Знахар – коваль – цирульник – дантист
На всю Подільську губернію з 1 мільйоном 859 тисячами чоловік у 1861 році був один зубний лікар
Споконвіку людство намагалось знайти шляхи позбавлення від зубного болю. Вже у Давньому Єгипті (ІІІ тисячоріччя до н.е.) були відомі зубні лікарі та спроби виготовлення штучних зубів. А нещодавно італійські археологи виявили при розкопках етруських поховань (700-600 рр. до н.е.) людський череп з вставленими зубними протезами, які вирізані з іклів якоїсь тварини та прикріпленні золотою пластиною до коренів справжніх зубів.
В Україні існування давніх зубоврачевателів підтверджують археологічні знахідки розкопок могили ІV-ІІІ ст. до н. е. біля Керчі – на виявленій у ній посудини зображено, як наші предки скіфсько-сарматської доби надавали допомогу при ушкодженнях зубощелепного апарату. Документальні згадки про спроби лікування зубів знаходимо в часи Давньої Русі, коли «зубні страждання» вгамовували переважно ...
Теги: Проскурів, дантист, стоматолог, Подільська губернія
На захист тварі божої
Перші у світі закони про захист тварин з’явились у ХVІІ столітті майже одночасно у Північній Америці, Японії та декількох країнах Європи.
Кінець ХVІІІ – початок ХІХ століття ознаменувався розповсюдженням ідей гуманного ставлення до «братів наших менших» та виникненням у багатьох європейських країнах товариств, що ставили за мету захист і допомогу тваринам. Й лише від середини ХІХ століття подібні ідеї поширились у Російській імперії.
«Покровительство животным»
Є відомості, що в Російській імперії перша благодійна організація захисту тварин – «Общество сострадания к животным» - виникла у 1863 році в Одесі. Але, це була місцева ініціатива вузького кола благодійників. У 1865 році було створене значно потужніше «Российское общество покровительства животным», яке було урядово затверджене та розповсюджувало свою діяльність на всю імперію. Засновником товариства виступив петербурзький чиновник Федір Паулі, а першим ...
читати даліТеги: захист тварин, губернія, Поділля, Проскурів
Бальний сезон на Поділлі
Перші танцювальні звичаї і світські танці виникли у Європі в XII столітті, на світанку замкової лицарської культури. За кілька століть набули поширення танці-ходи, променади, а згодом – бали.
Перші світські бали проводились при французьких королівських дворах у ХІV – ХV століттях, а от на теренах нашого Поділля – у шляхетських маєтках в ХVІІ столітті.
Бал мав свої правила і свій етикет, особливі для кожного історичного часу. Послідовність танців під час балу утворювала чітку композицію. Обов'язковим для балу був оркестр чи група музик. Танці під фортепіано балом ніхто не вважав. Наприкінці балу завжди була вечеря і, дуже часто, додаткові розваги: виступи спеціально запрошених митців – співаків та музикантів, живі картини, навіть самодіяльні вистави.
Бальна урочистість того часу була майже однаковою у всіх країнах Європи. Як великосвітський, так і провінційний бал у ХVІІІ – XIX столітті мав чітку композицію. Він починався польським танцем – полонезом. Протанцювавши хвилин п'ять, знатні ...
Теги: Поділля, бал, танці, Потоцькі, Пшездецькі, наречені, бальний сезон, губернія
Сторінками старих газет
Про поліцейський справник та гуей
Поліцейський справник в боротьбі з холерою
У 1892 році в Бенгалії (Індія) розпочалася епідемія холери, яка за декілька місяців охопила величезну територію – через Афганістан та Персію, поширилася на Закавказзя, звідти пішла на Кубань та Поволжя, й скоро досягла України, й зокрема Подільської та Волинської губернії. Пік епідемії припав на 1893 рік – на Поділлі та Волині захворюваність населення досягла 2%, а смертність серед захворівши – 48%. Найкраще в нашому краї боротьба з епідемією була поставлена у Старокостянтинові, й як повідомляла газета «Волынь» від 5 жовтня 1893 року, в організації цієї справи відзначився повітовий справник:
«Старокостантинов. Державшая на протяжении полутора месяцев в страхе холерная эпидемия заметно утихла за последние дни. Вот краткий перечень мероприятий нашего уездного ...
Теги: Хмельницький, газета, сторінки, Шепетовка, Волинська губернія, Волинь, поліція
Розбудова Проскурова після пожежі
Історія нашого обласного центру першої половини ХІХ ст. залишається темою малодослідженою. Особливо цікавим є питання забудови міста після пожежі 1822 року за вперше розробленим для Проскурова регулярним планом 1824 року.
Саме згідно з цим планом були прокладені всі основні вулиці центральної частини міста, які існують й сьогодні.
Місто до пожежі
На початку ХІХ ст. Проскурів, який хоча й мав статус повітового центру, був містом маленьким та не мав регулярної забудови. За свідченням подільського губернського землеміра Карла Екстера, у 1806 році в Проскурові було 487 будинків, з яких лише один кам'яний, а інші дерев’яні, крамниць кам'яних – 7 та дерев'яних – 68, млинів – 2, греко-руська церква, католицька каплиця, дві єврейські синагоги. Населення складало 2022 мешканці.
Стосовно характеру забудови Проскурова на початку ХІХ століття можна судити з планів 1800 та 1806 років. Перше. Що бачимо – в місці злиття Бугу та Плоскої був острів. Причому Буг, перегороджений греблею трохи далі по течії, розливався тут, утворюючи став. Острів називався ...
Теги: Проскурів, Проскуров, розбудова, пожежа, Рудлицький, Боярський, губернія, Вільямс Гесте, Карл Екстер
Сторінками старих газет
Про що на Поділлі писали в минулому
СВАРКИ НА СЦЕНІ
Буває таке – йдеш на концерт чи виставу гастролюючих артистів, але задоволення від їх виступу не отримуєш. Відчувається, що й потрапляєш на якесь другосортне дійство, що артисти не викладаються на повну, а думають, як швидше закінчити виступ, що технічне та інше забезпечення примітивне. Виявляється, що подібні вади гастролерів досить часто траплялись й у минулому. Красномовне тому підтвердження – стаття в серпневому номері 1896 року газети «Волынь»:
«Заславль. Текущий летний сезон богат разного рода зрелищами и развлечениями. На смену труппы Каменского приехал было зверинец Грайля, пробывший, впрочем, всего 10 дней.
Театральная труппа Каменского у нас имела хорошие сборы, и вероятно еще не скоро уехала бы из Заславля, если бы не так безпардонно относилась к местной публике. Не говоря ...
Теги: Хмельницький, газета, сторінки, Поділля, історія, «Русское слово», губернія, Франція
Депутати-подоляни століття тому
Започаткування парламентаризму в Україні можна віднести до початку ХХ ст., коли у Російській імперії була створена Державна Дума. До її складу увійшло понад сотні представників України, в тому числі й 13 обранців з Поділля.
Не сподобалась Дума – розпустити!
1905 року в Російській імперії вибухнула буржуазно-демократична революція. Цар Микола II, аби «загасити» її полум’я, погодився на поступки для населення. Кульмінаційним моментом став Маніфест 17 жовтня, за яким цар дарував усім підданим громадянські права і свободи – совісті, віросповідання, політичних уподобань тощо. Поява маніфесту розбурхала народні пристрасті, в країні почали з’являтися різні партії, вільна преса, а, найголовніше, було створено вибірну Державну Думу та Державну Раду із законодавчими повноваженнями. Отже, у населення з’явилось право обирати та бути обраним в Думу, а також приймати участь у законодавчому процесі, який став відбуватись таким чином: кожне питання або закон обговорювалися спершу в Думі, потім проходила апробація прийнятого ...
Теги: Поділля, Дума, депутати, губернія, Російська імперія, І.Франко, О.Лотоцький, М.Грушевський, Д.Дорошенко, маніфест
Яким було давнє Поділля?
Вже після складання описів, у 1820-х роках були видані Атласи Російської імперії, у яких теж була інформація про Поділля.
Скажімо, два століття тому? Відповідь на це питання можна знайти хіба що у стародавніх документах або раритетних книгах. Проте, тепер подолянам така інформація стане доступнішою.
Нещодавно світ побачило надзвичайно цікаве видання – «Описи Подільської губернії кінця XVIII – початку ХХ ст.», упорядниками якого стали викладачі історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету, доктор історичних наук Сергій Копилов та кандидати історичних наук Андрій Задорожнюк. Описи Подільської губернії – «Топографічний і камеральний опис 1800 року» та «Географічний, гідрографічний, топографічний і економічний опис і до нього атлас 1806 року» були укладені губернським землеміром Карлом Екстером майже одразу після приєднання Поділля до Російської імперії. Нині перший із описів (1800 року) зберігається в Хмельницькому обласному державному архіві, й вже був опублікований у 2006 році. Інший опис (1806 року) у двох списках зберігається у Санкт-Петербурзі – в фондах ...
читати даліСторінками газет минулого
Про що писали на Хмельниччині на початку минулого століття
СТРАЙК ВОДОВОЗІВ
Страйки проти надмірного оподаткування - не лише особлива риса наших днів. Вони відбувались й століття тому. Причини їх дуже схожі з сьогоднішніми. От що повідомляла газета «Подолія» від 31 травня 1907 року про страйк водовозів у Кам’янці-Подільському. Нагадаємо, що на початку ХХ ст. місто не мало водогону, а мешканці отримували воду із міських криниць через водовозів:
«В Каменце-Подольском уже два дня идет забастовка водовозов. Забастовали они потому, что городская управа требует от них уплаты дополнительного налога за право пользования городскими колодцами и развоза воды по городу, при чем для взыскания этого налога проводилась опись имущества водовозов. Водовозы выразили протест против этих налогов и описей забастовкой, не предупредив при этом обывателей, лишили их воды».
Додамо...
Сторінками газет минулого
Гортаючи сторінки газет столітньої давнини, мимоволі звертаєш увагу, що у нас на Поділлі щороку знаходили по декілька великих та десятки маленьких скарбів.
От й весняні дні 1909 року принесли чергову знахідку, про що повідомила газета «Русское слово» від 14 травня 1909 року:
«КАМЕНЕЦ-ПОдОЛЬСК. 13 мая на берегу Смотрича обнаружен громадный клад из турецких золотых и серебряных монет. Место находки было окружено полицией, которая при помощи солдат местного гарнизона изъяла ценную находку. Обнаруживший клад получит приличное вознаграждение».
ЕМІГРАЦІЯ ДО ЗЕМЛІ ОБІТОВАНОЇ
Початок ХХ століття ознаменувався масовою еміграцією єврейського населення Поділля до землі Обітованої. Подільські євреї скупляли землі на Близькому Сході та почали виїжджати на постійне проживання. Таку інформацію обнародувала газета «Киевские Вести» від 9 травня 1910 року:
«После праздника Пасхи из Винницкого и Летичевского уездов несколько сот еврейских семейств собираются ...
Теги: Хмельницький, газета, сторінки, Поділля, історія, «Русское слово», губернія, Франція





