Президентські стипендії для подолян

Віктор Янукович призначив їх видатним спортсменам із паралімпійських і дефлімпійських видів спорту та їхнім тренерам

Відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2006 року №290 «Про заходи щодо фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів та підтримки паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні» (зі змінами, внесеними Указами від 21 липня 2008 року №642 та від 15 лютого 2010 року №163), Віктор Янукович призначив нові стипендії. За Указом Президента України № 1112/2011, хмельничанин Володимир Антонюк, бронзовий призер чемпіонату світу 2011 року з футболу ДЦП отримуватиме сім тисяч гривень. Стільки ж отримуватиме й його земляк, колега по збірній Віталій Трушев. Олена Істоміна, чемпіонка Європи 2011 року з плавання та її тренер Тетяна Заводна також отримуватимуть президентську стипендії розміром сім тисяч гривень.

Виставка живопису «Сусіди» об’єднала художників-хохлів

Принаймні так висловився один із відвідувачів презентації, яка відбулася в приміщенні обласного художнього музею.

Такого масштабного проекту у Хмельницькому не було вже давно: 125 полотен розмістили одразу у трьох виставкових залах. І хоча гості й скаржилися на те, що багато хмельничан і гадки не мають, де у їхньому місті знаходиться художній музей, але поціновувачів живопису у цій царині мистецтва зібралося чимало.
Зустріч минала по-сусідськи тепло й привітно. Художники Олександр Антонюк і Автанділ Гігаурі не могли наговоритися з давніми знайомими, фотограф Костянтин Жданов, не прихопивши із собою фотокамери, впритул розглядав живописні полотна, у той час, як начальник обласного управління культури та туризму Ірина Трунова роздавала гостям сувеніри і грамоти.
Автор ідеї та куратор виставки «Сусіди» голова Львівської обласної організації Національної спілки художників України Микита Олег Теодорович зауважив...

Думки про смерть у Донецьку

27 листопада працівники міліції і МНС демонтували намет, в якому з 15 листопада голодували чорнобильці. Під час штурму загинув 70-річний чоловік

Загибель шахтаря-інваліда Геннадія Конопльова сколихнула не лише Донецьк, а й всю Україну. Навіть Президент України Віктор Янукович дав доручення Генеральному прокурору «негайно організувати перевірку факту та обставин загибелі Г.І.Конопльова», за результатами якої прийняти відповідне рішення та поінформувати гаранта до 8 грудня. А що з приводу демонтажу намету протестувальників у Донецьку та смерті людини думають хмельничани?

Гамтульмунір Садиков, голова Хмельницької міської ради організації ветеранів України:

«Те, що сталося, доволі негативне явище. Довели людей до того, щоб вони там протестували, а потім через це їх ще й ганяють, доводять до інсульту та інфаркту. Це протизаконно. Жорсткі заходи повинні застосовувати до злочинців, а не проти людей, які вимагають те, що законом передбачено. ...

Як добре ви знаєте своїх сусідів?

Інколи сусід може бути ближчим та ріднішим за родичів, адже він завжди поруч і готовий прийти на допомогу. Звісно, якщо це гарний та доброзичливий сусід, який не ховається у квартиру, як равлик у свою мушлю.

Проте в час, коли майже усі живуть за принципом «Моя хата з краю – я нічого не знаю», важко знайти справді близькі стосунки між сусідами. Ми запитали відомих хмельничан, чи добре знають вони тих, хто живе поруч з ними.

Іван Кропліс, керівник молодіжного театру «Дзеркало Всесвіту»:
«Я півтора роки тому переїхав у нове помешкання. Тому ще не встиг краще познайомитися з сусідами. Отже, сказати, що добре їх знаю, не можу. Проте, я завжди намагаюся підтримувати з усіма гарні стосунки, і не відмовляю у допомозі, коли мене про це просять. Звісно, якщо маю можливість допомогти».

Людмила Головко, начмед міської поліклініки №1:
«Соромно зізнатися, але знаю сусідів погано, хоча вже досить давно мешкаю у будинку. Майже весь час проводжу на роботі, тому й часу спілкуватися з сусідами бракує. Хоча, вітаюся ...

Олександр Антонюк "переїхав" до Львова

Там відкрилася його перша персональна виставка

За повідомленнями львівських ЗМІ, хмельницький художник вперше відкриває у Львові персональну виставку. Проте львів’яни вже знайомі з його творчістю з попередніх, колективних виставок.
“На дорозі в Еммаус” – так назвав свою виставку художник Олександр Антонюк. У його живописі гармонійно поєдналося індивідуальне розуміння християнської та глибоке усвідомлення юдейської традицій. Відтак тексти Старого Завіту перетворюються на образи, з котрих формується розуміння художником вістки християнства.
Своїми роботами автор прагне спонукати глядача до відвертої розмови, а також дати поштовх до роздумів. Зрештою, викликати емоції. “У моїх картинах є все те, про що хочу сказати людям. Хтось висловлюється за допомогою слів, а мені в цьому на допомогу приходить живопис. Мені зручніше передати потрібну ...

Гордість Хмельницького

Напередодні дня народження нашого обласного центру ми вирішили розповісти про людей, які живуть серед нас і своєю щоденною працею прославляють наш обласний центр

На шляху до Європи

Про те, що Україна може мати свою «Силіконову долину», в середині дев'яностих говорили багато, але переймати світовий досвід, де під реалізацію кластерної моделі були створені й профінансовані державні програми, у нас не наважувалися довго. На перший крок до впровадження цієї концепції в нашій державі наважився хмельничанин Микола Малий. Ідея створення кластеру у Миколи Васильовича виникла ще в 1997 році, коли він побудував свій перший багатоквартирний будинок, усвідомивши після цього, що його в будівлі тільки й було, що фундамент, «коробка» і робота. Решта — робота десятків організацій і фірм. Тоді й прокинувся здоровий глузд підприємця: усі партнери зібралися і вирішили надалі об'єднати свої творчі, технологічні та фінансові зусилля і створити в своєму колі замкнутий цикл ...

Колекціонер державного масштабу

Заступник директора обласного художнього музею Людмила Тімофєєва каже, що про ціну сучасного мистецтва може сказати лише час.

Наша газета відвідала Хмельницький обласний художній музей, щоб зазирнути за ті її двері, які для звичайних відвідувачів знаходяться за сімома печатками. Та з'ясувала, що саме в Хмельницькому є де розгулятися цінителям сучасного мистецтва

Незважаючи на те, що Хмельницький художній музей розташовується у одній із старовинних будівель обласного центру, зведеній ще на початку ХХ століття для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку, цей мистецький заклад був заснований відносно нещодавно — у 1986 році.

Музейну колекцію почали збирати, скуповуючи роботи у колекціонерів

“Щоправда, для відвідувачів музейні двері було відкрито лише у 1992 році. За шість попередніх років у приміщенні музею тривала реконструкція та відбувався збір початкової колекції, яка стала б основою майбутнього зібрання, - згадує заступник директора музею з наукової роботи Людмила Тімофєєва. - Її формування розпочалося за традиційною, на той час, структурою, обов'язкові ланки якої — розділи дорадянського та радянського образотворчого мистецтва...

«Свій маленький ліс я плекаю понад 20 років»

«Не можу стверджувати, що це натальський фікус, каучуконосний, чи якийсь інший, – каже Олександр Антонюк, – але він – один із найкрасивіших».

Так лагідно хмельницький художник Олександр Антонюк говорить про бонсай – мистецтво вирощувати мініатюрні дерева

Живими мініатюрами, вирощеними в домашніх умовах, котрі усім, окрім своїх розмірів, схожі на справжні дерева художник-філософ, член Національної спілки художників України Олександр Антонюк захопився ще у школі. Але з часом шкільне захоплення переросло в улюблене хобі, не підвладне часу, настрою чи завантаженості робочого дня.
«Коли людина бачить дерево, в її мозку виникає зображення його майбутньої форми, і вона починає реалізовувати свою концепцію, – писав у своїй книзі «Повільна скульптура» американський письменник-фантаст Теодор Старджон. – Проте, дерево робить лише те, що може зробити, і швидше загине, ніж зробить щось таке, чого дерева не роблять. Формування бонсай це завжди: компроміс і співробітництво. Людина не може сама створити бонсай, як не може цього зробити і саме дерево. Все має відбуватись ...

Що найчастіше ви привозите з відпусток? –

« Попереднє 1 з 5 Наступне »

Марина Кот, нотаріус

у розпал туристичного сезону поцікавився у хмельничан «Проскурівський телеграф»

Марина Кот, нотаріус:

«Обожнюю купувати сувеніри, всілякі приємні дрібнички та магніти. У мене вдома ними вкритий увесь холодильник. Зате після приїзду, сидячи на кухні, дуже приємно роздивлятися їх, згадуючи місця, звідки вони привезені. Також люблю купувати прикраси. В основному – біжутерію, виготовлену з природних матеріалів, добутих у країні, яку відвідую».

Ігор Байдак, краєзнавець:

«Як не банально це звучить, але найчастіше з подорожей я привожу сувеніри. Звичайно, намагаюся брати щось корисне, таке, що згодиться в моєму домі, а не барахло, яке полежить і його викинуть. До прикладу, з Карпат я привіз дерев’яну ложку, аби помішувати нею юшку чи кашу, якою пригощаю друзів. З екзотичних країн завжди повертаюся зі слониками. Вони – моє хобі. Моя колекція слонів, напевно, найбільша в Європі ...

Олександр Антонюк: «Мрійники ніколи не стають здійснювачами мрій»

« Попереднє 1 з 3 Наступне »

З відомим художником ми зустрілися наступного дня після його чергової персональної виставки «Ідеографія».

Досьє: Олександр Антонюк, художник-філософ, член Національної спілки художників України.
Мав персональні виставки в Україні, Німеччині, США. День народження – 25 вересня 1971 рік.
Місце народження – м. Кам’янець-Подільський. Одружений, має двох дочок.
Живе і працює в Хмельницькому.

 У його майстерні, серед картин – завершених і незавершених, фарб, пензлів, горняток, дивакуватих фігурок, черепків, засушених жучків і, навіть, кістяків тварин...  Аби поговорити не про роботу.
«Виховання  дітей  постійно  хочу  «скинути»  на  дружину,  а  вона  на  мене»
– Пане Олександре, вчора на презентації багато Ваших друзів та колег акцентували увагу на тому, що 2011-ий – це рік Вашого сорокаліття, час чоловічої зрілості, коли потрібно підбивати підсумки та оцінювати те, що ...