Новини читачів

Літній день 18 липня 2009 року став чорним в історії хмельницького футболу. Футбольний клуб "Динамо" вирушив на кубковий матч, що мав відбутися у м. Ірпінь, Київської області. Але автобус з гравцями хмельницької команди потрапив у страшну ДТП. Автомобіль "Газель", що перевозив хліб виїхав на зустрічну смугу. Водій автобуса зумів зреагувати і уникнув лобового зіткнення, але удар все ж відбувся – машина протаранила задню частину автобуса. Найбільше постраждали троє гравців "Динамо": 22-річний Андрій Лемішевський, 19-річний Сергій Якубовський і 24-річний Ігор Шолін. Сталося так, що саме найстарший з них передчасно пішов з життя.
Андрій Лемішевський згадував трагічне ДТП біля Летичева: "Все відбулося дуже швидко. Трохи заснув, поклав голову на вікно, а через хвилин десять почув вибух та звук битого скла. Ніхто нічого не розумів, а я був весь у крові, перебував в шоці. Потім мені наклали понад п'ятдесят швів на плече і сказали, що в мене пошкоджена роговиця ока. А Сергій Якубовський з Ігорем Шоліним опинилися в реанімації".
Андрієві в обласній лікарні вийняли два уламки скла з ока і порадили їхати на обстеження в Одесу в інститут імені Філатова. Того ж дня батько вирушив з хлопцем в Південну Пальміру. Допомога лікарів була вчасною. Андрій не просто успішно подолав наслідки трагедії, а й повернувся на поле, де продовжив виступати за рідний клуб і навіть став його капітаном. Крім того, хлопець наприкінці минулого року одружився.
Наймолодший з хлопців Сергій Якубовський також, на щастя, зумів одужати. Недавно він став срібним призером чемпіонату України серед спортсменів з наслідками ДЦП, де він виступав за Хмельницьку область.
Третій з постраждалих, Ігор Шолін так і не прийшов до тями. Кілька місяців лікарі боролися за його життя, але хлопець не вийшов з коми. Напередодні Нового року його серце перестало битися. Все місто прощалося з хлопцем. В останню путь футболіста провели з рідного стадіону. Проте пізніше тіло хлопця разом з його футболкою під номером 13 транспортували на батьківщину, у Ніжин. Саме на Чернігівщині хлопець робив перші кроки у футболі. Пізніше його викликали у Молодіжну збірну України. У 2005 році Ігоря придбали "Карпати", де він зіграв лише одну гру проти "Енергетика". В свій час Шолін разом зі своїм одногрупником, а тепер гравцем львівського клубу Ігорем Ощіпком намагалися вступити у футбольну академію "Шахтаря". Ощіпко закріпився у Донецьку, а Шолін ні. Проте зустрітися вдруге, вже у Львові їм не судилося. Ощіпко з’явився у місті Лева вже після того, як його друг перебрався зі Львова.
Шолін назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав особисто, а також тих хто вболівав за нього і підтримував на стадіонах. Саме тоді, 4 вересня 2005 року, в день, коли Ігор одягнув карпатівську зелено-білу футболку вперше і востаннє вдалося з ним поспілкуватися. Для мене і для багатьох тих, хто його знав він залишиться таким же смуглим, скромним і життєрадісним хлопцем.