Новини читачів

Місцева влада не розуміє своїх завдань у гендерній політиці.

Такого проміжного висновку дійшла експертна група ГО «Центр політичних студій та аналітики», яка займається функціональним обстеженням місцевих органів влади у Рівненській, Волинській, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській областях.
Діючі механізми та інструментарії забезпечення ґендерної рівності в Україні досі залишаються недосконалими.
Гендерний аналіз українського суспільства дає змогу виявити так звані проблемні зони, які потребують активного втручання з боку держави та суспільства, і є відправними пунктами процесу формування гендерної політики. Проблемні зони гендерної рівності (нерівності) через призму становища жінок у суспільстві були визначені в документах ІV Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок (1995 р.). Серед них для України найгострішими вчені та політики називають сферу зайнятості, політичну сферу, охорону здоров’я, проблеми освіти, гендерне насильство, проблеми торгівлі людьми, становище жінок з особливими потребами та жінок, що виховують дітей-інвалідів.
ГО «Центр політичних студій та аналітики» у рамках громадського функціонального обстеження провела аналіз відповідності завдань і функцій органів виконавчої влади. Об’єктами моніторингу стали такі області як: Рівненська, Хмельницька, Житомирська, Волинська та Тернопільська.
Експертна група обрала об’єктами моніторингу обласні державні адміністрації, а також обласні ради для того аби шляхом перехресного запиту виявити слабкі сторони в реалізації органами місцевого самоврядування гендерної політики. Такий крок виявився доцільним, оскільки апарат обласних рад, як правило надавав більш конкретні та обширні відповіді на запити. Також об’єктами моніторингу було обрано не менше 2 міських рад міст обласного значення та 3 районних державних адміністрацій. В Рівненській області для більшої репрезентативності результатів дослідження, об’єктами моніторингу було визначено всі районні державні адміністрації та міські ради міст обласного значення. Загалом було обрано 47 об’єктів моніторингу.
Виконання законодавства «Про доступ до публічної інформації». Практично всі органи місцевого самоврядування та самоуправління вчасно та відповідально надавали відповіді на запити Центру, окрім певних винятків. Наприклад, Коростишівська РДА, не надала відповіді на запит, отримавши його. Голова РДА Котенко Л., в телефонному дзвінку координатору Центру надала усні відповідь, про те, що мовляв жодних проблем з дотриманням гендерного законодавства не має, що на її думку виражено у присутності великої кількості жінок в органах місцевого самоврядування і самоуправління району. Письмової відповіді на запит надано не було. Низька виконавська якість з роботою над запитами пояснюється водночас процесом зміни влади, який активно відбувається з лютого 2014 року, що на жаль ускладнює роботу з органами місцевого самоврядування та самоуправління.
Реалізація державної гендерної політики в органах місцевого самоврядування та самоуправління. Гендерна політика належить до відання різних органів влади та не має чіткої вертикалі управління, що простежується у відповідях на запити про інформацію. Зокрема, в Рівненській області координує дану роботу заступник голови ОДА, який є куратором напрямку соціального захисту населення, водночас в окремих міських радах функції гендерної політики не були передані від управлінь/відділів у справах сім’ї, молоді та спорту або управлінь/ відділів освіти до управлінь/відділів соціального захисту населення. В усних поясненнях представники місцевих органів влади обґрунтовують таку ситуацію незавершеністю адміністративної реформи, внаслідок якої питання сім’ї, в тому числі гендерної політики були вилучені з загального дискурсу роботи органів влади, або стали непріоритетними.
Статус виконавців державної гендерної політики. В органах місцевого самоврядування та самоуправління як правило за посадовими обов’язками координує заступник голови ОДА, РДА, МР, до сфери відання якого входить соціальна сфера, в тому числі питання сім’ї та гендерної політики. В окремих випадках таку координацію здійснює начальник управління соціального захисту. Власне реалізацією гендерної політики займається як правило головний спеціаліст відповідного управління. Наприклад, в Рівненській області затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації від 18 жовтня 2013 року № 549, координацію з реалізації в області державної ґендерної політики покладено на заступника голови облдержадміністрації посада якого належить до ІІІ категорії посад державної служби (в межах категорії посад присвоєно 5 ранг державного службовця).
Зазначений заступник здійснює керівництво департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації до повноважень якого належить забезпечення ґендерної рівності та протидії торгівлі людьми.
Згідно Положення про Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11 січня 2013 року № 5, на департамент соціального захисту населення облдержадміністрації покладено виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей для участі жінок та чоловіків у політичному, економічному і культурному житті, координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань реалізації державної політики у цій сфері. Координує роботу з цього питання начальник відділу з оплати праці та соціально-трудових відносин .
Прийняті регіональні цільові програми з питання гендерної політики. В Рівненській області програма з забезпечення рівних прав чоловіків та жінок до 2016 року прийнята розпорядженням голови ОДА лише 10 лютого 2014 року, в чому вбачаємо результат діяльності в рамках проведення функціонального обстеження Центром політичних студій та аналітики. В інших областях такі програми були прийняті раніше сесіями відповідних обласних рад. Питання гендерної політики окремо заслуховувалося лише на сесії Рівненської обласної ради у 2012 р., зверненням депутатів до Верховної Ради, де питання гендеру та ювенальної юстиції по-суті були ототожнені та інтерпретовані стереотипним чином.
Шляхом усного дослідження та спілкування з представниками місцевих органів влади виявлено, що реалізація гендерної політики на теперішній час майже не проводиться, безпосередні виконавці цих завдань мають ряд інших функцій серед функціональних обов’язків, з яких забезпечення дотримання рівних прав чоловіків та жінок займає другорядну роль. Окрім того, виконавці цих функцій, як правило, не розуміють завдань поставлених перед ними, не орієнтуються в діючому законодавстві з гендерних питань.
Найкращими серед органів влади щодо реалізації гендерної політики у Рівненській області вважають Гощанську РДА, Тернопільській – Шумську РДА, Волинській – Володимир-Волинську РДА, Хмельницькій – Кам’янець-Подільську РДА, у Житомирській – Новоград-Волинську міську раду.



Прес-служба Рівненського представництва
ГО «Центр політичних студій та аналітики».
0362450820-Марія Тирак