про те, аби просто заповнити піснею, байдуже якою, тоді так. Але відразу постає питання якості таких пісень. Якщо ставити в ефір Оксану Білозір, Павла Дворського та Віталія Білоножко, тоді навіть, можливо, україномовні пісні взагалі не будуть повторюватися впродовж дня в ефірі конкретно взятої станції. Але як відреагують слухачі Люкс ФМ на появу в ефірі Лілії Сандулеси чи Степана Гіги? Власне, як і слухачі будь-якої іншої комерційної радіостанції. Тому то усі почнуть ставити в ефір одних і тих же популярних та форматних виконавців з одними і тими ж піснями. Власне, це можна спостерігати в українському радіоефірі вже давно, ще з моменту закону про 50% національного продукту в ефірі. Тут навіть 25%, введені сьогодні, фактично стирають усі формати і все те, що так довго створювали медіа-менеджери. Усіх змушують слухати одне і те ж в ефірі всіх радіостанцій одночасно.

- Чи відіб`ється це фінансово на діяльності радіостанції? Адже у багатьох виконавців значна частка репертуару, а то й увесь, англійською чи російською мовами. 

Станом на сьогодні ніхто не змушує радіостанції відмовлятися від пісень українських виконавців відмінними від української мовами. Але нам екстренно потрібно заповнити ефір піснями саме україномовними. У когось таких просто немає. Що ж виходить? Що певний виконавець, незважаючи на всю свою популярність, «нам больше не друг», бо співає не тією мовою?... Як виконавця, який співає виключно англійською, виключно російською, або ж російською та українською одночасно, змусити співати виключно українською? Це не можливо.

І от що виходить. Слухачеві україномовна пісня не потрібна: це не їх вимога заповнити третину ефіру таким контентом, а кому потрібна, той давно вже її слухає у тих кількостях, яких забажає, і там, де забажає. Виконавцю теж україномовна пісня не потрібна: ну, от так склалося, що він співає іншою мовою, і не обов'язково російською. Виходить, що україномовна пісня зараз потрібна лише музичному редактору, бо новий закон примушує ставити в ефір саме такі пісні. А чи треба це слухачам, чи хочуть вони цього (вони ж не просто так обирали слухати ту, чи іншу станцію), і чи треба це артистам — залишаються риторичними питаннями.

Безперечно, це вбиває радіо як галузь і як бізнес. А воно й так переживає не найкращі часи. До того ж закон примусить людей активніше переходити в інтернет, де вони зможуть самі обирати, що їм слухати, а не бути жертвами, як модно говорити, популістських законів. Якщо радіо почне дуже сильно втрачати аудиторію, це, звісно, призведе до ще меншої кількості цікавих радіостанцій, цікавих програм та ведучих.

- Яким чином це змінить теперішню ситуацію і в який бік? 

- Цей закон може змінити ситуацію тільки в гірший бік. Бо попередній, про 50% національного продукту так і не приніс того, заради чого його приймали - в Україні так і не почали з'являтися в необмеженій кількості нові цікаві і якісні виконавці. А новий закон цю ситуацію тільки погіршив - тепер третина пісень повинна звучати тільки українською. 
Коли усіх цих примусових законів не було, нашим виконавцям потрібно було добряче постаратися, щоб створити якісний продукт, який музичний редактор поставить в ефір поруч із західними хітами. Саме так, наприклад, свого часу з'явилася співачка «Lama».

Ті, хто хотів, дійсно старалися. І якісний продукт із задоволенням брали в ефір найрізноманітніші радіостанції України. А тепер, виходить, що й немає сенсу, бо існують квоти - 25%. Мовляв, радіостанціям все одно доведеться щось ставити в ефір, і будуть ставити все підряд, іншого ж немає. То для чого тоді напружуватися?

Що цікаво, ще навесні цього року, 55 українських артистів виступили проти збільшення долі україномовних пісень в радіоефірі. При чому в цьому списку є і ті, хто співає виключно українською. Здавалося б, вони навпаки мали би лобіювати закон про квоти, аби полегшити собі шлях у радіоефір. Та от що я скажу: примусово, з-під батога, музичні шедеври не з'являються.

ОНОВЛЕНО:

Точка зору програмного директора отримала чимало відгуків у соцмережах. Читачі не погоджуються із Дмитром Максиміном в тому, що "Закон про квоти для української музики вбиває радіо як бізнес".

Вони пишуть, що насправді українська музика є і вона досить якісна.

Олександр Касапа на нашій сторінці у Фейсбуці пише що «слухачі в інтернет вже давно втекли, саме через те, що на радіочастотах існують такі, як Окей ФМ» А Алекс Нікітін дивується: «Немає якісної української музики? Так, в форматі ОК ФМ - нема, і слава Богу!».

Також Алекс Нікітін переконаний, що «тільки в Хмельницькому можна зайти 4-5 гуртів, які співать українською, і роблять це якісно! Радійщикам впадло шукати!».

Тетяна Кравчук каже: «може нарешті цей закон вб'є такі радіостанції, як ОК-фм, Шансон, Радіо-тюрма і т.д., від яких у людей рак мозку розвивається. Чекаю з нетерпінням». Погоджується з нею й читачка Галина Барабаш: «Напевне треба, щоб цей закон вбив деякі радіостанціі як шкідливі бактеріі. Нація буде здоровішою».

Музикант Руслан Навроцький навіть пропонує програмному директору допомогти, каже «згоден, за малу винагороду, порадити директору, де шукати якісний український музичний контент. Також,надати свої твори і твори своїх друзів, при умові чесного рієлті. А також, створити авторську передачу,про моооре конкурентних талантів країни, (це вже,за добротну плату...)».

Роман Федик не погоджується з тим, що українську музику асоціюють виключно з Іво Бобулом та Дзідзьом.
«Радіостанціям тепер треба шукати талановитих україномовних виконавців, щоб заповнити ефір. Їх багато, тільки про них ніхто не чув», – переконаний Роман.

Ще один читач Роман Паращук же переконаний, що вони (українські гурти і музиканти – авт.) давно є. Тільки не потрібно шукати виправдань тим, хто не любить рідної української мови.

Валерій Телеховський, музикант гурту вважає, що «дуже багато якісної української музики ,о от шансону-блатняка українською не існує і це добре».

Ми не ставимо крапку у темі квот на україномовну музику для радіостанцій. Нам цікава і ваша точка зору, яку ви можете залишити у коментарях під цим матеріалом. Також залишити свої відгуки на наших сторінках у соцмережах Фейсбук та Вконтакті. А також можете подзвонити в редакцію за номером 067-905-95-55

 

 Читайте також: Про квоти на україномовну музику, або чому програмні директори викидають її у смітник (ОПИТУВАННЯ)

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую