№5(1376) | 4 лютого 2010 р.

Споживач

Ковбаса таки буде з м’ясом?!

Віднедавна ковбасу вищого гатунку підприємства зобов’язані виготовляти тільки з м’яса


Поруч з якісною ковбасою на прилавках магазинів є й досить підозріла продукція.
Українська ковбаса – дивовижний продукт. Ще б пак, адже стосовно неї чи не кожних півроку приймають якісь закони, пишуть законопроекти. Усе – для покращення якості цього улюбленого багатьма продукту. Та чи стає він від того смачнішим. Стверджувати це не береться ніхто. Тим часом, на початку січня набув чинності закон, згідно з яким продукція м’ясопереробних заводів має відповідати виключно державним стандартам якості. Нові правила встановлюють високі стандарти для виробників, які змушують маркувати усі інгредієнти і забороняють випуск продукції з високим вмістом добавок.

Соя – поза законом
Цей закон відкладали з 2006 року, і нарешті він набув чинності. Тож віднедавна виробники ковбаси і ковбасних виробів змушені будуть випускати свої продукти за правилами державного стандарту (ДСТУ), а не своїх технічних умов (ТУ). Наприклад, ковбаса вищого сорту має бути виготовлена на 100 відсотків з м’яса. У ковбасі першого сорту може бути не менше 70 відсотків м’яса, по 10 відсотків – соєвого білка і білкового стабілізатора, а також три відсотки борошна. У ковбасі другого сорту допускається застосування тільки 60 відсотків м’яса, а решта 40 відсотків – соя та інші добавки.
Як розповідають в ДП «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», раніше кожен завод мав право розробляти власні технічні умови (ТУ) з виробництва того чи іншого сорту ковбаси. У результаті один і той же сорт у різних виробників міг кардинально відрізнятися за смаком, якістю та вмістом м’яса. Тому не важко здогадатися, що представники м’ясокомбінатів сприйняли приняття нового закону без особливого ентузіазму. Зокрема, нещодавно в інтерв’ю одному з українських видань голова правління Національної асоціації «Укрм’ясо» Володимир Попов зізнався, що дрібні заводи не зможуть працювати за державними стандартами, тому будуть змушені закритися. У той же час багато великих м’ясокомбінатів вже перебудували своє виробництво у відповідності до держстандарту.
«Ми вже отримали наказ перевіряти технічні умови виготовлення ковбас на відповідність державним стандартам, –стверджує Роман Чайка, директор «Хмельницького науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації». – Взагалі, цей закон потрібно розуміти правильно: він не скасовує технічні умови виготовлення ковбаси, а просто приводить їх у відповідність, а отже, змусить виробників виготовляти якіснішу м’ясну продукцію за встановленими державою стандартами. Адже, нікуди правди діти, поруч з якісною ковбасою, виготовленою за встановленими нормами, зустрічаються і досить підозрілі зразки. Отож нині ми перевіряємо технічні умови виготовлення ковбас на наших заводах. Там, де вони не відповідають держстандарту, вимагаємо привести їх у відповідність. Наразі вже перевірено технічні умови Шепетівського м’ясокомбінату, який є власником оригінальної рецептури та технічних умов виготовлення ковбаси шести видів. Усі вони приведені у відповідність до державних стандартів. Так, поспіль, плануємо перевіряти й інші підприємства».

Без ТУ буде важкувато
Звісно ж, не всім виробникам такий закон до вподоби, адже нині справді м’ясної ковбаси дуже мало, а сосиски та сардельки, наприклад, вважають найзагадковішими мешканцями магазинних прилавків. Невигідність  нових ДСТУ пояснюється хоча б тим, що ще з початку  90-х років минулого століття більшість ковбасних цехів звикли працювати за власними технічними умовами. Радянські держстандарти були скасовані тоді ж, з причини їхньої невідповідності новому асортименту. Але ось у 2005 році Технологічний інститут молока та м’яса розробив нові правила – менш вимогливі, ніж радянські, але суворіші за ті, які підприємства встановили самі собі. Стандарти стали законом в 2006 році, але закон відклали в довгу шухляду: спочатку введення ДСТУ перенесли на січень 2007 року, потім – на січень 2008-го, далі називалася дата 1 квітня 2008 року, потім – серпень, і так далі. Останнє перенесення закону на 1 січня 2010 року відбулося восени 2009 року – «у зв’язку з кризою».
Серед причин таких зволікань - відвойовування власниками ковбасних підприємств особистих інтересів. Спочатку вони просили час на переоснащення заводів, потім – на випуск нових етикеток, а там і криза нагрянула. Як стверджують в «Хмельницькому науково-виробничому центрі стандартизації, метрології та сертифікації», найбільші виробники тим часом запускали нові марки за новою, затвердженою державою, рецептурою. Але навіть у передовиків, поряд з сортами, які виготовлені згідно з ДСТУ, діють і ТУ на продукцію своєї рецептури. Чи варто їм відмовлятися від своїх технічних умов?
«Повністю відійти від виготовлення ковбас за технічними умовами дуже важко, – стверджує Ярослав Дегтярук, головний технолог ТОВ «Проскурів-Агро». – Більшість технічних умов виготовлення ковбас розроблені виробниками спецій і відійти від них практично неможливо. Втім, технічні умови виготовлення ковбасних виробів, поруч з державними стандартами, існували навіть в Радянському Союзі. Тоді існували й республіканські стандарти. Наприклад, в Казахстані (враховуючи місцевий менталітет) виготовляли ковбасу без свинини. Так само були на полицях м’ясні вироби, виготовлені за технічними умовами підприємств. Тому, гадаю, повністю відміняти ТУ не варто, бо це може паралізувати м’ясопереробну галузь. До речі, нещодавно асоціація «Укрм’ясо» звернулася до «Держспоживстандарту» за роз’ясненням як правильно трактувати цей закон: чи відміняти всі ТУ на м‘ясну продукцію, чи лише приводити їх у відповідність до держстандартів».

Імпортної ковбаси все більшає
Втім, ще одна причина, чому виробникам невигідний стовідсотковий перехід на держстандарти, – дорожнеча «правильної» продукції. Адже ковбаса, яка виготовляється виключно з м’яса, буде коштувати дорожче, ніж кілограм м’яса на роздрібному ринку. Якщо за м‘ясо нині просять 40 – 45 гривень за кіло, то правильна ковбаса має коштувати не менше 50 – 60 гривень за кіло. Саме тому в асоціації «Укрм’ясо» прогнозують ризики, що дорогу і якісну нову українську ковбасу замінить неякісна, але дешева – імпортна. Виявляється в Україну з кожним роком ввозиться все більше іноземних ковбасних продуктів, головним чином – з Білорусі. За даними Держкомстату, в 2008 році в Україну було завезено 7,6 тисячі тонн цих виробів на суму 11,3 мільйона доларів. З них 7,1 тисячі - білоруський імпорт. У 2009-му імпорт вже перевищив 10 тисяч тонн.

Ірина ОЛІЙНИК.
Фото Сергія ПРИЩЕПИ.