Новини читачів

Нарешті Верховна Рада ухвалила так званий закон «про амністію».

Він став результатом дводенних перемовин Президента з лідерами опозиційних сил. Важко переоцінити значимість цього закону як для українського суспільства, яке знаходиться у стані конфронтації, так і для очільників опозиції, які ставили вимогу амністування затриманих, як фундамент для ведення переговорів з врегулювання суспільно-політичної ситуації.
Влада зробила свій крок, виконавши вимоги тих людей, що мітингують та зобов’язання взяті на себе в результаті домовленостей з опозицією. Проте підтримки цей крок наразі не отримав. Адже замість взаємних поступок та виконання умов закону, представники протилежного політичного табору звинувачують керівництво держави у маніпуляціях. Необхідність звільнення адміністративних будівель та розблокування вулиці Грушевського називають спекуляцією і т.д, в той час як навіть офіційний представник держдепартаменту США Джен Псакі заявила, що США засуджують захоплення адмінустанов мітингувальниками. Виходить така двояка позиція: зауваження до влади зі сторони світової спільноти визнаються як істина першої інстанції, а ось критика діяльності опозиції відкидається, як така, що начебто не містить ґрунтовних підстав.
Переконаний, що суспільство повинно надалі рухатися в напрямку віднаходження консенсусу та продовження діалогу. Перші позитивні кроки зроблено, не можна зупинятися відчувши якесь полегшення. Слово за опозицією, сподіваюсь, лідери зможуть переконати людей у правильності розблокування та звільнення державних органів. В той же час усі площі, де протест проходить у мирному руслі та приміщення, де не розміщуються органи влади, залишаються так би мовити у розпорядженні мітингувальників. Акцент на тому, що протестуючими залишаються місця, де відбувається мирний протест в черговий раз доводить на стримуванні влади від розгортання силового сценарію.

Петро Тарасюк,
депутат обласної ради,
голова постійної комісії з питань законності,
правопорядку та місцевого самоврядування