«Живу за двох», -

стверджує голова Хмельницької міської організації ради ветеранів України Гаптульмунір Садиков

15 лютого ми відзначили 23 річницю виведення військ з Афганістану. Військові, які в радянські часи служили в африканських країнах, приїжджали з грошима, купували дачі, машини. «Афганці» ж поверталися додому з порожніми руками. Тому що все, що привезли, йшло на лікування. І навіть якщо комусь і пощастило, і його жодного разу не було поранено, афганський синдром забезпечений кожному - на все життя. І хоча сам Мунір Мухамедович ночами вже не кричить, але дружина каже, що під ліжком він все ще шукає автомат...

Родом він з Новосибірська, з багатодітної родини, в якій зростало дванадцятеро дітей. Своє дивне ім’я - Гаптульмунір - хлопець отримав у три роки після смерті брата, який у 17 років загинув на війні. В пам'ять про загиблого сина батько до імені Мунір добавив його ім’я - Гаптуль. «Так що я живу за двох»...

читати далі