Щасливі в парі прожиті літа

 Понад півстоліття разом… Всякого бувало, але вони зуміли пронести крізь роки і зберегти теплі почуття, любов і повагу одне до одного.
Галина і Олександр родом з одного села. Народилися, виросли й нині мешкають у Лісничому, що на Вінниччині. Їхнє дитинство припало на важкі післявоєнні роки. Після навчання у школі обоє весь час працювали в колгоспі – Галина у ланці, а Олександр – шофером. Праця у полі не з легких, але Галина Мартинівна завжди виконувала норму. Чимало кілометрів намотав на колеса автомобіля й Олександр Тимофійович, якого в роботі вирізняли надійність, відповідальність. Звісно, вони вже давно пенсіонери й нині займаються домашнім господарством, обробляють город.
Галину Мартинівну знають у селі як гарну господиню. Вона любить і вміє готувати смачні страви, пекти хліб, торти. У молодості Галина Романчук захоплювалася й вишиванням – їхню оселю прикрашають майстерно вишиті нею рушники, наволочки на подушки, а також картини. А ще в неї добре, лагідне серце. Можливо, саме тому важко уявити собі Галину Мартинівну без усмішки на обличчі.
Наприкінці шістдесятих років минулого століття подружжя збудувало хату на батьківському подвір’ї.
Галина Мартинівна й Олександр Тимофійович виховали сина, мають онука і правнучку. Романчуки люблять, коли до них приїжджають рідні в гості, а коли ж їх тиждень-два немає – сумують, телефонують їм. Часто довгими вечорами перебирають у пам’яті щасливі в парі прожиті літа. Два з половиною роки тому вони відзначили своє золоте весілля, на якому знову відчули себе молодими. А ще це був чудовий привід зібратися разом усій родині.

Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
Фото автора.