ye-logo.v1.2

Мережевий маркетинг: або ти обманюєш, або обманюють тебе

Суспільство 4030

Щаслива та людина, котра не мала справи з представниками мережевого маркетингу – набридливими та прилипучими, мов мухи, які з піною біля рота вони доводять суперякості своєї продукції (або ж успішність свого бізнесу).

 Той, хто керується здоровим глуздом, ще може їм протистояти, через силу стримуючись, аби не послати чим подалі. А от люди старші, виховані на радянських принципах, які вірять усьому, що їм кажуть, і молодь, що не має життєвого досвіду, легко потрапляють на їхній гачок. І якщо вам лише впарять набір ножів із «високоякісної нєржавєйки», пояснивши, що вам страшенно пощастило, бо ви «якраз потрапили на акцію», то тіштеся, бо ви ще легко відбулися.

Уже який місяць Андрій ніяк не міг знайти роботу. І дуже зрадів, коли в місцевій газеті оголошень побачив те, що давно шукав: фірмі потрібен експедитор. Зарплата - три тисячі гривень на місяць.
«Мене це дуже зацікавило, - розповідає чоловік, - то ж телефоную за вказаним номером. На тому кінці приємний голос повідомив, що торгує фірма побутовою технікою, робочий день у них з восьмої години ранку до дев'ятнадцятої. Але до цього мені потрібно пройти невеличке стажування, яке займе від двох до чотирьох днів. І якщо я їм підійду, стажування мені теж оплатять.
Йду на співбесіду за вказаною адресою: проспект Миру, 57/3. Фірма скромно притулилася в цокольному поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку. Вивіски, на яку я мав орієнтуватися, при вході не виявилося.
Мені видали анкети з традиційними запитаннями: досвід роботи, де працював, ким... Після того, як усе заповнив, сказали прийти наступного дня на 8-му ранку.
Прийшов. Заходжу до директора, молодого чоловіка років 30-35. “Ось цей чоловік буде вашим інструктором і супроводжуватиме вас протягом усього дня», - показав він мені на молодика, що сидів у нього в кабінеті. А тому каже: “Придивись, чи це наша людина…”.
Сідаю в машину, в якій уже було кілька чоловік. Запитую: «Що будемо робити?”. Інструктор: “Будеш дивитися. Запитання - після роботи”. Але вже тоді мене здивувало, що замість обіцяної побутової техніки ми везли медичну.
“Вам страшенно пощастило”
Приїхали в невеличке село. Подивився на вказівник - Тернавка Ізяславського району. Заїхали в якусь забиту вулицю. Інструктор вибрався з машини і пішов вулицею - від хати до хати. Біля кожної зупинявся і починав добре завчений монолог: “Добрий день, господинько. Не хочу кричати, підійдіть, будь ласка. Я з Хмельницького центру соціальної допомоги... Як вас звати?”.
І непомітно переходив до розповіді про свою 80-літню бабусю, яка сама обробляє сорок соток городу, і така бадьора, що навіть молода жінка її не здожене. «Я не можу всім одне і те ж повторювати, у мене язик відвалиться, тому вийдіть, будь ласка, на вулицю».
Був він у білій сорочці, з папкою, балакучий і дуже добре навчений входити в довіру. А слухачі навколо - в основному, немолоді жінки, інваліди...
Для початку він їм повідомив, що має контактний телефон голови сільради, сказав, скільки людей живе в цьому селі, скільки числиться в сільській раді, розказував навіть історії про мешканців сусідніх сіл. Словом, підготувався серйозно.
«Зараз в Україні багато неякісних медичних препаратів, - вів він далі. - У кращому випадку вони не допоможуть, але й не нашкодять. Проте є дуже багато препаратів, знятих з виробництва, і вони вже не один рік лежать на складах. За статистикою, за останні три місяці 631 людина (!) потрапила до лікарні у важкому стані.
Тож, по-перше. Майте на увазі - в наступні тижні до ваших поштових скриньок вкинуть рекламки помаранчевого кольору - то буде реклама долорену. Препарат заборонили, але в аптеках він ще є. Тож нам дали доручення попередити вас, щоб ви його не купували.
По-друге, держава зобов'язала нас забезпечити пільгові категорії населення якісними медичними апаратами, які замінять багато лікарських засобів. Ми не можемо допомогти всім, бо на ваше село виділили всього 5-6 апаратів (і показує коробочку, розміром з мобільний телефон). Я маю вирішити, кому він більше потрібен, тому буду спілкуватися з кожним із вас, щоб дізнатися, у кого які пільги, і кому він більш потрібний.
Тепер ідіть додому, а я буду заходити до кожного і персонально з кожним спілкуватися».
А потім до мене: “Ти спостерігай, за якою схемою ми працюємо. Повір, це реальні гроші, ввечері сам побачиш, скільки ми заробляємо». Кажу йому: “Це ж лохотрон! Я не можу розводити людей”. На що почув: “Слідкуй за базаром. Йди, сядь у машину і чекай на нас. Або сам добирайся додому, не заважай працювати”.

Розвести на 300 гривень

Вже коли він пішов спілкуватися з майбутніми жертвами лохотрону, повз нас на велосипеді проїхав чоловік: “Я зараз поїду до голови, бо цей торгаш тут уже був кілька років тому…”.
Я пішов у центр села, але автобус мав бути лише завтра о восьмій ранку. Жодного авто за весь час, доки ми були в селі, повз нас не проїхало. А того дня у моєї дружини якраз був день народження, і я змушений був пройти по трасі 8 кілометрів, по страшній спеці, до сусіднього села, де можна було сісти на автобус. Звідти попутками добрався до Хмельницького.
Вже трохи згодом зустрічав людей, які знають про цей бізнес трохи більше, ніж я. То, за їхніми словами, ті апарати вони продають за 300-400 гривень, видаючи за дорогущий дефіцит, справжня вартість якого - 800 гривень. Причому, подадуть усе так, що жити без тієї диво-коробочки людина просто не може.
… Днями купив газету і бачу, що фірма, яка займається подвійним лохотроном, знову набирає працівників. І знову співбесіда, бо їм ще не кожен підійде: одних, як от мене, через моральні якості відбракують з самого початку, інші - не вміють спілкуватися і входити в довіру, треті...
Але знайдуться такі, котрі поведуться на “безкоштовне навчання, гідну платню та кар'єрне зростання”. І тоді вони прийдуть до вас...

Лариса ШАНДОВСЬКА.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую